«Дружба може бути болючіша за кохання»: львівський театр презентував виставу у Луцьку

У Луцьку Перший академічний український театр для дітей та юнацтва зі Львова дав показ вистави «Друзі». 

На заході 20 січня у Експериментальному театрі «Адреналін» побувала й журналістка Район.Культура. 

Постановку створили у співпраці двоє французьких кінорежисерів – брати Стефан та Давід Фоенкіноси. Обоє неодноразово відвідували Україну з презентаціями романів Давіда та авторського фільму. Створити п’єсу для українського театру було їхньою мрією. 

«Для нас з братом це була абсолютно дивовижна, незабутня пригода поставити виставу у Львові, в місті та країні, які ми обожнюємо. Ми надзвичайно зворушені тим, що тепер мій твір з’явиться на українській сцені», – сказав Давід Фоенкінес у привітальному відео до прем’єри. 

Драматург написав комедію спільно з письменницею Амандою Стерс. Головні ролі виконали: Олександр Чешеров, Олександр Трифонюк та Богдана Бончук.

Сергій (Олександр Трифонюк) та Дмитро (Олександр Чешеров).

П’єса розповідає про життя двох чоловіків. Сергій Куничка (актор Олександр Трифонюк) добродушний і уважний до деталей хлопець. Проте попри свій м’який характер, усе своє зріле життя почувався самотнім. Не знайшовши друзів ні у школі, ні серед колег на роботі, він вирішив зареєструватися на сайті Аміgo. Одного дня програма надсилає йому повідомлення: серед акаунтів віднайшли для нього ідеального друга з багатьма спільними інтересами та вподобаннями. Схвильований Сергій знаходить контакти цього симпатика і наполягає на зустрічі. 

Та згодом виявляється, що Дмитро не шукав нових знайомств. На сайт його жартома зареєстрував товариш, коли ті обоє були напідпитку. Тож бізнесмен відмовляється будувати дружбу з незнайомим диваком.

«Може, я і психопат… Ви дали мені визначення. Краще я буду психопатом у чиїхось очах, аніж невидимкою. Я так настраждався від невидимості», – каже Сергій під час знайомства. 

Вистава «Друзі»

Він здивувався: що може бути спільного в нього з впевненим та заможним чоловіком, який повністю віддається своїй роботі? Проте програма не може помилятися. Сергію уже нічого втрачати й він шантажем змушує архітектора поладнати з ним. Бо у нього було достатньо часу, щоб провести ретельне розслідування: Дмитро має коханку і незаконні рахунки у Швейцарії. У його досьє достатньо компрометувальної інформації, яку він може розповісти його дружині…

Дружина Дмитра – Галя, під час спільної вечері виявляє, що Сергій дуже милий та турботливий чоловік. Її захоплює і зворушує те, що він знає про її улюблені квіти, а також симпатизує її собачці Горошку, якого її чоловік зневажливо називає «кудлатим непорозумінням». Тому вона з радістю приймає запрошення Кунички приїздити на кілька днів до нього в Турку. 

Сергій, Дмитро та Галя (Богдана Бончук)

Поведінка нового «друга» напружує Дмитра і доводить його до сказу. Він прагне якомога швидше відкараскатися від неприємного товариства. Вночі, коли Галя лягає спати, Дмитро каже Сергію, що втомлюється від його присутності та від вигаданої легенди про їхнє товаришування з четвертого класу.

«Ми постійно сперечаємося, я витрачаю весь свій час тільки на те, щоб не погоджуватися з тобою», – вигукує чоловік. 

Показ вистави

Проте Куничка переконує: у цьому і полягає процес філії, яку описав Арістотель. Для греків сутність дружби – це про дискусії, промови й дебати. Адже друг – це не клон, його думки можуть різнитися. І коли опонент злиться, і виговорює усі свої почуття, тоді зароджується справжня дружба. А одне їх об’єднує точно: у Сергія і самого ніколи не було товариша. Тому він хотів досягти успіху, щоб здобути гроші й увагу навколишніх.

Глядачі

Архітектор це заперечує, проте згодом визнає його правоту. Його завжди оточували лише ті люди, яким від нього було щось потрібно. Адже його батько постійно переїжджав з місця на місце, і хлопець не встигав прилаштуватися до нових умов. Та й сам Дмитро вже сумнівається у своїх братерських здібностях, адже ніколи не слухав інших. Вони випивають разом і нарешті знаходять компроміс. 

Показ

Та на цьому труднощі не зникають. Бо наступного дня товариськість Сергія вистигає. Тепер Дмитро стає на місце самотнього дивака й відчуває дефіцит приятельства. Чоловік навіть впадає в депресію і думає про звільнення з роботи. 

«Сергію, з тобою я зрозумів, що дружба необхідна. І те, що дружба може принести значно більше болю, аніж кохання», – виголошує Дмитро.

Наприкінці вистави герої забувають про свої непорозуміння й сідають до спільної вечері.