Лісова пісня Лесі Українки: як перше українське фентезі втілилось в театрі та кіно

25 Лютого 2023, 15:15
Мавка та Перелесник, 1918 рік. Фото: Google Arts ФОТО, ВІДЕО 10549
Мавка та Перелесник, 1918 рік. Фото: Google Arts

«Лісова пісня» – драма-феєрія – перше українське фентезі та нова жанрова форма, створена Лесею Українкою. Це проблемна філософська драматична поема, де опоетизовано красу людських взаємин: потяг до щастя, незбагненну силу великого кохання. У чорновому варіанті письменниця написала драму влітку 1911 року в Кутаїсі (Грузія) впродовж 10-12 днів. Остаточне доопрацювання та редагування твору тривало до жовтня того ж року. 

Леся Українка в листі до сестри Ольги від 27 листопада 1911 року згадувала про напружену роботу над «Лісовою піснею».

«Писала я її дуже недовго, 10-12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій, але після неї я була хвора і досить довго «приходила до пам'яті»… Далі я заходилася її переписувати, ніяк не сподіваючись, що се забере далеко більше часу, ніж саме писання, – от тільки вчора скінчила сю мороку, і тепер чогось мені шия і плечі болять, наче я мішки носила», – писала письменниця.

У листуванні письменниці є й згадки про те, що поштовхом до написання стала її туга за волинськими лісами. У листі до матері від 2 січня 1912 року Леся Українка писала: 

«Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую Мавку «в умі держала», ще аж із того часу, як ти в Жабориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали) і там ждала, щоб мені привиділась Мавка. І над Нечімним вона мені мріла, як ми там ночували – пам'ятаєш – у дядька Лева Скулинського. Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов «слушний час» – я й сама не збагну чому. Зачарував мене сей образ на весь вік».

«Лісова пісня» – нині стала набутком неоромантичної естетики та чи не найвищим мистецьким здобутком Лесі Українки. За драмою-феєрією створено чимало театральних постановок, написана опера та зняті фільми. Журналісти Район.Культура дізнавалися про театральну історію драми-феєрії та сучасні інтерпритації «Лісової пісні», а також знайшли фільми, зняті за мотивами твору.

Читайте також: У Луцьку показали виставку кераміки за мотивами драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»

Театр

Вперше «Лісова пісня» з’явилася на сцені у 1914 році. Драму-феєрію поставив авангардний, експериментальний «Театр німих» під керівництвом Андріяша Лу і Вілми Балей.

У серпні 1918 року у Києві відкрили Державний драматичний театр. І перший театральний сезон державного професійного театру України відкрили 28 листопада 1918 року прем'єрою драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» у постановці Бориса Кривецького. Вистава мала великий успіх у глядачів та критиків. 

Фото з вистави 1918 року

Фото з вистави 1918 року

1921 року Євген Коханенко поставив «Лісову пісню» у Театрі імені Івана Франка. Ця постановка драми-феєрії увійшла до репертуару декількох перших театральних сезонів. Перші роки існування «франківці» багато гастролювали, зокрема будучи на Донбасі, відзначили один з показів у Горлівці«Спектакль грали у величезному парку, яскравого сонячного спекотного дня, без жодної декорації, лише в казкових мальовничих костюмах, які створив Матвій Драк». «Лісова пісня» входила до топу найкращих постановок театру тих років. Виставу показували до 1929 року. У ролі Мавки виступала Феодосія Барвінська, а з 1924 року головну героїню грала Поліна Нятко

З тих часів «Лісова пісня», як театральна постановка незмінно входить до репертуару українських театрів, й «франківського» зокрема.

1993 року нове прочитання «Лісової пісні» Лесі Українки у Театрі імені Івана Франка запропонував режисер-постановник Дмитро Чирипюк. В ролі Мавки дебютувала на сцені Оксана Батько. Роль Лукаша грали Олексій Богданович і Остап Ступка.

Вистава «Верба» 2019 року стала ще новішою та експериментальнішою інтерпритацією «франківцями» Лесі Українки. Це «Лісова пісня» від відомого українського кіно- і театрального режисера, одного з найкращих сучасних театральних художників Сергія Маслобойщикова.

Читайте також: Десерт для Ізидори: у Луцьку відтворили рецепт Лесі Українки

Верба

Оригінальність прочитання полягає в наближенні глибинних філософських категорій Лесі Українки до сьогоднішнього глядача. Через неординарність сценічного відтворення, яскравість театрального образу режисер-постановник нагадує всім, хто існує в прагматичному світі, про вічні поняття Краси самого Життя, Любові, як життєдайної сили, яка спроможна не лише оновлюватися сама, а й робити світ досконалішим, чистішим. Це вистава про кохання, яке дарується Богом, Космосом і дано відчути, зрозуміти не кожному. Господь дарує його Лукашу, але той був не спроможний оцінити всю високість й сакральність Божого благословення. Зрадивши Мавку, він зрадив себе, щезає його єство.

Верба

Досить цікава історія назви вистави. Verba латиною означає: «слова», «мова», «текст», «слова пісні», «рукопис», «оклик». Фонетично це абсолютно співпадає з українським словом «верба». Верба-рослина – місце, де живе Мавка, головна героїня твору Лесі Українки «Лісова пісня». Мавка виходить з верби на початку п’єси та у вербу повертається. А Verba-слова – місце, де живе сама Леся Українка та її поетичний спадок. «В серці зайшла я теє слово чарівне, що й озвірілих в люди повертає…» ,— каже Мавка. Здається, що фонетична гра була спланована самою авторкою «Лісової пісні» — цього складного багатошарового твору.

До участі у цій неординарній виставі режисер запросив як знаних виконаців: народних артистів України Василя Башу і Олексія Петухова, заслужену артистку Анжеліку Савченко, так і тих, хто лише починав підкоряти Мельпомену — Христину ФедоракОлександра Бегму та Івана Шарана

Окрім Театру імені Франка, виставу неодноразово показували у Національному академічному українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької у Львові. У 1938 році показали постановку Івана Богаченка. У 1950-х – режисера Івченка, пізніше – Бабенка.

З 1984 року «Лісову пісню» показує Театр юного глядача у Києві за постановкою Віктора Гирича, яка на ІІ Республіканському фестивалі театрів для дітей та молоді у місті Суми здобула ІІІ премію. У 2006 році вистава київських «тюгівців» номінувалась на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Читайте також: Леся Українка та Олена Пчілка: презентували перші моделі колекції «Сорочка-друкованка»

Київський театр юного глядача

Львівський театр Леся Курбаса традиційно показує нестандартну постановку – режисерську інтерпретацію Андрія Приходька, де «Лісова пісня» стає історією не однієї жінки, а цілої нації. У трьох діях вистави постають різні періоди української історії: від початку ХХ століття (що став рубежем, останнім спалахом української національної традиції та ідентичності, яка виражалася в побуті, одязі, піснях, традиціях) до радянських часів і сучасності, яка несе гіркий спадок минулого.

Театр Леся Курбаса

Від часу прем’єри у 2011 році «Лісову пісню» «курбасівців» називають однією з найкращих український вистав останнього десятиліття. Драматична історія, що стосується і торкає кожного, незмінно зворушує і надихає глядачів, а віртуозне виконання автентичних українських пісень щоразу викликає захоплення.

Театр Леся Курбаса

У 2019 році драму-феєрію поставив режисер Сергій Павлюк у Одеському театрі юного глядача. Їхній спектакль – це теж  сучасне прочитання історії кохання Мавки і Лукаша. У музичному оформленні вистави використані переробки українських народних пісень в стилі глобал-ф'южн.

У 2021 році камерну та скорочену версію драми-феєрії поставив калуський молодіжний театр «Сілентіум». Лісова пісня. Реінкарнація» режисера театру Дмитра Карачуна цікава й тим, що глядачі сидять на сцені порряд з акторами. За основу взятий класичний варіант п'єси, однак дещо його осучаснений і скорочений. Вистава більше про Лукаша, аніж про Мавку, а також немає персонажа дядька-Лева. У поетично-мімічній драмі порушуються теми кохання, зради, нереалізованості митця, проблеми засміченості довкілля та виховання дітей.

Без сумніву «Лісову пісню» показують і у Лесиному краї – на Волині. У Волинському українському музично-драматичному театрі імені Тарасса Шевченка грають класичну постановку режисера, заслуженого діяча мистецтв України Віталія Денисенка

Читайте також: У Луцьку експонують архівні документи, присвячені Лесі Українці

Волинський драмтеатр

Волинський академічний театр ляльок теж має свою постановку, від режисера, заслуженого артиста України Анатолія Поляка.  Мавка постає у перших сценах героїнею з багатою душею та чутливим серцем, сповненим любові і надій. Життєві обставини та не до кінця розділене кохання Лукаша не зламали її, а дали душу, «як ніж дає вербовій гілці голос». Образи дядька Лева, Килини та матері Лукаша внесли у виставу своєрідний колорит та яскраву індивідуальність.

Волинський театр ляльок

Опера

«Лісова пісня» знайшла своє втілення й в жанрі опери та балету. У 1936 році композитор Михайло Скорульський написав оперу, а лібрето написала його донька Наталія Скорульська. Автори балету намагались якнайточніше передати зміст драми-феєрії, відтворити в музиці та хореографії емоційний колорит, зберегти головні образи та сюжетні ситуації, логіку та послідовність драматичного розвитку, в якому реальне переплітається з казковим. Проте літературний твір було неможливо «перекласти» на мову балету без відповідного пристосування до законів балетного жанру. Через це в лібрето скоротили деякі епізоди з літературної першооснови, інші навпаки — розширили, додали нові сцени, наприклад, сцену весілля Лукаша з Килиною.

У квітні 1937 року «Лісову пісню» прийняли до постановки, але через національні утиски, переслідування і репресії митців, а потім події Другої світової війни прем’єра балету «Лісова пісня» у хореографії Сергія Сергеєва, сценографії Олександра Хвостенка-Хвостова відбулася лише у лютому 1946 році під час святкування 75-річчя від дня народження Лесі Українки. 

Першими виконавцями партій Лукаша та Мавки стали Олександр Бердовський і Антоніна Васильєва. Постановка в хореографічному плані поєднувала елементи класичного і українського народного танців, реалістичних і фантастичних образів.

У 1958 році Вахтанг Вронський, за участю Наталі Скорульської, здійснив нову постановку балету Михайла Скорульського, сценографію виконав Анатолій Волненко. Ця вистава не сходила зі сцени понад тридцять років. Балет «Лісова пісня» вважався однією зі своєрідних візитних карток українського хореографічного мистецтва. 

Варто зауважити, що балет увійшов до золотого фонду української музичної культури. Провідні партії у ньому виконали найкращі українські танцівники: Євгенія ЄршоваОлена ПотаповаАлла ГавриленкоІраїда ЛукашоваТетяна ТаякінаРаїса ХилькоЛюдмила СморгачоваМикола АпухтінАнатолій БєловГеннадій БаукінФедір БакланРоберт КлявінВеанір КругловВалерій КовтунСергій ЛукінВалерій ПарсєговМикола Прядченко та інші.

Читайте також: Луцька мисткиня створила витинанку-портрет Лесі Українки та подарувала його музею

Національна опера України

Нині балет, написаний ще Михайлом Скорульським та його донькою, входить до репертуару Національної опери України. Роль Мавки виконують Катерина КухарОльга Кіф'як-фон-КраймерТетяна Льозова. Лукаша – Ян ВаняМикита СухоруковЯрослав ТкачукОлександр Скулкін.

Ще одна спроба написання опери була у 1957 році. Віталій Кирейко як і музику, так і лібрето. Прем’єра відбулася у 1958 році на сцені Львівського державного театру опери та балету, диригент-постановник – Ярослав Вощак, режисер – Борис Тягно, художник – Федір Нірод. У 1958 та 1999 роках цю oперу показали й на сцені Оперної студії Київської державної консерваторії імені Чайковського.

Екранізація 

Художній фільм за мотивами драми-феєрії Лесі Українки режисера Віктора Івченка, створили на кіностудії імені Олександра Довженка 1961 року. Прем'єра відбулася 7 серпня 1961 року. Стрічка – переможець конкурсу 1961 року газети «Радянська культура» (в номінаціях найкращий оператор та найкращий художник).

Анімаційний короткометражний фільм «Лісова пісня» зняло у 1976 році Творче об'єднання художньої мультиплікації студії Київнаукфільм, за російскомовним перекладом Ісаковського. Режисерка — Алла Грачова.

Читайте також: Окримлена презентувала нову пісню на слова Лесі Українки

Кадр з анімаційного фільму

«Лісова пісня. Мавка» — український радянський фільм-казка кіностудії імені Олександра Довженка 1980 року. Режисер – Юрій Іллєнко. Повноцінну україномовну версію станом на 2020 рік знайшли, але у «списках» головного фільмофонду України «Довженко-центру» вказувалося, що в них начебто зберігається лише російськомовна версія фільму.

Оцифрована ж версія фільму, яку випустив Довженко-центр у 2015 році, мала застереження перед початком показу фільму: «Варіант цього фільму з україномовною фонограмою, на жаль, повністю не зберігся. У процесі відновлення фільму втрачені фрагменти було реконструйовано з російськомовної фонограми».

Читайте також: Леся могла і російською написати щось достойне лівою ногою, – Ада Роговцева

«Мавка. Лісова пісня» – найочікуваніший український мультфільм останніх років, прем'єра якого відбудеться 2 березня 2023 року. Проєкт адаптований під жанр сімейної анімації. Також в основі мультфільму – образи зі слов’янських міфів і легенд. За рівнем очікування та вкладеними сенсами це своєрідний український «Аватар». «Мавка. Лісова пісня» – це історія, яка дійсно перегукується із сьогоденням.

Читайте також: Знає Лесю та фемінітиви: що каже ChatGPT про українську культуру та мову

Поступово з анімаційного фільму проєкт «Мавка. Лісова пісня» виріс у багатогранний мультиплатформовий бренд – Всесвіт Мавки, що об'єднав людей із творчої, технологічної та бізнес-сфер, наукові й громадські інститути, державні структури. Мультфільм створено студією Animagrad (FILM.UA Group) за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Над втіленням Мавки працювало відразу три відомі особистості. Наталка Денисенко озвучила головну героїню, Христина Соловій заспівала два Мавчиних саундтреки, а пластичні рухи головній героїні надала балерина Катерина Кухар. Лукаша дублював Артем Пивоваров, Килину — Олена Кравець, Русалку Водяницю — Юлія Саніна, Шумника Гука — Михайло Хома (DZIDZIO).
 ⠀
Фрола втілив Сергій Притула — саме цією роллю він завершив свою акторську кар’єру. Той, Що у Скелі Сидить заговорить завдяки голосу Олега Скрипки, а Знахарка — завдяки Наталії Сумській. Актор Назар Задніпровський подарував свій голос поважному Старійшині Лісу — Лісовику, а Олег «Фагот» Михайлюта — Дядьку Леву. Катерина Осадча втілила голос українських жінок. Ніна Матвієнко розповість передісторію, з якої розпочинається мультфільм. До озвучування також долучаться учасники етногурту ДахаБраха. Вони зіграють та озвучать у стрічці самих себе.

 

Коментар
22/06/2024 Субота
22.06.2024
21.06.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром