Минає 153 роки з дня народження видатної української поетки, перекладачки, культурної діячки Лесі Українки. Однак її твори та погляди досі залишаються актуальними для українців, стають орієнтирами в боротьбі за свободу та допомагають привертати увагу до української культури у світі. 

У день народження Лесі Українки журналісти Район.Культура зібрали найвагоміші події за рік, пов'язані з творчістю поетки.

 «Леся Українка. Книги Сивілли»

В Україні видали біографію Лесі Українки, що є спробою переосмислити її постать та шлях, у яких пе­реплелися хвороба і творчість, Україна і «чужина», політика й література, класика і сучасність, любов і смерть. Хвороба і письмо. Авторкою біографії є літературознавиця та культурологиня Тамара Гундорова.

Народження творчості з травми, пережитої біля ліжка смертельно хворого Мержинського. Духовна й інтелектуальна близькість до Драгоманова. Стосунки з Кобилянською як метафора жіночої культури. Фатум мистецького божевілля, який пізнала в моменти творчого підне­сення. Подорожі Європою і санаторійний туризм.

Статус «інакшості» як визнання «нової жінки» й «чужинки» на батьківщині. «Своє» крізь призму історичної та культурної екзотики. Усе це дало Ларисі Косач-Квітці змогу йти власним шляхом і стати пророчицею народжуваного ХХ століття.

Обкладинка книги

 Портрет-витинанка

Луцька мисткиня Олеся Іщук створила графічне зображення-витинанку Лесі Українки, над якою працювала впродовж року. Художниця надихнулася графічним портретом поетеси авторства Василя Чебаника, яку він створив у 1971 році. Чебаник – визначний каліграф, художник-графік, заслужений діяч мистецтв України, член-кореспондент Національної академії мистецтв України. У 1977 році видавництво «Мистецтво» випустило поштову листівку з цим портретом.

Побачивши портрет Василя Чебаника, витинанкарка «загорілась» ідеєю нового портрету. Робота тривала рік. Нині музейна галерея портретів Лесі Українки поповнилась ще одним унікальним твором – графічним зображенням поетеси, виконаним за допомогою канцелярського ножа та кольорового паперу, яке зовсім не копіювало роботу видатного майстра, а представляло власне авторське бачення авторки.

Витинанка. Фото Олександра Дурманенка

Читайте також: Лісова пісня Лесі Українки: як перше українське фентезі втілилось в театрі та кіно

Десерт для Ізидори

У Луцьку відтворили улюблений десерт волинської поетеси під назвою «Сніжки», який Лариса Косач готувала молодшій сестрі Ізидорі.

Страва має французьке походження, а в Україну його вперше принесла саме наша «волинська дочка Прометея». Про десерт вона згадувала у листі до своєї кузени – Аріадни Драгоманової. 

«В пам’ять про тебе, моя дорога Радо, я для Дори зробила сніжки», – писала Леся.

10 вересня 1895 року, 11 година вечора 10 хвилин – письменниця точно зафіксувала дату написання листа. Для приготування «сніжків» потрібно спершу відділити білки від жовтків. Жовтки розтерти з ваніллю і цукром, білки з дрібкою солі збити в піну і проварити у воді. Потім додати молоко, як перед цим згущують на паровій бані.

Кондитерка Поліна Хараман, яка відтворила давній рецепт, зізналася, що довгий час навіть не здогадувалася про зв’язок десерту з відомою родиною. Рецепт вона виявила випадково в одній з книг для куховарства, коли шукала, що приготувати своїм донькам. Коли через повномасштабне вторгнення, Поліна покинула Великоновосільськ (Донецька область) і переїхала на Волинь, з подивом дізналася, що «сніжки» були однією з улюблених страв Лесі Українки.

Десерт «Сніжки»

«Мавка. Лісова пісня»

2 березня 2023 року на великі екрани вийшов довгоочікуваний анімаційний фільм «Мавка. Лісова пісня», який створили за мотивами «Лісової пісні» Лесі Українки. В основі мультфільму – образи зі слов’янських міфів і легенд.

«Мавку. Лісову пісню» побачили на великих екранах приблизно в 148 країнах, а загальні касові збори сягнули позначки в понад 20 мільйонів доларів. В Україні «Мавка» здобула безпрецедентний успіх, встановивши рекорд України серед національних фільмів за касовими зборами та кількістю проданих квитків за часів Незалежності. Також мультфільм став найуспішнішим анімаційним релізом в кінопрокаті України за усі часи, залишивши позаду всі голлівудські анімаційні хіти від Disney, Pixar, Illumination Entertainment тощо.

Продажі драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки зросли в 300 разів завдяки ілюстраціям з «Мавки».

У червні студія Animagrad представила сізл-ріл до серіалу «Мавка», заснованого на анімаційній стрічці «Мавка. Лісова пісня». За словами представників студії, хвиля великого успіху «Мавки. Лісової пісні» у Європі підштовхнула швидше розширювати Всесвіт Мавки до нових форматів.

Також «Мавку» нелегально розмістили на піратських сайтах із російською озвучкою й продавали DVD-версію в Києві.

Мультик здобував нагороди у різних країнах світу, а за підсумками 2023 року від Google опинився на третьому місці за популярністю запитів від українців у категорії «Фільми».

Кадр з мультфільму «Мавка»

Читайте також: Чи взяла би Мавка Оскар?

«Надія» у виконанні Катрін Денев

Всесвітньо відома французька акторка Катрін Денев в ефірі каналу «TV5 Monde» зачитала вірш Лесі Українки «Надія» французькою мовою.

«Надія» — перший вірш поетеси, який вона написала у 1880 році в Луцьку. Вперше надрукований в журналі «Зоря» 1887 року з підзаголовком «Пісня заволоки». Свій дебютний вірш Леся написала під впливом звістки про долю тітки Олени Косач, яку заслали в табори за участь у революційному русі.

У травні 2023 року Катрін Денев зачитала «Надію» і на відкритті Каннського кінофестивалю. 

«Кассандра» в Британії

У Великій Британії вперше здійснили професійну постановку драматичної поеми Лесі Українки «Кассандра». Постановку ініціював Український Інститут в Лондоні. Переклала «Кассандру» поетка Ніна Мюррей. Раніше вона здійснила переклад  англійською роману Оксани Забужко «Музей покинутих секретів». Поетка каже, що «Кассандра» – її найважливіший переклад з української.

Виставою займалась лондонська творча спільнота Live Canon та режисерка Гелен Істман. Гастролі «Касандри» стали частиною Сезону культури Велика Британія/Україна від Українського інституту та Британської Ради.

Фото Гаррі Елітсон

 Мурал від Крістіана Гемі

Французький стріт-арт художник Крістіан Гемі, відомий під псевдонімом C215, вдруге приїхав до України та створив на Київщині нові стінописи.

Одним з муралів стало зображення Лесі Українки на зруйнованому будинку в Бородянці. Фото своєї роботи художник підписав словами письменниці з вірша «Надія». Поезія перекладена французькою:

Je n'ai plus ni bonheur ni liberté

Une seule espérance m'est restée :

Revenir un jour dans ma belle Ukraine,

Revoir une fois ma terre lointaine,

Contempler encore le Dniepr si bleu

— Y vivre ou mourir importe bien peu —,

Revoir une fois les tertres, les plaines,

Et brûler au feu des pensées anciennes...

Je n'ai plus ni bonheur ni liberté,

Une seule espérance m'est restée.

Стінопис Крістіана Гемі

Лукаш на сторінках іспанського глянцю

Бренд Ruslan Baginskiy створив фотографії для спеціального випуску іспанського онлайн-журналу про чоловічу моду та культуру F*cking Young. Моделі на фото зображені в образах персонажів «Лісової пісні» Лесі Українки. Моделей зобразили в образах головних персонажів п’єси: Лукаша, Мавки та Лісовика.

Фото моделі в образі Лукаша. Фото Ruslan Baginskiy для F*cking Young

Леся Українка підкорює ТікТок

Соцмережі заполонили відео дівчини, яка дуже схожа на Лесю Українку. Образи відтворює Іванна Яковенко та часто сама шиє одяг для інсценізацій. Кожне з відео блогерки в образі Лесі збирає по кілька сотень тисяч, а то й мільйони переглядів.

Іванна Яковенко розповіла, що десь від сьомого класу її почали порівнювати з Лесею Українкою. Спочатку вона це заперечувала, проте тепер бачить все більше схожого. Вже зараз, Іванна визнає – смаки із поетесою збігаються. Вона теж любить одягати спідниці та красиві сорочки. 

Зачіска, капелюх, прикраси. І Іванна все більше перетворюється на Лесю. А поки Іванну в ролі Лесі запрошують проводити екскурсії музеєм. Зовнішність, каже дівчина – лише спосіб нагадати про славетних українців.

Іванна Яковенко в образі Лесі Українки, кадр з відео у ТікТоці

Читайте також: Бумбокс, KRUTЬ і Артем Пивоваров: добірка пісень українських виконавців на слова Лесі Українки

Пісенна збірка волинських пісень з голосу Лесі Українки

Збірник, який презентували у Луцьку, є доробком Аріадни Бартаї – внучатої племінниці Лесі Українки, праонуки Михайла Драгоманова. Жінка проживає в Будапешті. По смерті своєї матері, Наталії Драгоманової, Аріадна перебрала сімейну бібліотеку, де й натрапила на пісенну збірку 100-річної давності.

Знайдений пісенник був працею чоловіка письменниці – Климентія Квітки. Він записав слова та ноти, які наспівувала Леся. 

Аріадна, як піаністка, завжди мріяла спробувати свої сили в композиції. Спочатку вона планувала написати акомпанементи до народних пісень для однієї руки, але згодом витворила повноцінні партії для фортепіано. Результатом її праці стали 18 обробок волинських пісень і одна авторська робота – пісня на перший вірш поетеси «Надія».

Аріадна присвятила роботу своїй матері, з вдячністю за привиту любов до музики.

Фото з презентації

Розмова з Шекспіром

У рамах Форуму культурної дипломатії, який відбувся у Лондоні 4 грудня, на панелі «Культурна дипломатія в епоху передових технологій» українська AI-компанія Reface продемонструвала AI-відео, у якому британський драматург Вільям Шекспір ​​та українська поетеса Леся Українка ведуть віртуальний діалог, де вони відтворюють асоціації слів.

Компанія Reface ML використала  власну модель глибокого навчання разом із технологією реконструкції, щоб автентично відтворити зовнішність Лесі Українки та Вільяма Шекспіра, а також їхню розмову. Проєкт ефективно демонструє функціональну роль інструментів ШІ в культурній сфері.

Примітно, що Леся Українка, яку від Шекспіра відокремлювали три століття, перекладала його твори українською мовою і дуже ним захоплювалася.

Одна з найпопулярніших у Вікіпедії

Серед найпопулярніших запитів української Вікіпедії у 2023 році є стаття про Лесю Українку. Вона опинилася на десятому місці. У статтях на культурну тематику вона посіла третє місце за популярністю. Серед найпоширеніших запитів була і «Лісова пісня» письменниці.

Інфографіка Вікіпедії

Гасло VIII West Media Forum

«Хай живе життя!» – фраза різними мовами, яку полюбляла використовувати Леся Українка у своїх листах. І вона стала гаслом VIII West Media Forum.

«Хай живе життя» – це слова перського мислителя Омара Хаяма. Очевидно, що Леся знала його славнозвісні рубаї та, можливо, й захоплювалась його філософією буття. Омар писав, що життя – коротке, а час швидкоплинний. Треба жити сьогоднішнім днем та радіти кожній миті.

Ось так і Леся, часто згадувала у своїх творах та листах про власну жагу до життя та «безнадійне сподівання». Чого лише варті слова Мавки з «Лісової пісні», які стали життєвим кредо для багатьох українців: «Ні, я жива, я буду вічно жити. Я в серці маю те, що не вмирає!»

У листуваннях з рідними та близькими Лариса Косач часто підбадьорює їх та вживає цю просту істину: «Хай живе життя!». Підкреслює її значущість, пишучи цю фразу різними мовами.

Очільник Волинського театру ляльок, актор Вадим Хаїнський у поетичному перформансі на West Media Forum продекламував триптих Лесі Українки «Що дасть нам силу?».

Читайте також: Три символічні слова Лесі

Леся і Вєрка на мітингу

Постать Лесі допомагає українцям і щоб нагадувати світовій спільноті про російську агресію. Так портрети поетки та артистки Вєрки Сердючки, створені Валерією Вощевською та Маріам Найєм, тримали на проукраїнському мітингу в Лондоні 24 лютого. Він був присвячений другим роковинам повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Фото поширили користувачі мережі Х (twitter)