Рівнянки створили збірку співаної поезії з перекладом жестовою мовою

Бардеса, співачка та поетка з Рівного Валентина Люліч стала авторкою першої збірки співаної поезії в Україні «Пошепки», доступної для людей з вадами слуху. До створення збірки долучилися також поетеса Світлана Луцкова, виконавиця Енджі Крейда, художниця Олена Сєргєєва та перекладачка жестової мови Катерина Зарічнюк.

Презентація збірки відбулася в Національному музеї літератури України. У чому полягає концепція книги, чим співана поезія відрізняється від пісень та про важливість інклюзивної складової – дізнавалася журналістка Район.Культура.

«Кожна поезія, яку читаєш, особливо написана душею, має вже певні вібрації, мелодику, ритми, ритміку. І ця ритміка починає спрацьовувати й починає звучати. А я просто беру гітару й вона мені звучить і мені хочеться цю поезію донести більшому колу слухачів, читачів», – розповідає Валентина Люліч.

Валентина Люліч

Музикантка працює в жанрі співаної поезії вже кілька років та навіть започаткувала фестиваль «Словоспів». На перший погляд, складно зрозуміти, чим співана поезія відрізняється від пісні, однак, Валентина пояснює – справа у словах.

«Пісня – це формат, коли пишуться одразу слова і текст. Поезія – це не текст. Хто розуміється, захоплюється і любить смакувати поезію, відчуває це. Коли береш інструмент і починаєш співати цю поезію, намагаючись вловити мелодику, оспівати словом – це звучить зовсім інакше. Тоді поезія починає оживати, вона ніби то набуває іншого життя. Ці сенси, закладені в художньому слові, починають переливатися різними фарбами, звучати, вібрувати, пускати хвилі. Проникають глибше в серце. Напевно, цим і відрізняється співана поезія від пісні», – пояснює авторка.

Фото з фейсбук-сторінки Національного музею літератури

Читайте також: Співачка та поетеса з Рівного Валентина Люліч випустила нову пісню «Сивина»

На створення збірки Валентину Люліч надихнула поезія рівненської поетки, яка, однак, вже багато років мешкає за кордоном – Світлани Луцкової. Дев’ять вибраних віршів з видання «EX LIBRIS квітня» Валентина виконала під акомпанемент рівненської співачки, солістки однойменного гурту, відомого за хітом «Враже» – Енджі Крейди.

«Ми зі Світланою Луцковою потоваришували свого часу. Я дуже захопилася її поезією. Для неї художнє слово українське – це пуповина, зв’язок з Україною. Вона за допомогою художнього слова тримає свою душу, яка тут – в нашому українському слові. Я була на презентації збірки «EX LIBRIS квітня», коли вона по Україні презентувала її й згодом мені почала співатися її поезія. Таким чином крок за кроком я просто робила записи, наспівувала, надсилала авторці, а потім зробила студійні записи», – пригадує Валентина Люліч.

Фото з фейсбук-сторінки Національного музею літератури

Читайте також: Енджі Крейда та Льоха Казанцев розповіли, як з'явився відьомський хіт «Враже»

З Енджі Крейдою, розповідає авторка, працює вже давно. Їхня співпраця розпочалася, коли поп-альт гурт ще не мав такої популярності.

«Ці пісні були записані ще до того як вона стала відомою за піснею «Враже», проте наша співпраця з нею продовжується. Вона сьогодні не змогла долучитися, бо в неї тур Україною. Це дуже гарний формат, коли ця співана поезія не просто на гітарі грається, а і під акордеон. Вона мені створює такі атмосферні французькі програші».

Олена Сєргєєва

Кожна з поезій у збірці проілюстрована зображенням, створеним у жанрі крапкової графіки рівненською художницею Оленою Сєргєєвою.

«Крапочка – це початок Всесвіту, початок розвитку, початок всього. Я запропонувала до кожної поезії зробити крапковий малюнок, тобто її можна ще і побачити. Таким чином у нас виникла співана арткнига», – каже Валентина Люліч.

Читайте також: У Рівному відкрили виставку крапкової графіки

Олена Сєргєєва була також ілюстраторкою збірки «EX LIBRIS квітня», втім, за її словами, для збірки «Пошепки» створювала і нові графічні малюнки.

«Дещо ми міняли, додавали декілька сучасних ілюстрацій для того, щоб додати цього реального життя, того, що відбувається зараз, що було створене під час війн. Хотілося свіжіших, новіших вражень і нової енергетики», – зізнається художниця.

Олена каже, проєкт припав їй до душі, бо він сучасний і об’ємний: його можна прочитати, почути, побачити і почіпати.

«Усе це мені рідне, тому що я прагну популяризувати українське: і слово, і крапку, і образ. Тому і захотілося підтримати й максимально додати свої зусилля і вміння, щоб це все-таки зреалізувалося».

Синергія поезії та художнього мистецтва, на думку Олени Сєргєєвої органічна, адже і сама мисткиня надихається у своїй творчості і віршами, і кінематографом, і музикою.

«Слово, як казав відомий поет, – і меч, і сонце. Ми і те, і інше тримаємо в руках. Це все працює на результат», – переконує Олена.

Співану поезію художниця називає душевною і припускає, що вона дуже залежить від внутрішнього стану людини. Оскільки до цієї поезії немає критичних вимог, вона є більш справжньою і живою.

Читайте також: Олена Сергєєва закрапкувала Луцьку вежу

Ще одна важлива частина проєкту – переклад пісень жестовою мовою. Валентина Люліч розповідає, що створює інклюзивні проєкти давно: начитувала книги, створювала інклюзивну літературу для дітей та відеопоезію з перекладом жестовою мовою.

Тому авторка переконана, що почути співану поезію мають і ті, хто через фізичні вади слуху не може цього зробити. Допомогла з цією місією перекладачка Катерина Зарічнюк. У своєму відеозверненні до присутніх перекладачка розповідає: хоче, щоб неймовірні емоції від прослуховування цих поезій наповнювали всіх без винятку. І у своїх відео намагається передати усі ці почуття за допомогою жестів.

Глядачам пропонують переглянути однин із відеозаписів, а також послухати одну з поезій у виконанні Валентини Люліч, яка акомпанує собі під гітару.

За qr-кодами, які можна зісканувати у книзі, усі охочі зможуть прослухати записи співаних поезій, переглянути їх у перекладі або ж заспівати самостійно під мінус, адже кожен вірш у книзі доповнений нотами.

«Я вважаю, що це новітній формат книг – книги нового покоління, які оживають за допомогою різноманітних додатків і функцій. Ми маємо на це зараз можливості й доступ. І я пропагую її, щоб люди брали ці поезії або поезії класиків, наприклад, Розстріляного Відродження брали й співали. І таким чином боролися за нашу Україну нашим співаним, українським словом», – підсумовує Валентина.

Захід завершується автограф-сесією та довгими розмовами між присутніми та авторами книги, примірники якої купують, навіть щоб передати друзям і знайомим, які були змушені виїхати за межі України через повномасштабне російське вторгнення.