Найкращі зразки української класики виконав у Рівному Національний ансамбль солістів «Київська камерата»
-
-
>
-
>
-
>
РЕПОРТАЖ
1690
У Рівному в межах фестивалю «Рівненські класичні резиденції» відбувся концерт Національного ансамблю солістів «Київська камерата», який у 2023 році відзначає своє 30-річчя.
Одні з найкращих творів сучасної української класики звучали у стінах Залу камерної та органної музики 12 жовтня. Концерт «Київської камерати» став кульмінацією новоствореного музичного фестивалю, започаткованого Рівненською обласною філармонією, та зібрав аншлаг. Відвідала музичну подію і журналістка Район.Культура.
«Вже за своїм визначенням ансамбль солістів є унікальним колективом, оскільки він зібрав провідних сольних виконавців України. Його виключна виконавська мобільність дозволяє грати артистам в найрізноманітніших складах: від дуету солістів і до малого симфонічного оркестру. Цим зумовлений той колосальний за своїм наповненням, стилістичним і національним розмаїттям репертуар «Київської камерати», – розповідає художня керівниця філармонії Руслана Шаліга.
Читайте також: Відродження європейських традицій: стартував перший фестиваль класичної музики «Рівненські класичні резиденції»
«Київську камерату» під час виходу на сцену вітають довгими оваціями ще до того, як звучить перша нота у їхньому виконанні. Глядачів підкорює не лише репутація колективу, а і його місія – популяризація української музики й її репрезентація за кордоном.
«Для українських сучасних композиторів «Київська камерата» – це своєрідна творча лабораторія, адже переважна більшість прем’єр новітньої української камерної музики відбулися силами саме цього колективу: Мирослав Скорик, Євген Станкович, Валентин Сильвестров, Іван Карабиць, Ігор Щербаков… Весь цвіт сучасної української музики – в концертах і студійних записах «Київської камерати», – зазначає пані Руслана.
За словами музикантів, свою концертну програму, складену з найкращих зразків української сучасної музики, вони присвячують світлій пам’яті засновника колективу, його незмінного керівника й диригента Валерія Матюхіна, якого не стало цьогоріч.
Зараз «Київською камератою» керує українська скрипалька, яка 20 років грає в складі ансамблю, народна артистка України Богдана Півненко.
Саме їй присвячує свій цикл «Пори року» композитор і віолончеліст Золтан Алмаші, з якого і розпочинається концерт камерати.
«Мені здається, що вже ні для кого не секрет, що український рік ділиться на дев’ять частин», – інтригує публіку автор та згодом пояснює свій задум.
Цикл, за словами Золтана Алмаші, розпочинається традиційно з «Січня» – святкової, однак тихої пісні. Друга частина – вальс до Дня святого Валентина – «Лютий».
«Тут є дуже багато алюзій: тобто вальс, Валентин, хоч твір написаний для скрипки з оркестром, але саме в цій частині буде солювати альт і на альті буде грати Валентина Буграк. Ще є натяк на стиль «святого Валентина української музики», а саме на Валентина Сильвестрова, твори якого сьогодні теж прозвучать на концерті. Є багатошаровість в цій назві», – пояснює Золтан.
Назву третьої частини легко вгадати самостійно. Композитор попереджає: у ній буквально можна почути за допомогою солюючої скрипки, як ламається крига на річці Устя. Це час відлиги, а отже – «Березень».
«Далі йде частина «Квітень» – проростання. Я думаю, ви зрозумієте, чому. П’ята частина – «Травень» – течуть води і цвітуть сади. Шоста частина – «Червень» – ностальгійний діалог. Чому він ностальгійний, я не знаю, твір написаний вже дуже давно, хай кожен поностальгує по-своєму».
Читайте також: У Рівному вперше виступив віолончеліст та композитор Золтан Алмаші
Липень і серпень у Золтана Алмаші зливаються у одній частині. Адже літній безтурботний час минає безжально миттєво. Це автор і відтворює прискореним темпом і віртуозною партією скрипки з оркестром.
«Восьма частина присвячена осені загально й так і називається – «Осінь». І нарешті епілог – «Грудень» – перший сніг. Ця частина має епіграф зі слів нашого великого українського поета Богдана-Ігоря Антонича: «поцілувала землю вічність».
Відзнаку за свою працю Золтан Алмаші отримує не лише від рівненської публіки, а і від ще одного гостя заходу – консула Генерального консульства Румунії в Чернівцях Дана Ніколає Константіна. У Румунії в 2023 році відзначають 170-річчя з дня народження румунського композитора українського походження Чіпріана Порумбеску. З цієї нагоди Румунський культурний інститут в особі пана голови Лівіу Джікмана на знак румунсько-українського зближення вирішив нагородити одного з провідних українських композиторів Золтана Алмаші.
«Це велика честь бути для мене тут в цей особливий день в чудовій атмосфері мистецтва та культури. Найперше, я б хотів привітати вас з тим, що ви знайшли час організувати такі високоякісні культурні події в нелегкі часи для України. Я тут, щоб дати відзнаку одному з найбільш знаних музикантів України, композитору та віолончелісту Алмаші Золтану. До цієї відзнаки увійде буклет, в якому буде представлено роботи Чіпріана Порумбеску, одного з найвідоміших румунських музикантів, чия музична кар’єра була найбільше пов’язана з Буковиною та Чернівецькою областю», – зазначає Дан Ніколає Константін.
Пан консул, скориставшись нагодою, запевняє, що румунський уряд та суспільство повністю підтримує Україну й продовжуватиме робити це у всіх напрямках, зокрема і у військовій сфері, до повної перемоги над російськими агресорами та під час відновлення України.
«Якось один польський композитор сучасності Ромуальд Твардовський сказав: «Я здавна знав, що світло прийде зі Сходу, та я не думав, що це буде Київ. У вас такий сильний осередок композиторів, який ще струсоне світ». Гадаю, насамперед мова іде про Євгена Станковича. У кого ще такою кров’ю серця представлений хресний шлях України. І у тому числі в його камерно-оркестрових полотнах», – зауважує Руслана Шаліга.
Майже всі з них «Київська камерата» виконувала під керівництвом Валерія Матюхіна. У Рівному звучить один з найвідоміших творів Євгена Станковича – Камерна симфонія №3. Соло на флейті виконує Дмитро Кузьмін.
Інтимно і ностальгійно звучить цього вечора «Тиха музика» Володимира Сильвестрова, яку колектив присвячує пам’яті Ніни Матвієнко. Співачка, яка померла 8 жовтня у 75-річному віці, багато років працювала в складі «Київської камерати».
«В одному зі своїх останніх інтерв’ю, яке Валентин Сильствестров дав у Берліні на початку російсько-української війни, митець каже: «Сьогодні всім стає зрозуміло, яка тендітна наша цивілізація, з усією її міццю. Збільшується значення малого. Світ зараз так гуркоче разом з мистецтвом, світ настільки піддається глобальним ідеям монументалізму. Є дивне відчуття – втома від монументального. Хочеться повернутися в тишу», – розповідає Руслана Шаліга.
Читайте також: Мав бути гарний сюрприз мамі : Тоня Матвієнко презентувала пісню-присвяту Ніні Матвієнко
Та вже за кілька хвилин «Київська камерата» занурює глядачів у динамічне, модерне звучання коломийок, переносить на Гуцульщину, відтворену в творі Concerto Rutheno його автором Олександром Козаренком.
Апогеєм концерту стає Концерт для скрипки з оркестром Володимира Зубицького.
«Володимиру Зубицькому цього року виповнилося 75 років. Таким чином можна сказати, що ми святкуємо його ювілей також. Цей концерт дуже непростий, крім мене і камерати, його ніхто не грає, тому що він дуже складний, надзвичайно віртуозний. Два роки тому, коли ми робили записи цього концерту, Володимир Зубицький казав: «Знаєш, Богданко, я тобі його присвячу, тому що його ніхто, крім вас, не грає». Написаний в рік мого народження – 1977. Має чотири частини, ми граємо редакцію Валерія Матюхіна. Наш диригент сказав, що цей концерт – кладовище для диригентів, але він би не хотів там опинитися», – розповідає очільниця колективу Богдана Півненко та обмінюється посмішками з Володимиром Шейком.
Читайте також: Музика до фільмів: як у Рівному пройшов концерт Київського квартету саксофоністів
На мажорній ноті концерт завершує фантазія Besame mucho, яку аудиторія наспівує та просить зіграти на біс. Останній фрагмент камерата грає легко й невимушено, ніби для свого задоволення у колі старих друзів, під оплески та вигуки «Браво». Цей піднесений настрій глядачам не псує навіть злива, що розливається за товстими стінами колишнього костелу.
Фото Анастасії ГНАТЮК
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
