Косачки: у Луцьку відкрили виставку про українських амазонок

Амазонки (Косачі, Косачки) – войовнича община давньоукраїнського жіноцтва ІІІ-І тисячоліття до нашої ери. Заселяли низ Дніпра, причорноморські й приазовські степи й багато інших територій.

Косачки – вправні вершниці, хоробрі, витривалі, дужі воячки, які добре володіли мечем, бойовою сокирою, списом, луком і стрілою. Вони займалися військовим добутництвом, але водночас – і скотарством (надто дбали про коней), і мисливством, і рибальством, і хліборобством, і ремісництвом.

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків 27 грудня відбулась презентація виставки «Косачки» львівської мисткині Зірки Савки. На величезних полотнах художниця зобразила чотири графічні образи українських амазонок. Картини створені в рамках освітнього проєкту «Космогонія».

Ще за годину до відкриття проєкту, Зірка доводила останні штрихи на своїх роботах. Захід відвідала журналістка Район.Культура.

«Це не проста дівчина, це дівчина з переконаннями, з позицією, дівчина, яка твердо стоїть на своєму підґрунті. Це Зірка», – сказала про художницю мистецтвознавиця Зоя Навроцька.

Керуюча партнерка музею Леся Корсак зауважила, що у цій молодіжній локації вперше представлена графіка. До цього молоді митці створювали лише живопис. На думку пані Лесі, створити графіку на таких великих полотнах – це дуже складно і справжній виклик для митця.  

Своєю чергою, Зірка зізналася, що й справді  створювати цей проєкт було складно.

«Працювати з білим полотном виважено і даючи дію, це насправді виявилось не легко. Працювала я близько двох тижнів. Здається, що такі роботи створюються дуже легко, але коли ти починаєш занурюватися у тонкі і грубі лінії, ти просто втрачаєш міру часу», – зізналась художниця.

Зоя Навроцька навіть засумнівалася, чи взагалі роботи Зірки можна назвати графікою. На її думку, це вже щось на зрізі полотна та графіки. 

«Це щось таке, як у проторенесансі був графічний живопис. А це без кольору, але на полотні. Це передчуття якихось великих панно, але це буде в майбутньому», – зауважила мистецтвознавиця.

Зірка Савка поділилася, що обрала тематику косачок для свого проєкту, адже запевняє, що ця тема близька для неї, як для сильної духом жінки. 

«Я багато досліджувала і дізналася про косачок. Про те, що їх замовчували, що вони українські. Як на мене, це саме той момент покопатися трішечки в нашій історії, дуже глибоко, навіть до нашої ери. В косачок є шалена історія. Завдяки їм з'явилися сармати», – розповіла художниця.

Мисткиня дивиться на силу духу сучасних українських жінок, які зараз воюють. 

«Їх є близько 30%, це дуже багато. Також жінки, вони і шиють, і працюють на кухні. Звісно, ми є командою – і чоловіки, і жінки. Але я дивлюся зі свого боку, і для мене це дуже сильні жінки: які записували номери телефонів на своїх дітях, і відправляли за кордон. Це аж до мурашок», – пояснила художниця.

Читайте також:  Маланка, Коза й пампухи: до Луцька завітав Львівський різдвяний вертеп 

Зірка розповіла, що означають образи зображені нею на кожному з полотен.

«Ви можете побачити жінку, яка скаче на коні. Вона сильна духом, але має золоті уламки. Це емоційні уламки, які є всередині. Але не зважаючи ні на що, вона рухається далі», – розповіла Зірка.

На другому полотні зображена жінка, яка нібито й сильна, але ніжна. Та, яка знаходить духовну рівновагу.

«У третій роботі є багато нашарувань подій, які відбуваються з нею. Вона дивиться на себе, і намагається зрозуміти ким вона є. Рівновага – між сильною і слабкою, знову сильною», – пояснила художниця.

Четвертий образ показує переродження тіла і духу – «коли душа виходить з тіла».

Зоя Навроцька поділилася й своїми думками щодо окремих елементів на картинах.

«Авторка нас спонукає співпереживати, мислити. Дає ціле море асоціацій. Наприклад, дивлячись на першу роботу мені пригадалися греки, грецька скульптура. Ще мені тут побачилась дуже віртуозна гра із сецесійним мотивом. Так це ніжно. Так вишукано проростає лілія, так вона пульсує, звивається, палахкотить. Вона випромінює аромати, вона розповідає щось вам. Ця лілія неймовірна», – сказала мистецтвознавиця.

Читайте також: Космогонія: як дослідники та науковці спілкувалися про життя та смерть