Добро, зло та симфонія: у Луцьку Петро Антип показав перформанс та розпочав нову частину Космогонії

04 Грудня 2023, 14:10
Перформанс «Ноосфера: симфонія добра та зла» від Петра Антипа РЕПОРТАЖ 1006
Перформанс «Ноосфера: симфонія добра та зла» від Петра Антипа

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків, що у Луцьку, український митець Петро Антип показав перформанс «Ноосфера: симфонія добра та зла». Цим мистецьким дійством художник розпочав нову частину найбільшої картини у світі «Космогонія». Вона матиме назву «Ноосфера». Загалом витвір складатиметься із дев’яти фрагментів: від створення Всесвіту до його майбутнього.

Творці «Космогонії» спробували за допомогою мистецтва порушити питання щодо впливу людини на Всесвіт, зокрема її згубного впливу на планету. Побачити знакового українського митця за роботою 1 грудня прийшли сотні людей. Серед них була й журналістка Район.Культура.

Біле полотно, яке розмістили на підлозі, оздобили артінсталяціями у формі каміння. На фоні розмістили екран, де транслювали різноманітні відеоарти та архівні записи, які транслювали світлі та темні сторони людства. Серед відеоряду впізнаваними стали мистецькі відеоролики Белли Логачової та Олександра Присяженка, Миколи Журавля, Кості Зоркіна, дуету Synchrodogs, а також кадри Чорнобиля, теракту в США 11 вересня, Революції гідності та російсько-української війни.

За словами куратора проєкту Віктора Корсака, добро і зло – вічні. Але симфонія може бути мажорна і мінорна. 

«Симфонія добра та зла залежить від нас, яка вона буде. Я за те, щоб вона була все-таки мажорна», – зауважив куратор.

Також Віктор Корсак зазначив, що людство використовує багато засобів, щоб боротись із проблемами, які саме ж створило. Але зауважив, що все це не дуже ефективно.

«Ці засоби не дуже ефективні, вони більш стимулюючі. В нашій природі є декілька речей, які впливають на знищення планети. Перша – дисконтування. Тобто ми так створені, що ми оцінюємо сьогоднішнє, а що буде в майбутньому – це нівелюємо. Друге – розбалансованість. Ми робимо якісь речі і думаємо, що ми робимо добре, а вони можуть попутно шкодити. Третє – це наша жорстокість, яка лишилась в нас від тварин. Четверте – дезіндивідуалізація – коли ми можемо нашкодити, зробити щось погане, ми обов’язково це погане робимо», – розповів куратор проєкту.

На противагу цьому, творці «Космогонії» пропонують мистецтво, як метод боротьби зі згубним впливом людини на майбутнє планети та Всесвіту.

«Враховуючи, що всі методи є неефективні, ми пропонуємо трошки інше, ми пропонуємо мистецтво. Щоб включити цей процес і спробувати врятувати нашу планету. Цей проєкт, він якраз розрахований на рефлексію, на те, що ми задумаємось. Що в нас виникне якийсь конфлікт і, можливо, в когось зміняться цінності. Можливо, хтось викине пластикову пляшку туди, куди її треба викидати тощо», – пояснив куратор.

На захід завітала Ірина Констанкевич, народна депутатка України, яка закликала присутніх усвідомити свідками чого вони є.

Політикиня  повідомила, що з 4 грудня працюватиме в Комітеті Ради Європи, яка буде розглядати номінантів на найкращий музей Європи 2024 року. Серед кандидатів – і Музей Корсаків.

«На думку дуже авторитетного журі визначають які музеї є найкращими за трьома критеріями: щодо колекцій, які музеї найкраще досліджують та музеї, які сприяють комунікації між людьми», – розповіла Ірина Констанкевич.

Депутатка зауважила, що Музей Корсаків переріс вже три цих критерії, адже працює над творенням нових смислів. 

«Тут і ноосфера – людина постійно творить нове, є смислотворцем. Але не всім щастить бути смислотворцями», – зауважила Ірина Констанкевич.

Модераторка дійства, мистецтвознавиця Зоя Навроцька додала, що творення культури та мистецтва – це зараз і боротьба за націю, за нашу державу. 

Петро Антип традиційно не став багатослівним, адже каже, що він не оратор, а художник. Тож його мовою є мистецтво. Усі присутні мали змогу під музику волинського музиканта Svarog Light побачити «мову» митця на власні очі.

Коментар
22/07/2024 Неділя
21.07.2024
20.07.2024
19.07.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром