Побутує на Закарпатті: вівчарське свято «Міра» внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини

19 Січня 2024, 14:41
Фото Олени Гайдук і Юрія Гала 1165
Фото Олени Гайдук і Юрія Гала

Традиції вівчарського свята «Міра» Ясінянської громади на Рахівщині внесли до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Закарпатського обласного організаційно-методичного центру культури.

«Одне з найдавніших, якщо не найдавніше заняття горян у Карпатах – скотарство, дало поштовх багатьом звичаям і обрядам. Серед таких є і обряд Міра, що з давніх-давен побутує серед жителів гірських регіонів Закарпаття – історичного Марамороша. Її традиції мають економічну й культурну складову, сприймаються як свято. Міра вносить лад у господарський уклад, допомагає зберігати національну ідентичність місцевого населення», – йдеться у дописі.

Фото Олени Гайдук і Юрія Гала

Як зазначають у Центрі культури, власники овець використовують відгінне полонинське господарство для практичних цілей – використання карпатських полонин для виробництва сиру й вурди. І обряд «Міра», який проводять щороку в травні, є одним із основних у злагодженому господарському механізмі.

Щоб отримати харчові продукти, селяни за спільною угодою з вівчарями довіряють їм своїх тварин на полонинське літування. Це також сприяє і об'єднанню селян, згуртованості та спілкуванню між поколіннями. 

«Щороку свято Міри відбувається в один із днів травня, коли природа дозволяє розпочати полонинські випаси. Усі організаційні питання ще до свята вирішують «депутат» і «головний ватаг» полонини. Це стосується вартості утримання овець під час літування, графіку виходу на «рьид» (забирання власниками овець готових продуктів), організацію харчування вівчарів тощо».

Фото Олени Гайдук і Юрія Гала

У день «Міри» власники приганяють своїх овечок на полонини, де привселюдно їх здоюють. Молоко приносять до головного ватага, який проводить контрольні заміри. Використовує для цього традиційний вимірювальний посуд – коновчини. Обліковці, що сидять поряд, вносять ці дані щодо кожної вівці. Це робиться для того, щоб вівчарі знали, скільки сиру треба буде віддати господарям, поки тварини перебуватимуть на літніх випасах.

Фото Олени Гайдук і Юрія Гала

Перший сир із зібраного молока роблять одразу на святі «Міри». Отриманим продуктом пригощають усіх присутніх. Звучать народні пісні, люди танцюють і веселяться. День стає святковим, вселяє надії на успішне проходження полонинського літа.

«Міра у Ясінянській громаді на Рахівщині має схожість і з тими дійствами, що побутують в інших місцевостях Закарпаття, де займаються відгінним вівчарством. У Тячівському і Хустському районах той день, коли відбувається вимірювання молока овець і їх виганяють на полонини, має іншу назву – Мішання», – зауважують працівники Центру культури.

Фото Олени Гайдук і Юрія Гала

Внесення «Міри» до списку нематеріальної спадщини було складним процесом.

«Ми взялися за доволі копітку роботу не з міркувань, що це, мовляв, престижно чи щоб когось випередити. Прагнули зафіксувати традиції Міри, знаючи, що це – гарантія збереження елемента нематеріальної культурної спадщини у всій повноті. Запорукою успіху стало те, що в процесі підготовки необхідних матеріалів отримували значну методичну і практичну допомогу від Обласного організаційно-методичного центру культури. Це дозволило вчасно і у відповідності з усіма вимогами підготувати необхідні документи. Відзначу, що великий внесок у справу зробила головний спеціаліст відділу економічного розвитку та туризму селищної ради Галина Климпуш», – зазначив голова Ясінянської селищної ради Андрій Делятинчук.

Фото Олени Гайдук і Юрія Гала

Загалом наразі у цьому переліку значаться 88 елементів. Галузь спадщини, до якої віднесена традиція ясінянців, – «Звичаї, обряди, святкування».

«Наша територіальна громада зацікавлена в тому, щоб вигін овець на полонини відбувався чітко й безпроблемно. Як-не-як, замалим не 5 тисяч овечого поголів’я – вагома матеріальна підпора в житті сільчан, які з вівчарства отримують сир і вурду, м’ясо, вовну. Зрештою, це забезпечує сталий розвиток громади, – розповідала Галина Климпуш.

Фото Олени Гайдук і Юрія Гала

У Центрі культури підкреслюють – у громаді вже наявні успішно реалізовані проєкти у розвитку вівчарства. Зокрема, проєкт «Відродження вівчарства в Карпатському регіоні», в результаті якого створено Центр розвитку вівчарства. До 2027 року в громаді збираються побудувати базову мережу родинних вівчарських господарств і значно наростити поголів’я овець.

Фото Олени Гайдук і Юрія Гала

Фото Олени Гайдук і Юрія Гала

Фото Олени Гайдук і Юрія Гала

Коментар
21/07/2024 Субота
20.07.2024
19.07.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром