Перший рік «Космогонії»: що було та що буде з найамбітнішим мистецьким проєктом сучасності

12 Листопада 2023, 11:11
Петро Антип на фоні Космогонії ФОТО, ВІДЕО 3211
Петро Антип на фоні Космогонії

Найбільшому у світі українському мистецькому проєкту сучасності «Космогонія» – рік. 

Вже протягом 365 днів у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку показують Україні та світу унікальний український варіант мистецтва майбутнього, якому немає аналогів на планеті. 

Він демонструє історію розвитку Всесвіту, Землі, природи, людини, суспільства, культури, мистецтва, науки. Він показує як світлі її сторони, де відображені досягнення відкриття та прозріння, так і темні: конфлікти, трагічні події, війни, катастрофи. 

Центральним об'єктом проєкту є однойменна картина, яку пише знаковий український художник з Донеччини Петро Антип. Вона стане найбільшим світовим живописом на полотні – сягатиме 2 тисячі м2, складатиметься з понад 500-та самодостатніх та взаємозв'язаних частин,  а також з дев'яти тематичних фрагментів: від створення Всесвіту до його майбутнього.

Створення картини становитиме близько 18 місяців і стане найдовшим перформансом у світі. Куратором проєкту є фундатор Музею – Віктор Корсак

Проєкт є унікальним та новаторським у багатьох аспектах, адже поєднує у собі мистецтво, функціональність та філософію. 

Саме інтеграція мистецтва у виробничі процеси на постійній основі створює унікальні можливості для вивчення споконвічних питань: Для чого це все? Для чого ми є, і що з цим всім буде?  

У процес творення «Космогонії» залучені працівники розподільчого центру мереж магазинів SPAR та «Наш Край». Адже з січня 2023 року центр знаходиться безпосередньо у тому ж приміщенні, де художник створює картину. 

«Космогонія» – це не лише картина. Це цілий мистецько-освітній проєкт, який включає сотні артоб'єктів та представляє синергію різних видів мистецтва, а також показ вистав, перформансів, виставок, проведення освітніх заходів та неформальних івентів. Журналісти Район. Культура, як партнери установи, вирішили пригадати, що вдалося реалізувати в межах проєкту «Космогонія» протягом цього року.

Народження Народження

Урочисте відкриття проєкту відбулося 12 листопада 2022 року з видовищного перформансу Петра Антипа під музику видатного композитора Ігоря Стравінського

Художник на очах у сотень свідків почав митець почав створення «Космогонії» з Народження або ж Вибуху, з якого розпочалося життя на Землі. Цей фрагмент став першою частиною майбутньої картини. Саме ця частина є нині найбільш впізнаваною.

За період з початку роботи над картиною Петру Антипу вдалося створити сім фрагментів: від вибуху, створення світу, природи, людини, релігій, суспільства до культури. Митцю залишилось написати частину з ноосферою та найбільш інтригуючий фрагмент – Майбутнє.

Вистави

У межах проєкту протягом року провели чотири вистави. Всі вони так чи інакше несли у собі космогонічний контекст.

«Нехай світло різдвяної зірки освітить ваші оселі» 

Мистецький благодійний проєкт «Нехай світло різдвяної зірки освітить ваші оселі», організований Навчально-методичним центром культури і мистецтв Львівщини за сприяння Фонду Володимира Патика, показали 27 грудня.

Виступили студенти Львівського фахового коледжу культури і мистецтв з керівницею Світланою Бельченко та хор «Дівочі мрії» під керівництвом диригентки Надії Поворозик Львівського фахового музичного коледжу імені Людкевича.

Для усіх присутніх актори зіграли Вертеп, показали традиції Маланки та водіння Кози. «Розігріли» гостей й сучасним танцювальним флешмобом та почастували пампухами. Хор «Дівочі мрії» потішили колядками та щедрівками, серед яких прозвучав і легендарний «Щедрик».

«Джалапіта»

Львівський «Перший театр» зіграв виставу за оповіданням «Джалапіта» української художниці Емми Андієвської, а також зібрав кошти для ЗСУ. Захід відбувся 27 січня 2023 року.

Головний герой цього сюрреалістичного твору – чи божество, чи втілення якоїсь сили – Джалапіта почав жити серед людей. Він був «занадто добрим», як казали інші персонажі, тому люди приходили до нього за розв'язанням своїх проблем. Він допомагав усім, проте у дуже незвичний спосіб.

«Лісова пісня»

Актори Театру Леся Курбаса приїхали зі Львова до Музею сучасного українського мистецтва Корсаків, аби показати в межах проєкту власну інтерпретацію «Лісової пісні» Лесі Українки. 

Тригодинну виставу показали 2 квітня.  Подія стала благодійною – усі кошти від квитків пішли на тактичні медичні засоби, які виготовляє і відправляє безплатно на передову волонтерський VolWest HUB. 

В режисерській інтерпретації Андрія Приходька «Лісова пісня» – історія не однієї жінки, а цілої української нації. У трьох діях вистави, які автори називають колядами, постають різні періоди української історії: від початку ХХ століття, який став рубежем, останнім спалахом української національної традиції та ідентичності, яка виражалася в побуті, одязі, піснях, традиціях, до радянських часів і сучасності, яка несе гіркий спадок минулого. У виставі звучить віртуозне виконання автентичних українських пісень.

«Марко проклятий, або Східна легенда»

Львівський Театр Леся Курбаса показав не одну благодійну виставу, тож наступною постанвкою стала «Марко проклятий, або Східна легенда» за поезією Василя Стуса. Захід відбувся 22 червня.

Усі кошти від квитків з показу у Музеї Корсаків спрямували на тактичні медичні засоби, які виготовляє і відправляє безкоштовно на передову волонтерський хаб VolWest HUB.

Робота над постановкою «Марка Проклятого» розпочалась у Львові понад 20 років тому. У січні 2001 року творча група театру на чолі з режисером Володимиром Кучинським, літературною менеджеркою Юлією-Анною Франко і акторами Олегом Стефановим, Наталією Половинкою і Андрієм Водичевим вирушили до Нью-Йорка в рамах культурного обміну на запрошення Ukrainian Institute of America. Там до них долучилася відома дисидентка, громадська діячка і дослідниця творчості Василя Стуса  Надія Світлична, як літературна консультантка. 

Виставки

В межах проєкту за цей рік вдалося реалізувати три виставкові проєкти, один з яких став найбільшим в Україні у 2023 році.

Косачки

Першою виставкою в межах проєкт «Космогонія» стала експозиція «Косачки» львівської мисткині Зірки Савки. На величезних полотнах художниця зобразила чотири графічні образи українських амазонок. 

Амазонки (Косачі, Косачки) – войовнича громада давньоукраїнського жіноцтва ІІІ-І тисячоліття до нашої ери. Заселяли низ Дніпра, причорноморські й приазовські степи й багато інших територій.

Косачки – вправні вершниці, хоробрі, витривалі, дужі воячки, які добре володіли мечем, бойовою сокирою, списом, луком і стрілою. Вони займалися військовим добутництвом, але водночас – і скотарством (надто дбали про коней), і мисливством, і рибальством, і хліборобством, і ремісництвом.

Думи

Артпроєкт «Думи» порушив 40 різноманітних питань та доктрин, які турбують людство. Свої думки щодо цих тем написав Віктор Корсак спільно зі штучним інтелектом, а візуалізацію цих рефлексій показали через мистецтво знакових українських художників. Презентація виставки відбулась 12 квітня.

Віктор Корсак створив дві власні авторські артінсталяції для проєкту. Перша інсталяція куратора – це справжній корт для бадмінтону, який розділений сіткою. Ця робота ілюструє бінарність світу: з одного боку – США, з іншого – Китай.

Два велетні, умовні полюси, «перекидають» воланчик один одному, і десь між ними –  решта світу, яка повинна грати за їхніми правилами. 

Друга інсталяція фундатора музею розпоіла про мораль, шлях від людини до надлюдини, веде глядача стежками Ніцше. Артоб'єкт проілюстрував три стадії до надлюдини та має назву «Гносеогенез». 

«Верблюд – накопичуємо знання, не ставимо нічого під сумнів; верблюда потрібно вести, він погоджується. Лев – все заперечує: «Я повинен, я хочу». Дитина – граючись пізнає, створює нові сенси». 

Найбільшу увагу до себе привертала робота Сергія Григоряна «Зимове садівництво», яка символізувала війну. Візуально – це танк у реальну величину, обтягнутий плівкою. Всередині митець розмістив вазони із зеленими рослинами. 

Космогонія сенсів

Найбільшою виставкою в межах не лише «Космогонії», але й України у 2023 року, ст ав проєкт «Космогонія сенсів». Це 300 художників та понад 500 мистецьких робіт. Усі об'єднані однією філософською темою, але різні за жанрами, стилями та техніками.

Артоб'єкти відібрали для участі в проєкті за результатами всеукраїнського опен-колу, який тривав з 23 березня по 1 травня 2023 року, і загалом зібрав майже 600 учасників. 

Презентували виставку на день п'ятиріччя музею та на День Незалежності України, 24 серпня. Захід відвідало чимало лучан та гостей міста. Близько 140 учасників приїхали з різних куточків України, аби разом з кураторами Віктором Корсаком та Олесем Томахом відкрити спільний мистецький проєкт. 

Слова «ідентичність», «українська культура» та «єдність» чи не найбільше було чутно від усіх присутніх. Творцям виставки вдалося показати єдність українського сучасного мистецтва через призму історії нашої ідентичності.

Також команда Музею Корсаків створила артбук «Космогонія сенсів», де зібрані усі роботи та митці, які взяли участь у цьому масштабному проєкті. Мистецький каталог презентували перед відкриттям виставки.

Освітні заходи

Проведення освітніх заходів є одним з найважливіших напрямків у проєкті «Космогонія». Такі події допомагають творити картину та й сам проєкт. Завдяки освітнім заходам творці «Космогонії» отримують інформацію з різних сфер та підходів, створюють дискусії на дану тему, щоби потім усе це відображати у самій картині. Протягом року провели три масштабні форуми, круглий стіл та лекцію.

Круглий стіл «Космогонія – це про народження чи про смерть?»

У грудні в межах проєкту провели круглий стіл, де українські дослідники та науковці дискутували між собою на теми життя та смерті, минуло та майбутнього, місії людства на землі, та звідки ж усе це взялося та до чого прийде – представники астрологічних, історичних, філософських, релігійних, літературних, мистецьких та інших теорій та практик.

Лекція про міфи та мистецтво

Професорка кафедри культурології ВНУ імені Лесі Українки Вікторія Головей провела лекцію на тему «Міф як засаднича форма культури та мистецтва».

За словами Вікторії Головей, проблематика міфів є для нас дуже важливою. На своїй лекції професорка зосередилася на походженні міфів, пояснювала етимологію, простежувала походження космогонічного міфу та вказувала на те, який вплив міфи чинять на подальше формування світогляду людини. Це зокрема можна помітити у відмінностях між Україною та росією. Вікторія звернула увагу і на поняття природних та псевдоміфів, їх переосмислення та, звісно, на зв'язок міфів та мистецтва.

Форум «Наука, релігія, міфи»

Першим форумом в рамах проєкту став захід, пов'язаний з вивченням науки, релігії та міфів, які є нероздільною частиною «Космогонії».

Подія відбулася 10 березня в офлайн та онлайн форматах. Дослідники різних наукових теорій, релігійних доктрин та міфологічних концепцій говорили про походження та розвиток всесвіту, а також про його майбутнє. 

Найбільш зворушливим тоді став виступ Ігоря Козловського – старшого наукового співробітника Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України. Окрім цього, вчений є Президентом Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків, керівником Донецького обласного відділення Української асоціації релігієзнавців, президентом громадської організації «Центр Діскавері», віцепрезидентом Українського центру ісламознавчих досліджень.

Знаний український релігієзнавець помер 6 вересня 2023 року.

Читайте також: «У мене є сенс. І в цього сенсу є ім'я – любов»: помер відомий релігієзнавець Ігор Козловський

Ігор Козловський написав понад 50 наукових книг та понад 200 статей у словниках, енциклопедіях, наукових періодичних виданнях, а також поетичних збірок та прозових творів. А також був дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка та PEN Україна.

27 січня 2016 року бойовики ДНР захопили вченого в полон, де він знаходився майже два роки до 27 грудня 2017 року. Навіть у катівнях протягом важких років ув'язнення діяч проводив лекції серед затриманих і намагався розрадити їх у полоні. 

На форумі релігієзнавець фахово, але водночас дуже просто розповів про сенсову телеологію космогонічних міфів. Він на власному прикладі розповів про значення любові у житті людини, і її місце у науці.

Форум «Космогонія в мистецтві»

До Луцька 5 травня приїхали гості з різних міст України: Київ, Тернопіль, Рівне, Львів та інші, аби поговорити, як космічні та космогонічні мотиви впливають на творчість художників, скульпторів, письменників та інших митців. Більшість спікерів були присутні на заході, деякі доєднувалися онлайн. 

Ця подія стала другою серед масштабних заходів в рамках проєкту «Космогонія». На мистецькому форумі присутні мали змогу розглянути, які техніки і стилі використовуються для відображення космосу у мистецтві, які ідеї та філософські концепції приховані в творах, що викликають відчуття дива та незвичайності.

Запропоновані спікерами теми різнилися своїми уявленнями: від гуцульських мольфарів та української міфології в українському кінематографі до абстрактного формоутворення, чорного квадрата Малевича та використання штучного інтелекту для створення артоб'єктів.
 

Найбільше вразив присутніх виступ куратора проєкту  Віктора Корсака, який пояснив, як штучний інтелект вплинув на людство та на створення мистецтва зокрема. Також показав приклади використання людьми штучного інтелекту. Й поділився своїми теоріями щодо майбутнього життя разом з штучним інтелектом. 

Форум «Космогонія. Мистецтво. Ноосфера. Екологія»

Музей Корсаків 27 жовтня зібрав науковців, митців, дослідників та усіх хто цікавиться мистецтвом, космічною тематикою, філософією, екологією та історією культури на форум «Космогонія. Мистецтво. Ноосфера. Екологія».

Основним фокусом форуму стало вивчення ноосфери рефлексій у сучасному розумінні космогонії. Усі присутні спробували розкрити складний системний підхід до вивчення взаємодії людства з космосом, спираючись на поняття свідомості, рефлексії та інтелектуального розвитку. До заходу долучилися спікери з Києва, Харкова, Миколаєва, а також з-за кордону.

Слухачі форуму мали змогу почути про школи українських абстракціоністів 90-х років, зокрема про космогонічні та метафізичні сенси творчості «Дон Кіхота української абстракції» Юрія Шеїна; слухали про розвиток ленд-арту та ознайомились з екологічними плакатами й дизайнерськими живими візуальними комунікаціями; розглядали мистецтво, як п'ятий елемент та слухали досвід про нове світобачення через енергію, інтуїтивний пошук, науку, мистецтво та креативність; розглянули українські традиційні підходи у мікрокосмі народного житла, а також вивчали універсум «Лісової пісні» Лесі Українки.

Петро Антип спеціально для форуму створив концептуальну картину. На ній зображені білі та чорні генії, які так чи інакше змінили світ. Світлу і темну сторону митець показав на картині кольором каміння: світле та червоне. 

«Світле каміння: тут в нас є Ісус, Будда, також є Тарас Шевченко і Вашингтон. Хто читав Кобзаря, то той згадує в себе Вашингтона – він як символ демократії. А червоне: тут і Путін, і Гітлер, і Сталін. Є й римський імператор Калігула. Є на картині й люди, які розробили різноманітні технології», – пояснив тоді художник.

Багатьох зацікавив виступ про взаємодію людини та природи. Своїми думками ділився на основі свого мистецького досвіду креативний директор всесвітньовідомого українського фотодуету Synchrodogs – Роман Новен.

Фотомитці вивчають питання екологічної усвідомленості через мистецтво, досліджуючи відносини людини та природи, природи речей, за допомогою багатодисциплінарного підходу. Спікер поділився власними підходами, які вони застосовують у своїй роботі: світобачення, науковий підхід та квантова ера, трансформація, творчість та співтворчість, інтуїтивне вільнотворення та інші. 

Роман Новен розповів, що їхнє мистецтво завжди (з 2008 року) досліджувало взаємодію людини і природи. 

Неформальні заходи

Мистецьке суаре про жінок-войовниць

Мистецьке суаре – публічне обговорення творів у неформальній атмосфері з митцями та експертами – провели на тему «Жінка-воїн в міфології, історії та творчості української художниці Зірки Савки».

У виставковій залі поміж робіт художника Георгія Хаджиоглова зібралися кілька десятків людей, щоб відрефлексувати полотна Зірки Савки через призму української історії. Косачки, яких зобразила художниця, – це амазонки українських степів. Напівміфічне плем’я жінок-воїнів, яке нібито відділилося від сарматів.  А ще косачки, за версією художниці, – це уособлення сильного духу.

Благодійний мистецький аукціон

25 січня відбулась унікальна благодійна мистецька акція від художника Петра Антипа, де продали три його картини за майже 4 тисячі доларів. Усі кошти передали на виготовлення засобів з тактичної медицини для ЗСУ.

