«Вона війна»: в Луцьку показали виставу про жіночий біль під час війни

У Луцьку презентували постдокументальну виставу про жінок, які розповіли про свої випробовування під час війни.

Тема, піднята режисером та командою, підготувала глядача до того, що це не звичайна вистава, щоб відпочити та просто насолодитися грою акторки, а пройти повною мірою катарсис, відчути почуття людей, що стикнулися з жахом війни, та розділити їхній біль.

Показ вистави «Вона війна» відбувся в Луцьку на День Незалежності України в рамках всеукраїнського туру в колаборації харківського театру «Публіцист» та львівського «Варта». 

Чимало людей прийшло до Культурного Укриття, облаштованого луцьким незалежним театром «ГаРмИдЕр», подивитися непересічну й талановито поставлену драму. Зокрема серед присутніх була й журналістка Район.Культура.

Автор та ініціатор проєкту, режисер, дослідник Костянтин Васюков. Він та акторка Світлана Мельник є співавторами сценарію, зібрали більше 30 історій реальних українських жінок різних соціальних ролей і статусів, які пережили жах війни, розв'язаної російською армією на теренах України. 

Костянтин Васюков

Ці історії — жіночі голоси — розповіли про еміграцію, нерівність, виклики, шляхи подолання психологічної кризи та відновлення моральної стійкості, зазначають автори «ВОНА ВІЙНА». 

Костянтин Васюков поділився, що 24 лютого він мав презентувати виставу «Наркомати», але «русня перекрила всі плани». Це вперше, коли театр «Публіцист» працював з документальними матеріалами.

«У нас актори і акторки мали можливість висловлюватися від себе, від живих людей, громадян. Вони розповідали, як їх настигає радянський спадок у житті. Цей інструмент — документальний матеріал — виявився доволі потужним, і з цього часу я свідомо робив сценарії з суто документальних історій. Разом із Світланою збирав історії від реальних українських жінок, які постраждали від війни. Кожна ділилася своїм травматичним досвідом», — поділився Костянтин.

Кадр з відео про героїню Олександру Шевчук

Режисер та акторка опитували знайомих жінок, волонтерили на вокзалах, де знайомилися з іншими волонтерами, відвідували шелтери для біженців. З цих жіночих історій, часом зі збірних образів, і склалася майбутня п'єса. 

Автори наголошують: головним правилом, яким керувалися під час  роботи над сценарієм, була документальна правдивість.

Світлана Мельник

Під час вистави представили історії підприємиці Олександри Шевчук, що підтримувала військових розмовами, художниці Віолетти Терлиги, що втікала з рідного Харкова, дизайнерки Діни Чмуж,  яка поділилася своїми ілюстраціями про зустріч із війною, волонтерки Євгенії Сєрої, яка втратила друга — фотографа Макса Левіна та шукала спроби витягнути з полону важкопораненого захисника Маріуполя Гліба Стрижко, драматургині Наталки Блок, чий син певний час перебував в окупації, малої дівчинки Єви Любченко, що розповідала, як ховалася від обстрілів з подружкою в укриттях між грою з ляльками, акторки Каті Васюкової, яка поділилася жахом від покаліченого російською армією рідного Маріуполя.

Кадр з відео про героїню Катю Васюкову

Євгенія Сєрая з портретом Макса Левіна

Особливістю цієї вистави є не лише документальна основа — використання записаних розмов на диктофон жінок-героїнь історій, але й майстерний перформанс акторки Світлани Мельник.

Між увімкненими записами Світлана представляла публіці короткі сцени з реального життя волонтерки, біженки, переселенки, провідниці, кухарки, що пішла працювати на військову кухню та інших. Впродовж перформансу акторка через своїх героїнь запрошувала глядачів долучитися до вистави — стати учасником моменту, прожити його, стати свідком.

Світлана Мельник

Світлана Мельник

Окрім нашого міста, тур із цією виставою пролягає ще шістьома містами України: Івано-Франківськ, Львів, Одеса, Дніпро, Харків, Київ з 22 по 31 серпня.

Дійство було благодійним — усі кошти від продажу квитків організатори передають на лікування бійця, захисника Маріуполя Гліба Стрижка. Герой був тяжко травмований на «Азовсталі», 17 днів провів у полоні та повернувся після обміну.

Охочі долучитися до благодійної ініціативи можуть задонатити кошти на монобанку. Одержувач — Ганна Гришанова.

Гліб Стрижко

Читайте також: У Луцьку виступив Alex Pian, що грав під сиренами на львівському вокзалі

Довідково: Харківський театр «Публіцист» існує вже 40 років. Це активний учасник важливих громадських та мистецьких подій Харкова та учасник багатьох українських та міжнародних фестивалів.

Театр «Варта» був створений у Львові митцями з різних міст України на другий місяць після повномасштабного вторгнення росії. Учасники театру об'єднані бажанням мистецької відповіді на дії агресора та на підтримку українців.