Дефініція культури. Мова?

«В мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання».
Іван Огієнко
Знаю, що жахливо попсово з цими цитатами «великих і мудрих мужів» починати допис, але давно не писалось і задумка то була, що наступним продовжимо про кавування говорити. І вже навіть частина суттєва написана була.
Але завжди є якесь «але».
Того сьогодні про мову, а про «але» десь в тексті.
//І цей, там буде ще висновок наприкінці, то як хто не осилить, то прогорніть і читніть його, то важливо.//
Почалось все з того, що відвідав вчора захід в бібліотеці Пчілки до дня мови. Непоганий направду захід.
// Отут посилання залишу:// У луцькій бібліотеці відсвяткували Міжнародний день рідної мови
Змусив він мене добряче так помізкувати про саме цей аспект культури в Луцьку. А може і не тільки про те. Змусив згадати, як я, ще бувши коледжменом, років 13-14 тому, шукав по архівах і польських джерелах згадки про чеську спільноту на території сучасного Луцька. //То було таке собі невелике наукове дослідження, спільно з моїм викладачем історії. А історією як такою я цікавився ще зі школи.//
Змусив починати вже третій абзац зі слова «змусив». Якщо до суті, то для мене ніколи не було откровенням, що Луцьк був полінаціональним і полікультурним історично та і досі спільноти етнічні поширені і мені то подобається якщо чесно.
//Полікультурний і мультикультурний, в моїй голові – різні поняття, а через те, що блог містить слово «дефініція» то спробую описати її у висновку.//
Я знаю як мінімум про представників польської, німецької, чеської, єврейської, ромської, вірменської та кримськотатарської громад, які є частинкою культури міста.
//Різних насправді складових культури від архітектури до їжі. Розумію, що є і інші, чи через «закритість» цих спільнот, чи через пасивну інформаційну політику про них я чув недостатньо, щоб ото тут написати.//
Може для когось буде корисним, чи цікавим, чи просто тому, що мене не дуже обмежують тут в можливості реалізувати своє бажання трішки просвітництвом займатись, в тому сенсі, як я це собі розумію, але зараз буде інформаційний блок.
//Якщо комусь таки було цікаво, чи корисно, чи ново, чи приємно те почитати, то я вже радий, якщо ж ні, то «шопоробиш».//
Читайте також: Луцьк – це не тільки Замок Любарта
- Вірмени
Якщо вірити історикам //ну або загалом вірити людям// то вірмени у Луцьку жили з XІІІ століття. Їли, пили, множились, займались бізнесом, кажуть майже 300 будинків своїх побудували, а от церкву аж в XV столітті собі зладнали. Далі була синусоїдальна структура, громада то більшала, то меншала, зараз же на Волині //адміністративній, а не історичній// проживає їх близько півтори тисячі.
- Чехи
Думаю тут очевидно, що то якось з індустріалізацією пов’язано і з тим що Олександр ІІ не дозволяв полякам купувати дешеву українську землю (майже мораторій, як було недавно, але тільки для поляків), а от німцям і чехам – дозволяв. Того перші 17 родин на Волинь переселились ще у 1863.
І очевидно, що під час репатріації після 1945 більшість була вивезена до Чехословаччини.
Чеських кварталів в місті було кілька, точно знаю про один приблизно там де зараз район Теремно, про церкву, що була поблизу сучасного геріатичного будинку теж відомості є. Зараз в товаристві волинських чехів «Матіце Волинська» близько 80 осіб.
- Поляки
Якщо без деталей //трохи не той формат тут// то активна комунікація волинян та поляків почалася з XІV століття. Тоді Волинь була у складі ВКЛ, яке тісно жило з КП. //І тут прям багато інформації знайти можна, того не забиратиму у тих, хто ще цього не дізнався радості пошуку і відкриття.//
На сьогодні на Волині діють Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка та Товариство польської культури імені Єви Фелінської.
- Німці
Невеликий історичний факт //бо то ж частина історичної довідки//, саме німецькою написана грамота Любарта 1376 року, яку підписував канцлер Отек під договором князя Любарта з польським королем Казимиром. А перша згадка про німців в Луцьку ще 1149 роком датується, //і то вже вони тут були, а не тільки приїхали.//
- Євреї
Десь, в княжі часи, але ще до монгольської навали, столітті в XIII з’явились представники цього народу на Волині.
//Отут теж інформації багато, не розписуватиму, бо ж хочеться до висновку прийти. Хоча дуже рекомендую почитати Сашка Котиса статті про рід Кронштейнів.//
- Роми
Офіційно на Волині зараз близько 45 тисяч ромів. Існує організація «Терне Рома», яка націлена відроджувати власну культуру, традиції, мову.
До речі, перший у Європі ромський буквар з'явився саме на Волині.
- Караїми
У XIV столітті місто активно росло і тут крутились великі гроші. Вітовт вів доволі активну східну політику і з 1388 року на Волині та у Луцьку з’явились караїми – корінні мешканців Криму.
//Певно дико, що у ХХІ столітті місто прийматиме нових переселенців – тих, хто мігрував із окупованого Криму. Дико, що у ХХІ столітті в глобалізованому і цивілізованому світі існує вимушена міграція…//
Наразі на Волині є вже сотні родин переселенців з Криму.
Висновок
А от так – без логіки і без структури. Хоча може вона тут і буде тут як вийде.
//Але – і то те ключове сьогоднішнє «але», я точно ще напишу про складову мови в культурі, бо там є про що писати. Але сьогодні хотів до іншого привернути увагу.//
Коли ми говоримо про полікультурність, то кажемо – якось так склалось, що в моєму місті є вулиця/квартал/просто люди іншої культури і мені з того не холодно і не жарко.
Коли про мультикультурність – то тебе це хвилює. Не просто хвилює, а ти пробуєш зрозуміти іншу культуру, як пробуєш зрозуміти людей, які іншою мовою балакають. Іноді //взагалі шок// на перетині культур виникає щось нове, коли ми можемо раціонально поглянути на свого внутрішнього ксенофоба і зрозуміти, чим то є – загрозою, чи розвитком. Ти – пробуєш зрозуміти.
Вчора та і не тільки вчора, просто вчора особливо, багато хто з нас отримував від друзів/знайомих повідомлення, щодо того, чи знайдуть вони прихисток тут. Не якщо почнеться війна //бо вона триває вже не перший рік і дивує, як просто частина з нас до цього почала ставитись//, а якщо вона прийде під їхні будинки.
//Хотілося б, щоб якщо стільки століть приймали до себе частки інших культур то і зараз… Самі розумієте… І не так важливо, яка мова твоя рідна, важливий вибір, що ти робиш, або ні. Хоча, само собою, то лиш моє, суб’єктивне бачення.//
Читайте також: Дефініція культури. Кава. Частина перша
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром