«Не було музики, яка не могла їй підкоритись»: у Рівному провели тематичний вечір про Квітку Цісик

У Рівному провели культурний вечір, присвячений відомій українській співачці Квітці Цісик. Гостей познайомили з біографією співачки, її творчістю, провели вікторину та благодійний аукціон, на якому збирали кошти для ЗСУ.

Захід пройшов 18 листопада в залі артплатформи «Антік». Відвідала подію і журналістка Район.Культура.

«Коли обираєш пісні для виконання і слухаєш їх, буває відчуваєш, що ця пісня не твоя і ти не зможеш передати її сенс. От і в мене так буває, з піснями будь-якого виконавця, я слухаю, щось мені до вподоби більше, щось менше. «Пісню про рушник» знають всі, але в інтерпретації Квітки Цісик вона звучить ще цікавіше, до виступу ми додали трішки своєї імпровізації. Пісня «Ой заграли музиченьки» була для мене новою, раніше я її ніколи не співала», – розповіла перед подією одна з учасниць Софія.

Квітослава Цісик народилася в сім’ї українських післявоєнних емігрантів. Батьки Квітки переїхала до Сполучених Штатів через постійні репресії в радянському союзі.

Батько Володимир та мати Іванна вкладали дуже багато сил у розвиток Квітки та її сестри Марії й робили все для того, щоб Україна жила в них попри те, що вони не жили в Україні. Вони намагались максимально плекати все українське, розвивати культуру навіть за тисячі кілометрів від дому.

Співачка розповідала, що за знання української мови, за її самоідентифікацію як українки потрібно дякувати саме її батькам. Маленька Квітка була пластункою – щороку батьки відкладали кошти, для того, щоб наступного літа дівчинка обов’язково поїхала у табір.

Дитинство у майбутньої співачки було насиченим: завдяки батьку вона професійно опанувала скрипку, займалась мистецькою справою, верховою їздою, співала у хорі. Саме в хорі вона зрозуміла, що співи це справа її життя, також там вона вперше зустрілась з Майклом Джексоном, з яким в майбутньому неодноразово працювала.

Коли вона спробувала співати то зрозуміла, що їй дуже легко даються всі стилі та вже через рік у 1970 отримала стипендію на навчання у Бельгії. Паралельно з навчанням вони з сестрою взяли участь у створенні телепередачі «Думки про Україну». Уперше ця програма з'явилася на екранах у 1971 році, там демонстрували українські танці, декламували вірші, зокрема поезію Тараса Шевченка, також там співала і сама Квітка Цісик.

Голос Квітки був унікальним, вона мала рідкісне колоратурне сопрано. Багато хто говорив, що в її тембрі чути скрипку. Їй була підвладна техніка фольклорного співу, який поширений у Карпатах, оперні співи, рок тощо. Після смерті батька їй довелось шукати нову роботу і тоді вона почала виступати у клубах та барах. Там вона не була обмежена у виборі: співала рок, джаз, поп й інші абсолютно різні жанри. 

Одного вечора у барі її помітили продюсери і запропонували співпрацю. Вона записувала пісні з такими артистами як Майкл Джексон, Бі Бі Кінг, Квінсі Джонс, Майкл Болтон.

«Я всім говорила, що українська музика дуже гарна, мелодійна і що наш народ він такий, співучий», – процитував співачку лектор з команди організаторів Legendary. 

Квітка Цісик постійно говорила це в інтерв’ю для американської преси та завжди наголошувала на тому, що вона українка. Згодом їй відкрився світ реклами – співачку запрошували для озвучки джинглів різних компаній. З нею працювали Coca Cola, Mc Donald’s, Pepsi, Burger Kin. Квітка Цісик стала голосом компанії Ford Motor, з ними вона співпрацювала 16 років. Один з джинглів, який вона записала для Ford Motor за підрахунками прослухали близько 22 мільярдів разів.

За виконання саундтреку до фільму «Ти осяюєш моє життя» вона була нагороджена Оскаром, але так і не отримала його. Через конфлікт з продюсером Джозефом Бруксом, що відмовлявся виплачувати їй гонорар за пісню і видалив всі згадки про Квітку з титрів.

Вона записала два україномовні альбоми – «Квітка» у 1980 році та «Два кольори» у 1989-му. Запис коштував родині величезних коштів – 200 тисяч доларів. Співачка запросила до роботи 40 найкращих нью-йоркських музикантів. Це був сімейний проєкт – продюсером був чоловік співачки Ед Ракович, на фортепіано грала сестра Марія, а мати Іванна, слідкувала за вимовою слів.

До України записи Квітки Цісик потрапили контрабандою, адже у Радянському Союзі її пісні були заборонені.

«На думку радянських органів, ця платівка була небезпечна. Ми тихо, майже потайки ту музику слухали, щоб її не було чути назовні», – розповідала донька троюрідного брата Квітки Цісик Марта Качмар.

У 1983 році Квітка вперше і востаннє відвідала Україну. Однак про її візит не знали ані фанати, ані родичі – на дозвіл відвідати батьківщину Квітка чекала багато років.

Вже у 1991 році Квітка планувала відвідати незалежну Україну з серією концертів, та її мрії про виступи в Україні не судилось здійснилась. У 1992 році Квітка Цісик дізналась про свій страшний діагноз, рак молочної залози. Лікарі давали їй кілька місяців, але вона прожила з цим діагнозом сім років. 29 березня 1998 року в Нью-Йорку в оточенні сім’ї вона відійшла у вічність.

Наприкінці вечора пісні Квітки Цісик звучали у виконанні рівненських музикантів, зокрема гурту «Веремія». На кожен виступ глядачі у залі реагували голосними оплесками. Такі вечори показують, наскільки багато в нашій країні по-справжньому талановитих людей, про яких варто дізнаватися більше. 

Наталія БАНАЦЬКА