У Луцьку грузинський режисер Заза Буадзе презентував фільм «Мій карпатський дідусь»

У Луцьку відбувся допрем’єрний показ української комедії «Мій карпатський дідусь», яка розповідає про зв'язок трьох поколінь, які колись роз'єднали кордони.

Кінострічку презентували 19 грудня у кінотеатрі «PREMIER CITY». На передпрем’єрному показі були присутні творці фільму – грузинський режисер Заза Буадзе та продюсер Андрій Суярко. Відвідала захід й журналістка Район.Культура.

Фільм «Мій карпатський дідусь» порушує тему стосунків поколінь. Юний італієць Мікеле втрачає матір в ДТП. Він переконаний, що вона була його єдиною родичкою. Але зовсім скоро виявляється, що у селі Бережниця досі живе її батько – Михайло Галамасюк. Щобільше, Ніна у своєму заповіті попросила розвіяти її прах на Батьківщині. Тепер Мікеле змушений знайомитися із рідною домівкою матері та дідусем. Ще однією перешкодою для порозуміння втрачених і віднайдених родичів стає те, що юнак зовсім не знає української, а дід – італійської та англійської…

«Це історія трьох поколінь. Бо одного разу батько не сприйняв вчинок своєї доні й відрікся від неї. А через 16 років мав за це відповідати. Так він зустрічає онука, якого ніколи не бачив й говорить незнайомою мовою», – сказав Заза Буадзе. 

Кадр з трейлеру.

Фільм створено за підтримки Держкіно в копродукції з Італією, Молдовою та Чеською Республікою.

Перші натурні зйомки відбулися у 2019 році в селах Бережниця, Криворівня і Дземброня Івано-Франківської області. 20 березня 2020 року знімальна група планувала їхати до Генуї, щоб відзняти сцени безтурботного дитинства Мікеле. Але пандемія змусила творців відкласти ці плани на рік. 

«Ми дуже довго чекали дозволу на зйомки в Італії. Дуже переживали: у нас же головний герой – хлопець. Він скоро виросте і вже в нас буде два дідусі», – розповів продюсер Андрій Суярко. 

Заза Буадзе та Андрій Суярко

Режисер Заза не виокремлює свого окремого «робочого» жанру. Адже для фільму найважливіше історія і чи може вона викликати емоцію у глядача. 

«Хтось називає нашу стрічку комедією, хтось – ліричною комедією, драмо- чи трагікомедією. Жанр – це таке… не найважливіше. У житті теж немає жанру. У нашому фільмі ви побачите і сльози, і сміх. Це не комедія, це життєва історія. І як у житті – там поруч і сумне, і веселе», – сказав Заза Буадзе. 

Попри складний процес кіновиробництва, режисер розповів, що створення стрічки «Мій карпатський дідусь» минуло без суттєвих перешкод. 

«Якщо говорити загально, то ні, труднощі не виникали. Навпаки! Все пройшло дуже легко. Навіть погода була на нашому боці. Це було диво. Ми почали зйомки 5 вересня. Це золота осінь, прекрасна пора… Але для основних сцен нам потрібно було створити похмурішу атмосферу. Я дуже хвилювався, як нам передати цей понурий стан. Але раптом в горах на три дні випав сніг. І за три дні сніжної погоди ми встигли відзняти всі необхідні сцени», – поділився спогадами режисер у коментарі для Район.Культура.

Режисер фільму

До зйомки долучали мешканців гір. Довелося переписати сценарій, бо після знайомства режисера з кількома горянами він вирішив додати їх як персонажів до фільму. 

«Мешканці сіл, в яких ми проводили зйомки, з повагою ставилися до нашої роботи. Вони знали, що це не тільки гра, а щось серйозне. На екран потрапили й ті люди, які знімалися у фільмі Сергія Параджанова («Тіні забутих предків», – ред). Пам’ять про ці зйомки і досі там живе», – розповів Заза. 

Гуцульське весілля. Кадр з трейлеру

На передпрем’єрному показі до глядачів через відео звернулися актори, які виконали головні ролі – Богдан Бенюк та Сімоне Коста. Український актор привітав глядачів піснею «Волинь моя, краса моя», а на завершення заспівав колядку «Добрий вечір тобі, пане господарю».

«Я не зміг сьогодні приїхати до вас, але душею я буду з вами. Хочу, щоб ви відчули той неймовірний біль, коли людина забуває про своє місце народження і ким вона є. Бо коли вона відлітає у великий світ, то обов’язково є те неймовірне місце, де на тебе завжди чекають», – сказав Богдан Бенюк.

Відеозвернення Сімоне Коста

Сімоне у своєму зверненні висловив вдячність творцям фільму та гуцулам, з якими познайомився на знімальному майданчику. 

«Я дуже щасливий, що показ фільму відбувається саме зараз. Бо це дає нашому глядачу надію на те, що не тільки наш фільм може жити, а й українське кіно загалом. Бо магія кіно – це синергія, яка відбувається в залі під час показу. Коли глядач отримує емоцію і віддає його фільму. Без обміну енергії фільм не може жити», – додав режисер.

Попри грузинське походження Заза відчуває себе українським кінорежисером, адже 17 років живе в Україні та розповідає історії її народу через свої фільми. 

«Для мене немає Батьківщини №1 та №2. Навіть ця війна для мене розпочалася ще в Грузії. Ми воюємо проти хтоні, проти Мордору. І те, що відбувається зараз в Україні – це злам в історії людства. Ми маємо бути, ми маємо жити, писати книги, робити фільми… Бо українці мають цей досвід. І, можливо, це наш обов’язок, щоб інші теж про нього дізналися», – сказав наостанок режисер. 

Показ

Глядачі зможуть побачити фільм у широкому прокаті 28 грудня.