Історичний воєнний роман «Час нескорених»: премію Корсака вручили письменнику з Львівщини

17 Вересня 2022, 10:15
П'ята літературна премія імені Івана Корсака 1194
П'ята літературна премія імені Івана Корсака

У Луцьку вп'яте відбулося урочисте вручення літературної премії імені Івана Корсака, а також оголошення переможців щорічного конкурсу відгуків на твори волинського письменника.

15 вересня, на день народження великого волинянина, до Музею сучасного українського мистецтва Корсаків завітало чимало людей: сім'я, партнери та найближчі друзі, державні та культурні діячі, а також поціновувачі історичної творчості. Серед них була й журналістка Район.Культура.

Премію імені Івана Феодосійовича родина письменника та видавництво «Ярославів Вал» започаткували ще у 2018 році з метою піднесення в Україні популярності творів на історичну тематику й заохочення тих творів, які стали яскравими художніми здобутками.

Першим до слова ведуча заходу Тетяна Репницька запросила Віктора Корсака, який є фундатором Музею Корсаків, а також керівником та членом журі конкурсу.

«Основна мета нашої премії, крім вшанування імені, — це й популяризація історичного роману, який має дуже важливе значення для формування й розвитку нації, для виведення її на якийсь інший культурний рівень. Вшанування також відіграє важливу роль, тому що це забезпечує тяглість, це мотивує тих, хто працює, творити ще більше», — розповів Віктор Корсак.

Фундатор музею поділився й іншими здобутками, які сприяють популяризації творів Івана Корсака. Це підготовка сценарію художнього фільму за мотивами роману «Перстень Ганни Барвінок», а також тогорічний концерт, де на вірші письменника виконували пісні.

Читайте такожУ Луцьку відбувся концерт пісень на поезію журналіста й письменника Івана Корсака

Віктор Корсак зазначив, що цьогорічне вручення особливе, адже всі члени журі є переможцями попередніх чотирьох конкурсів. Також вперше проводили таємне голосування. Тобто жоден з членів журі не знав, окрім голови, хто переміг у цьому конкурсі.

Окрім фундатора Музею Корсаків, членами журі стали: Петро Кралюк – український філософ, письменник, публіцист Юрій Винничук – український письменник, журналіст, редакторМикола Суховецький – прозаїк, критик, есеїст та Зірка Мензатюк – українська письменниця, казкарка, журналістка.

«Нам було дуже важко ухвалити рішення, тому що було багато достойних та якісних творів. Історичний роман — це непросто, тому що треба мати розум, адже не той добре пише, хто вміє писати, а той, хто вміє думати. Це треба мати терпіння», — поділився Віктор Корсак.

Опісля промови Віктора Івановича, Тетяна Репницька оголосила ім’я цьогорічного лауреата літературної премії — ним став письменник зі Львівщини Петро Лущик, автор десятків історичних та науково-популярних романів та лауреат кількох конкурсів «Коронація слова». Він отримав диплом, медаль, а також грошовий приз у розмірі 50 тисяч гривень за роман «Час нескорених».

«Коли я дізнався, що ця книга перемогла, — мені стало легше. Цей роман багатостраждальний, вона мала вийти 24 лютого в Харкові у видавництві «Фоліо». Друкуватися мала в місті Дергачі, яке було обстріляне. Вихід цієї книги все відтягувався, проте мій видавець сказав: «Не хвилюйся, книга вийде, тим більше з такою назвою», — розповів Петро Лущик.

Письменник додав, що цей роман є сьомою частиною серії «Галицької саги» і розповідає про події Другої світової війни.

Читайте також: «Ця людина - не планета, а ціла галактика»: у Луцьку відбувся вечір літературного портрету Івана Корсака

Серед гостей було безліч освітян, культурних та політичних діячів, одним із яких був депутат Волинської обласної ради Григорій Пустовіт, який наголосив на важливості знань своєї історії та подякував Віктору Корсаку за такий конкурс історичних творів, який «не тільки культурно збагачує Україну, але й формує наше майбутнє».

«Ми знаємо, що історія — це політика, спрямована не в минуле, а в майбутнє. Те, що робить кожна історична книжка, вона по суті є цеглинкою у тій стіні величезної споруди, яку ми будуємо і звемо Україною», — висловився Григорій Пустовіт.

Зокрема до слова запросили проректорку з навчально-виховної роботи та комунікації Волинського національного університету імені Лесі Українки та філологиню Наталію Благовірну і заступницю міського голови Ірину Чебелюк, яка вже три роки поспіль відвідує урочисте вручення літературної премії імені Івана Корсака. Вона зазначила, що зараз є приклади того, що історія викладається так, як комусь хочеться, так, як комусь бачиться.

«Важлива саме та діяльність, яка береже правильну і правдиву історію, підтримка тих людей, які бачать і пишуть цю історію. Ми пишемо нашу історію вже зараз, ми творимо майбутнє для наших дітей, викарбувавши цю історію на сторінках нашого міста, нашої області та всієї України», — підкреслила Ірина Чебелюк.

Ірина Чебелюк
Ірина Чебелюк

Наталія Благовірна
Наталія Благовірна

Не залишилася осторонь й волонтерська діяльність родини Корсаків, яка попри війну продовжує боротися на своєму фронті.

Читайте такожБезперервний конвеєр допомоги: луцький «Адреналін» трансформували на цілодобовий волонтерський хаб

Ведуча Тетяна Репницька згадала й про науково-практичну конференцію, присвячену до 75-річчя від дня народження Івана Корсака «Волинь у часі й просторі: історія, культура, духовність», яка проводилася того року вперше.

Читайте також«Волинь у часі і просторі»: відбулася перша науково-практична конференція присвячена Івану Корсаку

У рамках цього заходу організатори видали спецвидання «Літопис Волині», дослідження якого базуються на висвітленні результатів наукових пошуків дослідників у галузі історії.

Слово надали історикині, докторці історичних наук, професорці кафедри історії та археології ВНУ імені Лесі Українки Оксані Каліщук. Саме вона редагувала та допомагала реалізувати цей важливий проєкт «Літопис Волині».

«Саме ці стіни та родина Корсаків поєднала дві найважливіші речі — знання історії, для того щоб знати свого ворога і кого вбивати і власне ту військову підготовку — тактичну медицину, яку зараз здійснюють тут. Тому дві важливі речі — вміти стріляти і знати в кого стріляти», — поділилася Оксана.  

Читайте також: Врятувати пораненого – 50% перемоги, або Для чого ми створили посібник із «Тактичної медицини»

Історикиня зазначила, що проєкт «Літопис Волині» поєднав три глобальні речі — минуле, сьогодення і майбутнє. Також він особливий ще й тим, що його започаткували волинські іммігранти, що були змушені виїхати з радянської України до Канади.

«Цей випуск присвячений пам’яті Івана Корсака, який писав про історію, про минувшину.  Він писав це не пером, а серцем. Його твори пульсують», — поділилася враженнями Оксана Каліщук.

Ділилися думками та переживаннями й автори історичних розвідок, які досліджували твори про українське минуле Івана Корсака, серед них були кандидат історичних наук, професор кафедри історії та археології ВНУ імені Лесі Українки Микола Кучерепа, доктор історичних наук Олександр Дем’янюк, доктор гуманістичних наук, голова Ради інституту аналізу державної та регіональної політики Олег Савчук, а також аспірантка кафедри культурології ВНУ імені Лесі Українки Світлана Федонюк, ведуча і авторка програми «Розмова в Музеї Корсаків», серії мистецтвознавчих інтерв’ю з художниками або ж їхніми представниками.

Микола Кучерепа
Микола Кучерепа

Олександр Дем'янюк
Олександр Дем'янюк

Олег Савчук
Олег Савчук

Світлана Федонюк
Світлана Федонюк

Зокрема 15 вересня оголосили й імена переможців другого щорічного конкурсу відгуків «Читаю імена твої, Україно», організатором якого є громадська організація «Центр Сучасного Українського Мистецтва Корсаків». Як проходив конкурс і які ж учасники стали переможцями розповіла Анна Єкименко-Поліщук, книжкова блогерка і маркетологиня.

«Ми відкриваємо для себе нові імена, про які мовчали. Ми дізнаємося про той пласт культури, про який було заборонено говорити, тому що «українського не існувало» за словами російського диктатора. Мені дуже приємно, що цьогоріч так багато людей долучилося до читання, бо в нас війна, в нас люди або воюють, або волонтер ять, або намагаються намагаються працювати, що підтримати  економіку», — зазначила Анна у своїй промові.

Нагадаємо, що вперше конкурс відбувся у 2021 році. Переможницею стала Валентина Рибаченко

Усього було три переможці. Третю відзнаку отримала киянка Ганна Масна, наймолодша учасниця конкурсу. Вона написала відгук на роман «Перстень Ганни Барвінок». Другу відзнаку виборов тернополянин Ігор Лопатка з відгуком на роман «Отаман Чайка», проте, на жаль, не зміг долучитися до вручення, тому приз передали Ігореві через його друзів.

Переможцем цьогорічного конкурсу став киянин Олександр Вахній з рецензією на роман Івана Корсака «Діти Яфета» про історика та політичного діяча В’ячеслава Липинського.

Олександр поділився, що написав відгук ще минулого року, проте через мобілізацію та службу в ЗСУ він не встиг подати свій твір на конкурс. Вирішив зробити це цього року.

«Роман дуже вразив. Я його читав з ручкою, відзначав для себе деякі слова, цілі абзаци, які потім хочу ще раз перечитати, щоби всі ті думки, які пан Корсак, пишучи цей роман, виклав на папері, щоби вони ще більше в моїй пам’яті закарбувалися», — поділився Олександр Вахній.

Також до слова запросили Марію Корсак, дружину Івана Феодосійовича, яка зауважила, що значення історії надзвичайно важливе для суспільства.

Виступила й медійниця Наталія Пахайчук, яка згадала про заснування Іваном Корсаком газети «Сім'я і дім» та холдингу «CID MEDIA GROUP» – найбільшого на Волині.

На завершення дійства луцький незалежний театр «ГаРмИдЕр» показав фрагмент постановки вистави за мотивами останнього роману Івана Феодосійовича Корсака «За серпанком, загадковим серпанком». 

Вистава на основі цього роману входить у низку заходів, присвячених до 75-річчя з дня народження письменника. Та через події в Україні, спектакль так і не показали.  Ідея сворення вистави саме за цим романом належить Вікторові Корсаку.

Читайте такожХудожник Нікіта Тітов створив плакат до нової вистави театру «ГаРмИдЕр»

Вітання з днем народження актора Павла Порицького
Вітання з днем народження актора Павла Порицького

Коментар
Код блоку:
03/10/2022 Понеділок
03.10.2022
02.10.2022