Понад 7,5 тисяч графіті з Софіївського собору оцифрують разом зі шведськими фахівцями

12 Січня 2024, 14:55

ФОТО 718

Оцифрування графіті в Софії Київській

У Національному заповіднику «Софія Київська» стартував проєкт з цифрової документації масиву графіті ХІ – початку ХVIII століття, які вкривають стіни Софійського собору і яких налічується понад 7,5 тисячі.

На зустрічі з генеральним директором Національного заповідника «Софія Київська» Нелею Куковальською, директором Національного музею історії України Федором Андрощуком, науковцями та фахівцями заповідника проєкт представили професори шведського університету Гуннар Альмевік і Джонатан Вестін. Про це повідомили на сторінці заповіднику в фейсбуці.

Мета проєкту – за допомогою лазерного сканування, фотограмметрії та технології Reflectance Transformation Imaging (Трансформація зображення за допомогою відтиску) отримати 3D макет зображень графіті для створення їх цифрової документації і зберігання. Надалі інформація, яку зможуть використовувати як науковці, так і широкий загал, зберігатиметься на серверах в Україні і Швеції.

Україно-шведська співпраця в галузі охорони і збереження культурної спадщини триває багато років, тож і даний проєкт втілюється завдяки напрацюванням Національного заповідника «Софія Київська», Національного історичного музею України, Ґетеборзького університету і підтримці низки грантодавців – шведських установ, які профінансували придбання необхідного сучасного обладнання: Шведської дослідницької ради FORMAS, Шведської королівської академії літератури, історії та старожитностей, Шведської ради національної спадщини.

«Наразі дуже важливе використання таких провідних технологій, як 3D-скануванням об’ємних структур, адже подібна цифрова фіксація вкрай необхідна для збереження і популяризації нашої культурної спадщини, ще й в умовах війни», – зазначила генеральний директор заповідника Неля Куковальська.

«Цей міжнародний глобальний проєкт – яскрава сторінка українсько-шведської співпраці з охорони і збереження культурної спадщини України і його мета не тільки її зберегти, а й репрезентувати світові», – резюмував генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук.

Наразі шведські експерти з Ґетеборзького університету діляться знаннями з нашими фахівцями. Оскільки процес цифрової документації достатньо трудомісткий, команда планує завершити перший етап проєкту до кінця 2024 року.