З голосу Лесі Українки: в Луцьку презентували збірник пісень внучатої племінниці поетеси

У Луцьку презентували пісенну збірку волинських пісень з голосу Лесі Українки. 

8 листопада у стінах Палацу культури відбувся перший концерт-презентація. Захід відвідала журналістка Район.Культура.

Збірник є доробком Аріадни Бартаї – внучатої племінниці Лесі Українки, праонуки Михайла Драгоманова. Жінка проживає в Будапешті, Угорщина. По смерті своєї матері, Наталії Драгоманової, Аріадна перебрала сімейну бібліотеку, де й натрапила на пісенну збірку 100-річної давності.

Знайдений пісенник був працею чоловіка письменниці – Климентія Квітки. Він записав слова та ноти, які наспівувала Леся. 

Аріадна, як піаністка, завжди мріяла спробувати свої сили в композиції. Спочатку вона планувала написати акомпанементи до народних пісень для однієї руки, але згодом витворила повноцінні партії для фортепіано. Результатом її праці стали 18 обробок волинських пісень і одна авторська робота – пісня на перший вірш поетеси «Надія».

Аріадна присвятила роботу своїй матері, з вдячністю за привиту любов до музики. 

Народний аматорський ансамбль "Волинянка"

З нагоди урочистості, у фоє Палацу культури розмістили фотовиставку ретросвітлин «Цвіт Косачів-Драгоманових», сформовану з портретів родини та товаришок Лесі Українки. Експозицію присвятили 150-й річниці Дня народження дочки Прометея. Вона діє в рамках мистецького салону «Лесина світлиця». Виставка налічує 34 фотопортрети, які й прикрасили збірку. 

Фотовиставка ретросвітлин

На перший концерт-презентацію завітала видавчиня збірки й голова Світової федерації українських жіночих організацій Ярослава Хортяні. Разом зі своєю колегою Оксаною Головко вони приїхали з Будапешту, щоб передати 100 примірників пісенної збірки в заклади Луцька. 

«Приємно зараз стояти на сцені. Я тут ніколи не була. Але я відчула присутність того духу, яким була наповнена творчість Лесі Українки. З нами мала приїхати Аріадна, але на жаль, не вдалося. Я вважаю, що вона би була дуже горда стояти зараз з нами, адже це справа усього її життя – продовжувати популяризувати українську культуру. Вона пишалася, що має причетність до цих двох славетних родів – Драгоманових та Косачів», – розповіла Ярослава Хортяні, видавчиня збірки. 

Згодом до відвідувачів заходу звернулася й сама Аріадна. Її відеозвернення з угорської перекладала Ярослава. 

«У 2021-му році, на честь 150-річчя Лесі, в Дніпрі відбувся фестиваль. Там прозвучали моїх шість обробок. На фестивалі я познайомилася з Тетяною Ціхоцькою, яка й запропонувала видати таку книгу», – вустами Ярослави промовляла Аріадна Бартаї.

Звернення Аріадни Бартаї

Жінка висловила вдячність Климентію за те, що створив записи, матері – за їх збереження. Також подякувала своїм колегам, які працювали над збіркою і співцям, які виконають ці пісні. 

«Я хочу подякувати вам, за те, що ви встали проти дуже підлого ворога. За те, що в часи коли лунає сирена, ви приходите на культурну програму. Приходите, тому що відчуваєте, що наша культура живе. Дякую за цю віру. Від імені федерації українських жіночих організацій вклоняюся перед вами. Гарантую: ми поряд з вами в радості та біді», – додала видавчиня.

Презентація розпочалася виступом Народного аматорського ансамблю народного танцю «Волинянка». Захід вела співачка Тетяна Ціхоцька-Підгайна. 

«Пісня живе, поки її співають. Поки її виконують та пам’ятають. Для мене, волинянки та співачки – ця подія визначна. Кожен раз, коли виходить у світ українська книга, це чергове утвердження української культури та нації», – зазначила Тетяна Ціхоцька. 

Тетяна Ціхоцька-Підгайна

Студенти факультету культури і мистецтв Волинського національного інституту імені Лесі Українки підготували для глядачів вокальні номери. На сцені звучали пісні «Ой, у полі жито» у виконанні Анастасії Гордієнко, «Ой, учора з відучора» Іванни Боцук, «А в тому саду чисто метено» у дуеті Ігоря Левчука та Ілони Головчак. На фортепіано їм акомпанувала Наталія Пом’яновська. 

Студентів, концертмейстера та їх викладача – Олега Гонтара – нагородили почесними грамотами та подяками. 

Агастасія Гордієнко та Наталія Пом

На сцену запросили Володимира Кучерука, доцента кафедри музичного мистецтва. Він перший розбирав ноти з рукописів пані Аріадни. 

«Володимиру Кучеруку, мабуть, було найскладніше. Адже саме він перший читав не завжди розбірливі записи Климентія Квітки. Ми вносили багато правок, варіантів, експериментували… Адже тексти автентичні, а правопис сучасний», – сказала Тетяна. 

Іванна Боцук

На концерті лунала поезія видатної поетеси у декламації заслуженої артистки України Людмили Натанчук. Глядачі почули уривок монологу мавки з п’єси «Лісова пісня», «Завжди терновий вінець…» та вірш «Лесю, якби ви жили зараз…» Антоніни Євтодюк. 

«Моє найбільше випробування, як редакторки та упорядниці, – віднайти тексти, яких не було в записах Климента. Я б не була такою ініціативною у створенні збірника, і не була б такою сміливою, якби свого часу не отримала від Анатолія Силюка безцінні подарунки – збірки Климентія Квітки», – поділилася спогадами співачка.

Людмила Натанчук

Ярослава Хортяні привезла до Луцька не тільки збірники, а й допомогу багатодітним сім’ям, які втратили батька на війні. Жінка зібрала кошти з продажу збірників у Будапешті й вручила їх трьом вдовам. 

«На наступний рік діти з Волині приїдуть в табір до озера Балатона. Від початку війни ми робимо такі поїздки для українських дітей», – додала голова федерації жіночих організацій.  

Ярослава Хортяні

Під акомпанемент фортепіано Анни Хоміцької співачка Ціхоцька виконала пісні «Ой, у полі курно та димно», «Стоїть либина», «Ой, не рости, кропе...», щедрівку «Щедрий вечір, добрий вечір» з пісенника.

«Наступна наша презентація відбудеться у Будапешті, звідки родом Аріадна. Вона дуже хотіла акомпанувати. І я передам їй усі емоції та атмосферу, яка сьогодні панувала у цій залі, адже це справа її життя. Перекажу всі відгуки й компліменти, для неї це дуже важливо», – пообіцяла Ціхоцька.

Тетяна Ціхоцька та Анна Хоміцька

На сцену вийшла директорка департаменту культури Тетяна Гнатів. Вона подякувала усім причетним до створення збірки.

«Я переконана, що Україна буде жити доти, доки буде звучати українська пісня. Тим більше, коли звучатиме у виконанні таких чудових й талановитих митців. Коли до мене звернулася Тетяна Ціхоцька з пропозицією провести таку презентацію, я відповіла, що однозначно вона має відбутися тут», – сказала директорка департаменту культури Тетяна Гнатів. 

Тетяна Гнатів

Творчий вечір завершився піснею. Тетяна Ціхоцька розповіла: ця пісня для неї особлива. 

«Мій шлях до сьогоднішньої події почався з «Веснянки», яку Леся написала для своєї сестри Олі. Її я заспівала на могилі Лесі Українки. Коли її почула організатора фестивалю «Перехрестя епох», то запросила мене у Дніпро. Так Леся пов’язує людей, щоб ті продовжили реалізацію її цілей – популяризацію української культури. Тому хочу й завершити цей вечір з «Веснянки»», – промовила вона.