Космогонія: як дослідники та науковці спілкувалися про життя та смерть

23 Грудня 2022, 13:30
Учасники круглого столу РЕПОРТАЖ 5033
Учасники круглого столу

Треба брати ліхтарик, і світити в ту пітьму

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків  у Луцьку зібралися фахівці різноманітних сфер та поглядів, аби поговорити на тему «Космогонія – це про народження чи про смерть?»

Круглий стіл відбувся в рамках масштабного проєкту «Космогонія», куратором якого є Віктор Корсак. Ця подія стала першою серед освітніх заходів, які відбуватимуться протягом 18 місяців реалізації проєкту. Окрім дослідження та вивчення космогонії за цей час художник Петро Антип писатиме картину з однойменною назвою. 

Космогонія
Перша частина картини під назвою Вибух

До слова, цей витвір мистецтва стане найбільшою картиною на полотні у світі. Разом з тим, мистецтво об'єднається з виробничими процесами в одному просторі. Тож проєкт «Космогонія» несе у собі цілу низку різних напрямків та цілей.

Понад дві години 21 грудня між собою дискутували на теми життя та смерті, минуло та майбутнього, місії людства на землі, та звідки ж усе це взялося та до чого прийде – представники астрологічних, історичних, філософських, релігійних, літературних, мистецьких та інших теорій та практик. Захід відвідала журналістка Район.Культура.

Учасниками круглого столу стали:

  • Віктор Корсак  – куратор проєкту «Космогонія», доктор економічних наук, кандидат медичних наук, голова Ради директорів VolWest Group, фундатор Музею сучасного українського мистецтва Корсаків;

  • Петро Антип – художник проєкту «Космогонія», знаковий український митець, український скульптор, письменник;

  • Зоя Навроцька – мистецтвознавиця, заслужена працівниця культури України, завідувачка Художнього музею міста Луцька;

  • Світлана Чибирак – кандидатка історичних наук, доцентка кафедри музеєзнавства, пам’яткознавства та інформаційно-аналітичної діяльності Волинського національного університету імені Лесі Українки;

  • Вікторія Соколова – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки;

  • Андрій Семенов – доцент кафедри політології та публічного управління Волинського національного університету імені Лесі Українки, автор понад 30 статей та тез;

  • Галина Яструбецька – докторка філологічних наук, професорка кафедри української літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки, доцент, членкиня Національної спілки письменників України, лауреатка Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень»;

  • Василь Лозовський – протоієрей ПЦУ, завідувач кафедри Священного Писання і Богослов’я Волинської православної богословської академії;

  • Наталія Курилюк – сертифікована астрологиня, астропсихологиня та рунологиня, трекерка холодинаміки. Допомагає людям зрозуміти їх життєві та кармічні задачі, таланти та призначення.

Читайте також: Народження Космогонії: у Луцьку стартував мистецький проєкт світового рівня

«Такі освітні зходи – це робота, яка допоможе нам створити картину та проєкт. Ми хочемо отримати якнайбільше інформації, с«творити як найбільше дискусій на дану тему, щоби потім усе це відобразити у самій картині. Я деколи жартую: ми не знаємо, чи ми створюємо цей проєкт, чи сам проєкт створює нас», – розповів Віктор Корсак.

Космогонія

Протягом усього існування людства постійно загадуватися над питаннями: хто це все створив? Для чого? Як? І що з цим усім буде? Тому обговорення розпочали з того, чому космогонія завжди така актуальна, чому вона цікавить людей останні 40 тисяч років. 

«Навіть у шкільній програмі ви ніде сьогодні не знайдете єдиної відповіді на питання походження всього. Був відомий філософ ХХ століття Мартін Гайдеггер, який колись сказав: «Спробуйте поставити питання, глибше за яке не можна було б потрапити у детальність, у сам зміст». Всі довго думали, говорили: хто така людина? Звідки вона взялася, і все на кшталт цього. Гайдеггер відповів: «А чому є «все», а не навпаки «ніщо»? От якщо тут спробувати задуматись, то складається таке враження, що й справді далі за 100 років не проникнув», – сказав Андрій Семенов.