До музею завітало багато охочих побачити митця за роботою, адже протягом години Петро Антип під акомпанемент живої музики писав картину «Дерево життя». Також організатори зробили й онлайн доступ до дійства, тому свідками народження мистецтва змогли стати й люди з інших міст та навіть країн. 

Бранч для блогерів

Інфлюенсери з різних куточків України приїхали до Луцька, аби потрапити на авторську екскурсію та лекцію від фундатора музею Віктора Корсака. Метою заходу було – познайомити їх із сучасним українським мистецтвом, щоб популяризувати його в Україні та світі. Родзинкою бранчу стало знайомство з  Петром Антипом. 

Перформативний вікенд

В межах виставкового проєкту «Космогонія сенсів» влаштували перший у Музеї Перформативний вікенд

Лучани та гості міста мали можливість послухати відкриті лекції митців, а також побачити п'ять різних перформансів, які дали можливість глядачам зануриться у тему п'яти різних стихій, які притаманні «Космогонії сенсів»: «Політ життя. Шлях до смерті» Терри Нейдорф (Київ), «Молитва» Марії Дроздової (Харків), «МИТЬ» Наталії Лісової (Київ), Буто перформанс «Spatium» від Андрія Утенкова (Одеса) і Євгенії Файнер (Харків) та «Роса» Елізи Мамардашвілі (Запоріжжя, Харків). Усі дійства фіксували на відео і вони стали частиною експозиції. 

Також гості впродовж двох днів мали можливість порефлексувати та подискутувати на теми перформативного мистецтва, відкрити для себе нові космогонічні сенси, а також оглянути виставку та ознайомитися з «Космогонією».

 Картина «оживає» 

На усіх створених фрагментах картини «Космогонія» працює ефект доповненої реальності.

Аби «оживити» картину, потрібно завантажити безкоштовний додаток Artvive та просто навести камеру свого телефона на картину. У музеї зазначають, що ця доповнена реальність – лише початок і обіцяють надалі знайомити з новими діджитал-можливостями.

Амбасадорство

Першим почесним амбасадором проєкту «Космогонія» став письменник, музикант та волонтер Сергій Жадан

«Задум «Космогонії» амбітний, глибокий і справді космічний. Спробувати витворити через фарби і образи нашу спільну історію, спробувати накреслити через візуальний ряд ту формулу, що пояснює нас самих. Справжній художній епос, хвиля, що виносить на поверхню найважливіше й найсокровенніше», – каже амбасадор.

Космогонія за кордоном

Презентували «Космогонію» у німецькому місті Падерборн. Упродовж 3-4 червня там відбувалися дні відкритих дверей у мистецьких студіях міста. Свій простір відкрила й майстерня художника проєкту Петра Антипа.

 

У Вашингтоні 14 липня в Українському домі відкрили виставку «Космогонія: українська візія», де представили репліки фрагментів найбільшої картини у світі «Космогонія».

Відкриття виставки відвідала пані Посол України в США Оксана Маркарова

Майбутнє Космогонії

Майбутнє найбільшої картини у світі інтригує. Творці проєкту кажуть, що його основною місією не є гігантоманія, хоча світові рекорди фіксуватимуть. А основною метою є можливість таким чином гучно сказати про українське мистецтво у світі та нанести його на мистецьку мапу планети. 

По закінченню створення «Космогонії» її планують продати. Очевидно, що як продадуть картину, не знають. Але з одного боку вона – цілісна, а з іншого – вона складатиметься з понад 500-та фрагментів, кожен з яких є самодостатнім. Тобто в майбутньому її можна буде продати як цілою, так і окремими частинами.

Також творці проєкту додають все більше сучасних підходів: доповнена реальність, штучний інтелект. На картину очікує ще більше діджиталізації. Тож, можливо, можна буде очікувати не тільки «оживання» картини, а й інші інноваційні підходи, такі як голографія або 3д-інсталяції. А, можливо, впроваджуватимуть у простір кінетичне мистецтво.

Після завершення планують видати Книгу художника – філософський трактат, у якому будуть описані всі зображені сцени, теорії, міфи тощо, їх суть та значення. Де будуть висвітлені міркування щодо майбутнього: яким воно буде і що потрібно робити, щоб воно було.

 

Коментар
25/07/2024 Четвер
25.07.2024
24.07.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром