Анімація об’єднує: як діти з різних міст створили мультфільм про луцький Окольний замок

«Анімація об’єднує» – проєкт луцької студії «Імаго». Це одна спільна мультиплікаційна квест-історія про луцький Окольний замок, яку створювали діти під керівництвом мультиплікатора Леоніда Тивонюка та його команди.

У двох майстер-класах взяли участь дві групи підлітків від 9 до 14 років. Це діти з Луцька та ті, які вимушено переїхали з Херсона, Миколаєва та Донеччини. Кожна з груп мали по п’ять днів, аби об’єднатися та власними руками створити спільний мультфільм. Журналістка Район.Культура поспілкувалася з організаторами та учасниками мультиплікаційного інтенсиву, аби дізнатися більше про мультфільм, процес його створення та як проєкт вплинув на дітей, які взяли в ньому участь. 

Учасники та організатори проєкту біля Окольного замку

«Проєкт називається «Анімація об’єднує», тому що в нас є лучани й внутрішньо переміщені. Ми хочемо максимально інтегрувати одне одного в наше суспільство. Для того, щоб кожен міг спробувати щось нове. В цьому випадку – це анімація. Щоб вони змогли спробувати створити щось своїми руками, відволіктися на цей новий, чарівний та незабутній досвід», – пояснила Ірина Пилипчук, комунікаційна менеджерка проєкту.

За словами комунікаційниці, проєкт «Імаго» вдалося реалізувати завдяки фінансовій підтримці Європейського Союзу.

«Команда «Імаго» написала грантову заявку, описала свій попередній досвід в анімації, адже вони вже не перший рік організовують подібні проєкти. Описали важливість цього проєкту – що він принесе і громаді, і дітям. Основний фокус, звісно, на тому, щоб інтегрувати дітей з півдня та сходу в наше місто. Тож ми маємо можливість реалізувати проєкт за фінансової підтримки програмою «Culture Helps / Культура допомагає», яка імплементується Іншою Освітою спільно з zusa», – розповіла Ірина Пилипчук.

Автором ідеї, керівником та сценаристом є Леонід Тивонюк. Він розповів, що в межах проєкту «Анімація об’єднує» вийде лише дві частини історії. Загалом аніматор планує створити серіал на дев’ять серій. Це буде пригодницька історія-квест, події якої відбуватимуться під мурами Окольного замку, який нещодавно відкрили у Луцьку.

«Я хочу зробити такий невеличкий серіал, пов’язаний з нашим містом і з нашою гарною локацією. Всі події відбуватимуться під Окольним замком. Це і містика, і пригоди. Чарівні чари, – я би так сказав. Кожна з серій міститиме загадку-квест, яку діти мають пройти для того, щоб збагнути якусь важливу істину, яка допомагає людям жити в єдності. Наприклад, перша серія про взаємодопомогу», – пояснив автор ідеї.

Читайте також: Нове життя Старого міста: у Луцьку відкрили музейний простір «Окольний замок» з підземеллями

Під час проєкту діти відвідували Окольний замок та слухали екскурсії про це місце. Тоді Леонід вирішив, що може поєднати анімацію й з відеозйомками. 

«Вся історія починається в замку, на реальній екскурсії. А потім реальні персонажі стануть пластиліновими. На кожному поверсі нашого квесту буде відбуватися перетворення персонажа – пластилінова, фетрова, лялькова анімація і так далі. Анімація на кожному поверсі відбуватиметься в тій чи іншій стилістиці, і міститиме в собі етичну загадку. Щоб діти могли винести з собою бекграунд», – поділився мультиплікатор.

У інтенсивах «Анімація об’єднує» діти наочно побачили та відчули наскільки складною та довгою є робота над мультфільмами. Вони зрозуміли, що навіть кадр в декілька секунд деколи перезнімають багато разів, аби досягнути фінального результату.  Леонід Тивонюк певен, що такі навчальні інтенсиви корисні для дітей в багатьох аспектах. 

Читайте також: Графічний батальйон, або Як психологи і мультиплікатори допомагають українським дітям

«Це корисно – навчатися. Дитина вже розуміє, що ось це робиться так. Зовсім інша оцінка цієї праці. Є дуже гарні приклади того, як діти під час майстер-класів здружилися», – розповів аніматор.

За спостереженнями Леоніда, діти здружуються, коли мають подібні темпераменти і можуть однаково дивитися на речі. 

«Діти поєднуються в ідеї, і тоді спілкування зав’язується. Звісно, в кожного свій інтерес, але вони поєдналися ідеєю», – зауважив мультиплікатор.

Перша група учасників працювала з пластиліном,  друга – з фетром. Більшість дітей зізналися, що їм більше сподобався процес створення персонажів, адже це творча та колективна робота.

«Персонажів ми робили декілька однакових екземплярів. І ручки, ніжки кріпили на магніт, щоб було зручно анімувати і щоб персонаж не розвалювався. Дітям були дуже цікаві ці ляльки і багато хто питав, чи можна буде собі забрати таку ляльку, бо вона вийшла гарна і цікава», – розповіла лялькарка, менторка проєкту Мар’я Гвоздєва-Тивонюк.

Настя з Дружківки та Ілля з Луцька розповіли, що робили усе разом.

«Мені дуже сподобалось. Найбільше сподобалося створення героїв, тому що я їх робив саме з Настею», – пояснив Ілля. 

Софії з Херсона випала найкропіткіша робота – з найдрібнішими деталями, тож дівчина зізналася, що це було складно, інколи з нервами, але майбутній результат був вартий того.

«То не так виходить, то не так виглядає. Пластилін губиться, то ти той колір не можеш знайти, то інший», – розповіла дівчина. 

Виявилось, що робота з пластиліном є складною не лише з маленькими деталями, а й з великими елементами.

«Для мене було дуже важко зробити фон, я його довго ліпила. Але мені дуже подобається ліпити з пластиліну», – розповіла лучанка Вікторія.

Андрій з Бахмута і Ірина з Луцька теж працювали в парі. Хлопцю більше сподобався процес анімації.

«Справді тяжко, бо це все дуже довго. Але я завжди про це мріяла», – поділилася Ірина.

Читайте також: «Страх – емоційний інтелект»: луцькі мультиплікатори презентували нову анімацію для дітей

На студії «Імаго» раніше на майстерках з дітьми постійно працювали з пластиліном, а от фетр спробували вперше. 

«Різна специфіка матеріалу. В пластиліні важче анімувати, тому що здебільшого ти можеш пошкодити персонажа або декорацію, якимись необережними рухами. Але персонажів робити легше. У фетрі такого немає. Це більш сталий матеріал. Але в пластиліні є своя прекрасна сторона – це можливе перетворення. Якраз деформація матеріалу може слугувати якомусь чарівному перетворенню. Фетр важче виготовляти, а анімувати трішки простіше», – пояснив Леонід Тивонюк.

Мар’я поділилася, що їм давно було цікаво попрацювати з дітьми в інших техніках, окрім пластилінової анімації. Вона каже, що після цього проєкту вони точно працюватимуть і з фетром, і з пластиліном. Але все ж частіше використовуватимуть другу техніку.

«Я люблю пластилін. Він легко ліпиться, можна виліпити будь-яку форму: напівоб’єм, об’єм. Воно по текстурі класно виглядає. І дітям цей матеріал знайомий, тому що з ним працюють в садочку, школі. З фетром треба й мислити інакше. Ти маєш думати площиною: як відразу зробити цього персонажа. Але з фетром немає нюансів з деформацією», – розповіла лялькарка.

Оскільки на кожен інтенсив виділили 4-5 днів, а анімація – це не лише створення персонажів та декорацій, усі процеси треба було добре продумати. За словами Леоніда Тивонюка, спершу вони з дітьми коротко ознайомлювалися з поняттями сценарію та анімації, обговорювали їх, вчилися робити анімацію на телефоні. Лише потім обговорювали персонажів і приступали до подальшої роботи.

«Ми дивимося розкадрування. Діти самі обирають, що б вони хотіли зробити: якусь деталь декорації, чи ту, чи іншу сцену. І ми проговорюємо як це може виглядати. Коли ми зробили анімаційних персонажів, потім аніматік, тобто ми по секундах розбираємо стадії, що відбувається в тому кадрі. Вони дивляться який там персонаж, і починають його ліпити. Коли всі зліпили всі свої версії – обирали найкращі», – розповів Леонід Тивонюк. 

Наступний етап після створення персонажів – проговорювання сценок. Як зробити той чи інший кадр, що у ньому відбувається, кожен рух. Тільки після цього діти починали знімати анімацію. 

Нині обидві серії мультфільму в процесі монтажу. Організатори проєкту планують презентувати її для дітей та батьків у середині вересня. 

Фото Юрія ЄВТУШКА