У Рівному відкрили виставку портретів українських композиторів

У Рівному презентували різножанрову мультимедійну виставку, до якої увійшли біографії, портрети, твори відомих українських композиторів, а також тих, які були навмисно стерті з пам’яті українців у радянські часи.

Захід відбувся 4 квітня у Мистецькому цоколі Рівненської обласної філармонії. Більше про видатних українців у царині музики дізнавалася журналістка Район.Культура.

«Головне наше завдання зараз – говорити про українських композиторів. Говорити в усіх можливих форматах: через виконавство, музикознавство, літературу, живопис, сучасні види мистецтва», – пояснює появу експозиції у Рівному художня керівниця філармонії Руслана Варнава.

Читайте також: Портрети війни: у Рівному представили виставку світлин та комікс про людей, які втратили свій дім

Ініціювали створення виставки портретів львівські митці в межах проєкту Ukrainian Live. Вперше її експонували в галереї Львівського органного залу, а тепер вона прикрашає стіни Мистецького цоколю у Рівному. Зайшовши до виставкової зали, одразу можна помітити графічні зображення композиторів у виконанні Гліба Рахманіна, доповнені біографіями авторства Максима Луніна. З іншого боку – яскраві дизайни Арсенія Дісковського та Юлії Пендрак. Біля кожного портрета – особливий qr-код з посиланням на ресурс, де зібрані твори кожного з композиторів та факти з їхніх біографій українською та англійською мовами.

Цей синтез живопису, графіки, цифрового дизайну, музики і літератури дозволяє зазирнути до життєвих історій і познайомитися із творчістю 22 українських митців. Серед них: Микола Лисенко, Станіслав Людкевич, Василь Безкоровайний, Борис Лятошинський, Золтан Алмаші, Віктор Камінський та багато інших.

Автори виставки згадують, зокрема, про Костянтина Данькевича, якого звинуватили у буржуазному націоналізмі за оперу «Богдан Хмельницький» та про Георгія Майбороду, батька якого розстріляв НКВС за те, що у нього нібито знайшли у нього при обшуку «схеми німецькою мовою».

Знайомлять глядачів також і з біографією першої української композиторки Стефанії Туркевич-Лукіянович, яка глобально змінила розуміння української музики у світовому контексті.

«Наприкінці Другої світової війни разом зі своєю сім`єю вона виїхала за кордон та до останніх днів носила «звання» емігрантки, через що в рідній країні, окупованій радянською владою, її твори зникли з концертних програм, а ім`я та здобутки замовчували ще й тому, що походила Стефанія з роду священників, а для радянської влади це було табу», – зазначає Максим Лунін.

Читайте також: «Теплі долоні»: у Луцьку презентували понад 1000 картин дітей із незвичайного артреабілітаційного проєкту

Кожен портрет приковує погляд, а кожна літера із коротких текстів поряд врізається у пам’ять, адже чимало фактів із життя цих митців шокують і здаються незнайомими. Це легко пояснює те, що більшість з них були реабілітовані за десятки років після смерті.

Складно пройти повз історію Василя Барвінського, якого 1948 року радянська влада відправляє разом з дружиною на 10 років заслання в Мордовію, попередньо спаливши на подвір’ї консерваторії, в якій він пропрацював не один рік, усі твори митця.

«Композитор без нот» — як сам про себе говорив Василь Барвінський – попри заборону пише в ув’язненні. Повернувшись у 1958 році до Львова, він з пам’яті починає відновлювати деякі з раніше знищених рукописів. А реабілітованим композитора визнають уже посмертно, в 1963 році, твори ж Василя Барвінського ще майже 20 років вважатимуться забороненими», – йдеться у біографії композитора.

Особливою є також манера написання текстів Максимом Луніним. Автор використовує цікавий вислів для означення цієї манери – «мила біографія».

«Максим Лунін створює їх у максимально живій, доступній, часом майже художній манері. Коли я вперше читала опис цього проєкту, то була подивована. І от вчора під час телефонної розмови він пояснив сенс цього висловлювання – людям мила біографія композитора. Який чудовий спосіб привернути увагу до провідних композиторських імен», – пояснює Руслана Варнава.

Читайте також: Україна у чорно-білому: в Музеї Корсаків відкрили виставку графічних діалогів

Серед портретів можна побачити також обличчя українського піаніста, композитора, музикознавця і викладача Олександра Козаренка. На жаль, його життя обірвалося 21 березня через ковідну пневмонію.

«Оскільки експонати на той момент були вже всі готові, на його портреті ви не побачите дати смерті», – уточнює художня керівниця філармонії.

Зачитавшись сумними, трагічними, іноді жартівливими спогадами про класиків і сучасників української музики, час від часу на інший план відступає головне – композиції, які створювали ці митці. Саме вони часто ставали причиною усіх життєвих перепитій, перешкод та злетів у їх творчій діяльності.

Втім, достатньо зісканувати код, розташований поряд із кожним портретом, і перейти до віртуальної бібліотеки з більше ніж 300 альбомами 100 українських композиторів XVII-XXI століть.

Наживо зануритися в музичну історію України та дізнатися нові деталі про улюблених класиків усіх охочі матимуть змогу до 4 травня. Мистецький цоколь відкритий для відвідувачів щодня, окрім суботи, з 14:00 до 18:00. Вхід вільний.