Космогонія в мистецтві: у Луцьку відбувся МСУМК Art форум

08 Травня 2023, 18:38
Мистецтвознавиця Зоя Навроцька 1586
Мистецтвознавиця Зоя Навроцька

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків провели форум «Космогонія в мистецтві».

До Луцька 5 травня приїхали гості з різних міст України: Київ, Тернопіль, Рівне, Львів та інші, аби поговорити, як космічні та космогонічні мотиви впливають на творчість художників, скульпторів, письменників та інших митців. Більшість спікерів були присутні на заході, деякі доєднувалися онлайн. Відвідала форум й журналістка Район.Культура

Ця подія стала другою серед масштабних заходів в рамках проєкту «Космогонія» – перший форум порушував питання міфів, релігії та філософії. На мистецькому ж форумі присутні мали змогу розглянути, які техніки і стилі використовуються для відображення космосу у мистецтві, які ідеї та філософські концепції приховані в творах, що викликають відчуття дива та незвичайності.

Читайте також: У Музеї Корсаків говорили про міфи й мистецтво

Запропоновані спікерами теми різнилися своїми уявленнями: від гуцульських мольфарів та української міфології в українському кінематографі до абстрактного формоутворення, чорного квадрата Малевича та використання штучного інтелекту для створення артоб'єктів.

Ірина Констанкевич і Віктор Корсак

Із вітальним словом на Форум завітала депутатка та політикиня Ірина Констанкевич. Вона повернулася з засідання ПАРЄ і поділилася своєю потаємною ідеєю щодо Музею Корсаків з усіма присутніми.
«Знаючи, що пропонує Європа. І знаючи, що пропонуємо ми, чим ми багаті, я розумію, що ми – непереможна нація. Ми сильні, тому що ми маємо таке мистецтво, таку культуру і людей, як родина Корсаків. Я щаслива, що є свідком народження не тільки «Космогонії», але й самого музею. І я щиро вірю в те, що цей музей стане не лише візитівкою Волині, але й усієї України. Тому я мала сміливість поділитися потаємною ідеєю – щоб подати МСУМК на Премію Ради Європи, яка існує з 1977 року, але жодного українського музею, як переможця там ще немає», – поділилася задумами Ірина Констанкевич.
Одним з запрошених гостей став режисер Ярослав Войцешек, сценарист мультфільму «Мавка. Лісова пісня», фільмів: «Сторожова застава», «Захар Беркут» та «Пульс». Він поділився своїм досвідом роботи з українською міфологією в кіно та й загалом, чому це важливо робити.
 

Ярослав Войцешек

Знімаючи Мавку, вони не хотіли зняти один мультфільм. Вони хотіли створити цілий Всесвіт. Тобто спробувати структурувати українську міфологію. За словами режисера, вона не досліджена. Її почали вивчати лише у XIX столітті.
«Наша міфологія не структуризована. Якщо взяти грецьку міфологію грецьку, там все дуже зрозуміло... У нас нічого подібного немає, тому кожен етнограф, літератор, та ж сама Леся Українка додавали щось своє і намагалися щось зробити цікавіше і якісніше, допридумували. В результаті по всій Україні погляди на різних персонажів різняться. Та ж сама Мавка...», – розповіцв режисер.
Тож для творців мультфільму задача по міфології була доволі цікава і різнопланова. Але Ярослав Войцешек без сумніву каже, що потрібно відновлювати свої образи, а не наслідувати нав'язані персонажі з інших країн.
 
Письменниця та культурологиня Громовиця Бердник досліджує українські магічні традиції, міфопоетику та символіку. Дослідниця прирівнює мольфарів до митців. 

Громовиця Бердник

«Здавалося б яке відношення має гуцульське мольфарство до космогонії в мистецтві, але річ в тім, що я багато років їздила в Карпати, спілкувалась з носіями мольфарської традиції, з живими мольфарами... І мольфари – це митці, як і будь-які шамани. Тобто це ті, хто створює, впорядковує та пояснює світ», – пояснила Громовиця.

Читайте також: Театр Курбаса показав «Лісову пісню» у Музеї Корсаків у Луцьку

Ведуча форуму Тетяна Репницька та Костянтин Зоркін (онлайн)

Художник та перформер Костянтин Зоркін зумів просто та наочно пояснити усім складні сенси відомого на весь світ «Чорного квадрата». 
«Що ж таке точка на листі. Малевич знав, що таке точка. Точка – це квадрат. Точка – це і мікроточка, і макроточка. Це як крапля води: озеро – велика крапля, якщо набрати відро – це буде набагато менша крапля. І якщо з відра впаде крапля, це буде крапля з краплі. І якщо лист паперу – це точка, і кожна частина листа – це теж точка, то і квадрат Малевича – точка на точці», – пояснив митець.
Найбільше вразив присутніх виступ Віктора Корсака, куратора проєкту «Космогонія», який пояснив, як штучний інтелект вплинув на людство та на створення мистецтва зокрема. Також показав приклади використання людьми штучного інтелекту. Й поділився своїми теоріями щодо майбутнього життя разом з штучним інтелектом. 
На думку Віктора Корсака, розвиток AI технологій має позитивні наслідки та майбутні перспективи для мистецтва та художників. Та щоб у майбутньому вплив штучного інтелекту все ж залишався позитивним, потрібно ставитися до нього як до дитини.
«Штучний інтелект – це мистецтво. Це те, що може допомогти художнику в творчому і фінансовому аспекті. ШІ зможе забезпечити безсмертя митців, поєднати реальне і віртуальне мистецтво – і це приведе до нової форми мистецтва. І завдяки розвитку ШІ, людство перейде в онтологічний процес (вивчення буття)», – каже куратор Космогонії. 
Також на форумі виступала Оксана Чепелик, старша наукова співробітниця Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв, яка мовила онлайн з Мадрида. Темою її промови були «Космогонічні мотиви в імпресивних середовищах – зміна людиноцентричної оптики».
В'ячеслав Роговий, який працює під творчим псевдонімом «Страннік», є автором нового методу сучасної візуальної культури, яка має назву «Взаємодія із простором». Митець поділився своїми авторськими доробками та розповів про різні моделі свідомостей у мистецтві. 

В'ячеслав Роговий

А своєю чергою Богдан Мисюга, куратор Музею модернізму Львівської національної галереї мистецтв, поділився темою «Космогонія: мистецтво як дзеркало світогляду». 

Богдан Мисюга

Орест Голубець, доктор мистецтвознавства, академік Національної академії мистецтв України та професор архітектури, розповів присутнім про космогонічні мотиви у творчості львівських художників.

Орест Голубець

 А мистецтвознавиця Зоя Навроцька дослідила мотиви космогонії в народному мистецтві та поділилася своїми дослідженнями з присутніми. 
 

Зоя Навроцька

Завершилися спічі панельною дискусією між усіма спікерами, які рефлексували на тему: Художник – суб'єкт чи об'єкт еволюції. 

Панельна дискусія

Панельна дискусія

Усім охочим куратор Віктор Корсак та художник проєкту Петро Антип провели екскурсію простором, де створюється картина «Космогонія».
 

Коментарі
09 Травня 2023, 16:45
Люблю таке мистецтво і такі зустрічі. Хоча й купую на віоліті картини в стилі гіпеппеалізму, іноді хочеться трохи фантастики.
Коментар
25/07/2024 Четвер
25.07.2024
24.07.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром