У Рівному вперше виступив віолончеліст та композитор Золтан Алмаші

У Рівному відбувся концерт віолончеліста, одного з найчастіше виконуваних композиторів в Україні Золтана Алмаші.

Захід пройшов 4 квітня у Мистецькому цоколі Рівненської обласної філармонії. Класичні твори в сучасних обробках, новаторські композиції автора та відверті розмови на творчому вечорі опісля слухала журналістка Район.Культура.

У камерній атмосфері мистецького осередку з теплими напоями у невеликій залі збираються фахівці музичного ремесла. Тут знають, хто такий Золтан Алмаші без представлень та пояснень, попри те, що композитор вперше завітав до Рівного.

«Це один з найбільш затребуваних українських композиторів. Широкому загалу він став відомий після участі у резонансному проєкті «Ковчег Україна». Це був грандіозний концерт-колаж з 37 шедеврів української музичної спадщини, які охопили десять століть української музики й зокрема у концерті прозвучала кантата Золтана «Становлення» на тексти українських купальських пісень. Звісно, для Рівненської філармонії це велика честь приймати музиканта такого лету», – нагадує художня керівниця філармонії Руслана Варнава і довго перелічує усі проєкти та колективи, до яких був долучений Золтан Алмаші.

Один із засновників та керівників фестивалю класичної та сучасної камерної музики «Гольфстрім», автор понад 60 творів, переважно для камерного оркестру, лауреат Державної премії імені Л. Ревуцького та Державної премії імені Б. Лятошинського – творчий доробок та шлях композитора налічує чимало нагород та здобутків.

Портрет Золтана увійшов до виставки світлин українських композиторів, яку експонують у філармонії. І посів своє місце поряд з Кирилом Стеценком, Станіславом Людкевичем, Миколою Лисенком та іншими українськими митцями.

Свій виступ Золтан Алмаші розпочинає з гімну України, який виконує у бароковій обробці.

«А зараз прозвучить музика правдивого бароко», – зауважує композитор перед виконанням сюїти Йоганна Себастьяна Баха №2 ре мінор.

Баха музикант називає улюбленим композитором. Золтан розповідає, що на дозвіллі слухає класику або твори своїх колег, а музика інших жанрів «знаходить» його сама, до прикладу, в закладах.

«Треба в правильні кафе ходити, де хороша музика звучить», – з усмішкою каже музикант.

Із сучасних композиторів Золтан відзначає Лігеті й підкреслює, що обожнює українську музику: творчість Станковича, Сильвестрова, Лятошинського. Також композитор закликає більше слухати українську музику, адже ми ганебно забули великий пласт своєї культури.

Наступним у виконанні Золтана Алмаші лунає духовний славень – «Молитва за Україну».

«Віолончельна обробка цього геніального твору Миколи Лисенка в мене виникла дуже цікаво. 9 березня я приїхав зі Львова до Києва рано вранці і йду собі на роботу у Спілку композиторів. А по дорозі чую один вибух, другий, третій. Доходжу до роботи, беру в руки віолончель і починаю грати «Боже великий єдиний». У мене були зовсім інші плани, але починаю грати цю п’єсу й загалом десь за годину ця моя версія була готова», – розповідає митець.

Від згадки про вибухи й ракетні удари композитор переносить слухачів у зовсім інший куточок і, здається, навіть інший час – мирний і тихий, сповнений буденних переживань і радостей. Твір «Подих» Любави Сидоренко, написаний в Одесі: віолончель відлунює шумом хвиль, а Золтан Алмаші занурює і себе, і присутніх у морську подорож.

«Чим для мене зараз цінний цей твір «Подих»? Як відомо, кожен львів’янин дуже любить море і простір, де багато води. Це така травма кожного львів’янина, бо для нас місце, де багато води – це вау. Любава Сидоренко не виняток і цей твір вона написала в Одесі. Він був навіяний морем, морським бризом і подихом. Зараз я виконання цього твору хочу присвятити українським морям: Чорному й Азовському. Я вірю, що дуже скоро ми будемо дихати їхнім цілющим повітрям на берегах цих морів по всій довжині кордону», – пояснює музикант.

До реальності повертає переосмислення Золтаном «Мелодії» Мирослава Скорика, яку теж називають духовним гімном України. У концептуальній, сатиричній обробці композитора цей твір зазвучав різко й пронизливо, відтворюючи звучання сигналу повітряної тривоги, який, на жаль, як і «Мелодія» Скорика, теж знайомий усім українцям.

 

 

 

 

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Допис, поширений Район.Культура (@rayon.kultura)

Виконує митець також і свої твори: сюїту для віолончелі соло в чотирьох частинах, дві з яких присвячені буковинському поету Паулю Целану, п’єсу «Христя, Христя», яку композитор вважає найбільш українською у своєму доробку та твір «Ностальгія» про людей, яким довелося покинути свою Батьківщину.

Золтан Алмаші має угорське коріння, тому цікавиться музикою того регіону, хоча, як жартує композитор, політика теперішнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана змушує перекладати пісні з угорської на українську.

«Ностальгія» звучить майже як пісня мандрівника-кобзаря і Золтан Алмаші глибоко занурює аудиторію до найглибших сенсів і трагедії тих, кого війна, репресії чи нездоланні обставини змусили покинути рідний дім.

«Угорська музика й угорський фольк крізь призму Бартока – це була вирішальна рішуча сила, коли я сказав що треба вчитись професійно композиції. Це було вирішальне значення. Але тепер чим далі, тим більше я українець. Тепер вирішальне значення для мене має українська музика, при чому музика Карпатського регіону. Я ще дуже люблю румунську музику. Вся музика є прекрасна насправді», – зізнається музикант.

Концерт підходить до завершення, однак не спілкування – усі присутні можуть поспілкуватися з композитором особисто, поставити йому запитання та взяти автографи. Чимало глядачів висловлюють своє захоплення творами та обробками Золтана й цікавляться нотами.

«До мене звертайтеся. На жаль чи на щастя, ситуація в нашій країні така, що купити нема де. Дуже поодинокі випадки, коли є твори в закордонних видавництвах, але це якісь такі супер розкручені композитори як Сильвестров. Річ у тому, що в кожній країні є якесь видавництво, яке своїх композиторів пропагує. В Україні поки що цього немає. Тому просто через особисті контакти можна знайти», – звертає увагу Золтан на складнощі з виданням та розповсюдженням нотних видань в Україні.

Руслана Варнава, Золтан Алмаші, Елеонора Стеценко

Та попри усі проблеми, труднощі й російське вторгнення митець зауважує – поки нікуди їхати не збирається.

«Я не хочу нікуди втікати. Мені здається, в наш час правильно бути в Україні. Безумовно багато моїх колег чоловічої статі якимось чином виїхали, знайшли спосіб. Я вірю в перемогу й майбутній розквіт України», – переконує Золтан.

Музичних ідей, каже музикант, накопичилося чимало, вони завжди з’являються спонтанно і їх більше ніж він може реалізувати. Однак серед основних планів Золтана Алмаші наразі – далі писати музику і зіграти з оркестром у Рівному.