Науковець зауважив, що лише за допомогою людського розуму осмислити все, що існує навколо. Він пригадав ще одного відомого філософа Емануеля Канта, який говорив про трансцендентне, про те, що за межами нашої свідомості. 

«Ми не можемо цього помислити, однак це не значить, що цього не існує. Яка сьогодні вимірність теорії простору, часу? Чи космогонія сьогодні перероджується в космологію? Йдуть вони паралельно, чи ні? Де в цьому плані науковість, чи зможемо ми дати відповідь на це в мистецтві, науці? Це все навколо, але сама суть залишається ще далеко від нас», –  додав Андрій Семенов.

Вікторія Соколова висловила свою думку з призми міфології Давньої Греції.

«Космогонія для мене – це про міфи, про створення світу. Для мене саме грецьких. Хоча у багатьох народів світу є подібні міфи. Якщо звернутися до поеми Вісіона «Теогонія», де викладено сюжет про створення світу. Там йдеться про Хаос, про Гею, землю, про могутню силу, яка називається Ерос, про космічну потенцію, яка запускає механізм створення із хаосу космосу. Окрім цих трьох образів є ще четвертий – Тартар. Якщо  ми подивимося на те,що створилося, то весь час присутні бінарні опозиції. Причому і впросторовому вимірі, і в часовому», – розповіла філологиня.

За словами Вікторії Соколової, час у давньогрецькій міфології – циклічний, нескінченне повторення на витках спіралі. 

«Не можна говорити про одне і не згадувати інше. Якщо ми говоримо про космогонію, то ми говоримо і про минуле, і про майбутнє», – зауважила філологиня.

Також науковиця зауважила, що хотіла б побачити на картині Петра Антипа яскраво виявлену гендерну проблему. Адже це теж бінарна опозиція: чоловік і жінка.

«Земля народжувала, земля давала життя. А космогонічна міфологія будувалася на етапі матріархату», – додала Вікторія Соколова.

Також вона зауважила, що проєкт «Космогонія» створюється під час війни, тож провела паралель із першим твором європейської і світової літератури, який теж описував війну (Троянську війну), причиною якої стали космогонічні процеси.

«Якщо ми будемо звертати увагу на ту універсальну світоглядну систему, яка зафіксована в міфології, це дасть можливість дещо зрозуміти в нашому сучасному житті. У нашому минулому та у нашому майбутньому», – зауважила філологиня.

На противагу грецьким міфам виступила історикиня Світлана Чибирак, яка вважає, що проєкт «Космогонія» має бути про українців та базуватися й на українській міфології. 

«Українська міфологія, можливо, не така чітка, як грецька, але вона сьогодні існує. Якщо ми поїдемо в якесь далеке село, то ми ще можемо пізнати дуже цікаві історії, які пов'язані з народженням світу. Вони будуть не однотипні, будуть різнобарвні.  Ми теж цікавилися: а звідки ж ми тут з'явилися? А чому таке небо? Чому зорі поєднуються в якісь дивні вирази? Наші предки теж старалися пояснити чому виникла Земля, яка ця Земля. Ми можемо почути, що Земля – це яблуко, або писанка, або ж жовток, а навколо жовтка є шкаралупа, а шкаралупа, то є небо. Білок – це ж відповідно води світового океану», – розповіла Світлана Чибирак.

Також історикиня зазначила, що в українців теж є цікаві пояснення пов'язані з релігією та віруваннями.

«Наші предки говорили, наприклад, що світ заснували павуки. Тому існує таке трактування, що павука не можна вбити, бо вони заснували світ. Або ж порівняння Бога з ремісником: Бог є гончар, і він зліпив людину з глини, і весь світ з глини. В нас є таке величезне джерело, мікс різних вірувань і уявлень, які можна об'єднати і вилити в картину, наприклад. Треба думати чим ми особливі, адже ми дивилися на свої зірки, небо, тварин. Для мене цей проєкт – це про нас», – поділилася думками Світлана Чибирак.

Докторка філологічних наук Галина Яструбецька, як літераторка, схиляється до думки, що все почалося зі слова. 

«Наша біда в тім, що ми трохи занехаяли слово, втратили зв'язок із ПЕРШОсловом і не розуміємо, що воно таке насправді. Слово – це не набір графічних знаків на якомусь матеріальному носії, і е навіть не набір звуків. Це щось набагато важливіше», – пояснила філологиня.

Професорка пригадала Ейнштейна, який казав, що уява важливіша за знання, адже слово – це найдосконаліша із структур у цьому світі. 

«Давайте включимо свою уяву і підемо назад туди, куди ми сьогодні хочемо втрапити, в космогонію. Ми потрапимо до першого слова. Це структура», – сказала Галина Яструбецька.

Отець Василь висловив богословське трактування космогонії. 

«Якщо ми говоримо про біблійне створення світу, то є одна теорія – внутрішнє прийняття Бога в собі та інша теорія, коли любов божественна виражається назовні, не може себе закрити всередині. Власне й вона виливає себе в тому, що з'являється світ невидимий та світ видимий – душа й тіло. Бог створив нас без нашої згоди, але для того, щоб спасти нас і привести до тієї богоподібності. Космогонія – це лише початок, але ще має бути тривалість та завершення», – розповів отець.

За словами священника, світ не стоїть на місці, все постійно змінюється і ми не можемо просто взяти та поставити всі крапки над і, адже завтра все може змінитись.

Читайте також: Дослідження космогонії, або Як Луцьк стане світовим центром культури

Майбутнє

Судячи з думок та тез, які прозвучали під час обговорення космогонії, як народження, людство все ж має певні відповіді про створення світу. Набагато складнішим питанням для співрозмовників круглого столу стало питання майбутнього, на яке ніхто не зміг надати чітких тверджень. 

Астрологиня Наталія Курилюк розповіла, що з точки зору науки космічних тіл, світ з'явився від вибуху, абсолюта, божественної чистої енергії, яку люди називають по-різному: бог, творець, природа тощо.

«Ми всі є частинками всесвіту, цього абсолюту. Коли ми приходимо в це життя, ми є душами в людському тілі, які прийшли переживати людський досвід. Майбутнє приховане для того, щоб ми могли пережити той досвід, який вже обрала душа. Ми проживаємо цикли, ці цикли впливають на нас рухом планет, через зодіакальний круг.  Я не скажу, що коли людина народжується, вона вже має написану долю. Людина сама є творцем своєї долі, але є певний план душі, який людина обирає в момент свого зачаття, навіть не народження», – пояснила астрологиня.

За словами Наталії Курилюк, для людини нормально хотіти знати, що буде з нею у майбутньому.

«Астрологія тісно пов'язана з кармою. А карма – це теж циклічність. Коли ми з'являємось на світ, ми забуваємо те, для чого ми приходимо. І ми хочемо пізнати, для чого ми прийшли. У кожного з нас є місія і задача. І те, що переживає наша країна зокрема, це потужний скачок для розвитку нашої свідомості. Дата створення нашої держави теж не є випадковою», – розповіла астрологиня.

Також Наталія Курилюк підхопила думку щодо слова. Адже в астрології: сонце – це дух, місяць – душа, а Меркурій – це слово, думка яка йому передує.

«Наші думки дуже сильно впливають на формування нашої реальності. Українцям зокрема треба змінюватися. Бог не дає нічого не по силам, якщо він дав таке випробування, значить ми справимось із цим», – додала Наталія Курилюк.

Свою думку щодо майбутнього висловила й історикиня Світлана Чибирак, взявши за підґрунтя знову ж таки українську міфологію. За її словами, майбутнє – це кінець світу.

«Для мене кінець – це завжди початок. Якийсь світ завершиться і почнеться новий. Але життя вже буде іншим. Світ змінюється, тож і майбутнє буде іншим», – зауважила вона.

Віктор Корсак висловив і своє бачення щодо кінця світу.

«Зараз після вибуху ми ще розлітаємося. Всесвіт буде розширюватися ще десь 20 мільярдів років. І потім десь 130-140 мільярдів років він буде скомкуватись назад. Зорі погаснуть, це все пораховано астрофізиками», – прокоментував він.

Смерть

Там де є народження, є й смерть. Ця тема виявилась теж більш очевидною, ніж тема майбутнього.

«Якщо брати з точки зору православного богослів'я, то смерть – розлучення із джерелом життя. Адам і Єва з'їли яблуко, але лишилися живі. Вони втратили Бога всередині себе, втратила душу і зв'язок із Богом. Наслідком цього вже є й фізична смерть, коли людський склад розділяється на тіло й душу. Тіло перетворюється на порох, а душа переходить в загробний світ. Тобто душа не помирає», – пояснив отець Василь.

За словами астрологині Наталії Курилюк, з точки зору езотерики, смерть – це перехід з одного стану в інший. 

«Коли в людини виходить вся життєва енергія. Чому немає енергії, причин може бути багато: невірний шлях, яким іде людина, карма, яка вже добігла кінця, і повернення до першоджерела, до творця. Це для того, щоб перепочити, віддихнути, набратися сили і енергії душі в першу чергу, щоб вирушити уу новий шлях, нове життя. Це таке Колесо Сансари», – розповіла астрологиня.

Галина звернула увагу присутніх на Василя Стуса, у творчості якого є багато космогонічного за її словами. 

«Він трансцендентне зробив історичним. Життєсмерть – там де життя, там і смерть. Здається, що ми народжуємося і вмираємо щосекунди. Вмираємо одні, народжуємося інші. І такий коловорот», – зауважила науковиця.

Космогонія у мистецтві

Про космогонічні процеси в мистецтві висловилась мистецтвознавиця Зоя Навроцька. 

«Космогонія в образотворчому мистецтві показана найяскравіше. Якщо взяти зріз мистецької скарбниці людства, то там є і відповіді, і символи, і сюжети, і затаєні знання. Кожен час давав свої відповіді. Бажання людини осмислити і зобразити це пластично з'явилося в мистецтві напевно в той час, коли людина повірила у магію ліній», – пояснила Зоя Навроцька.

За її  словами, прикладів космогонічного мистецтва можна згадувати дуже багато. Адже кожен народ створив свій міф, осмислив своє буття і початок, і відобразив це у предметному світі. Чого тільки варті греки або японці.

«Наш український контекст у цьому значенні є дуже глибокий. Але суспільству ще треба над ним працювати, дешифрувати, пропонувати, досліджувати. Тим більше, що се це є в нас на поверхні Ми той народ, який ще має живу етнографію. Де зафіксовані роздуми, там все є. Нам треба переосмислення цих знань і показати, що ми можемо бути на рівні з тими ж греками», – зауважила мистецтвознавиця.

«Так, спочатку було слово, і слово було Бог. Але не завжди можна словом передати те, що робить художник, хіба що поезією. Її не переажеш просто так, так само і в мистецтві. Мені дуже імпонує розмах з яким працює Петро Антип, з неймовірною енергією», – поділилася думками Зоя Навроцька.

Круглий стіл «Космогонія – це про народження чи про смерть?» став лише відправною точкою вивчення космогонії в рамках проєкту. Деякі думки дали відповіді, а інші навпаки – створили ще більше запитань. У лютому планується міжнародний форум, який продовжить освітню частину проєкту «Космогонія».

Коментар
29/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024