Оппенгеймер – батько атомної зброї
-
-
>
-
>
-
>
БЛОГ
3863
«Тепер я – смерть. Руйнівник світів»: такі слова звучать в «Бхаґават-Ґіті» – одному з найважливіших священних текстів в індуїзмі. І їх же згадав американський фізик, Джуліус Роберт Оппенгеймер, в момент вибуху першої в світі атомної бомби під час тестування «Триніті», 16 липня 1945 року.
У липні ж 2023 відбулась прем’єра біографічного фільму, за режисури Крістофера Нолана, про життя й становлення відомого на весь світ доктора фізико-математичних наук та його керівну участь в Мангеттенському проєкті зі створення зброї масового знищення.
Фільм заснований на реальних подіях, сценарій написали за мотивами книги «Американський Прометей». То як же вдалось режисеру створити на основі всім давно відомої історії по-справжньому культове кіно, що зацікавило світового глядача? Уся справа у подачі, розставлених акцентах і вмінні відчувати свою аудиторію. І усі ці риси притаманні Крістоферу Нолану: режисер неодноразово демонстрував свій професіоналізм у царині кіномистецтва. «Оппенгеймер» є черговим тому доказом.
У головній ролі виступив Кілліан Мерфі, відомий ірландський актор, а також у стрічці зіграли Емілі Блант, Роберт Дауні молодший, Флоренс П’ю, Метт Деймон та інші.
Події фільму відбуваються на тлі Другої світової війни. Сюжет розповідає про молодого студента Кембриджу, ексцентричного та відлюдькуватого Роберта Оппенгеймера. Серед таких же обдарованих колег-студентів, чоловік вирізнявся своїм світобаченням, якому притаманне дещо літературне сприйняття. Його захоплення, дослідження і новаторський підхід допомогли Роберту привнести в США квантову механіку й здобути визнання. А коли фізику пропонують взяти кермо над абсолютно новітнім проєктом зі створення ядерної бомби, чоловік потрапляє в місиво з інтриг, перипетій та моральних дисонансів, з якого дуже важко вибратись неушкодженим.
Щодо структури: фільм побудований з певною скрупульозністю. Часові лінії унікально переплетені й непрості для сприйняття. Усі персонажі відіграють свою роль і жодне обличчя не з’являється просто так. Події відбуваються логічним рядом і динамічно розвиваються, а завдяки грамотному почерку режисера, історія набуває нових фарб. Франшиза вражає і технічною операторською складовою: естетична, яскрава картинка поряд із якісними спецефектами та чудовим звуком.
Протягом всього фільму ми спостерігаємо злети та падіння головного героя, його професійний розквіт і особистісний занепад. Усі труднощі, які переживає Роберт, глядач може відчути на собі: перманентне відчуття тривоги й напруги (тут присутня чітка відповідність жанру – драматичний трилер), радість успіху й страх його наслідків. Фільм буквально кидає тебе в світ дилем та емоційних гойдалок, що додає перчинки під час перегляду. І весь цей вир з почуттів триває аж до титрів.
Проєкт, керований Оппенгеймером, планувався як такий, що покладе край усім війнам у світі, стане силою стримування. Натомість же він спричинив масштабні перегони у створенні ядерної зброї, пошук ще потужнішої сили і напругу в світовій спільноті – все те, з чим ми боремось до сьогодні. А окрім цього, він призвів до фактичного декадансу генія Роберта, який потонув у сумнівах через гризіння совісті. Кульмінація у вигляді тестувального вибуху змушує затамувати подих і осягнути всю руйнівну велич того, що науковці в той час вважали чи не за магію і над чим працювали більше ніж два роки. А разом з тим усвідомити, що світ більше ніколи не буде таким, як раніше.
«Оппенгеймер» захоплює, переймає, змушує думати й аналізувати. Це кіно для людей, що хочуть краще розуміти світ, людину, науку.
Для українців сьогодні тема ядерної зброї особливо актуальна. Адже в руках диктаторів, узурпаторів і божевільних така потужна сила перетворюється на загрозу всій світовій спільноті і ми це усвідомили не з чужих слів.
Після тригодинного сеансу в кінозалі, журналістка Район.Культура опитала декількох глядачів про їх враження від фільму:
«Це вражаючий фільм! Він перевершив усі мої очікування і, думаю, що стане хітовим. Мені сподобалось все: і гра акторів, і атмосфера, і тематика», – зазначив Віктор.
«Не для простого глядача, фільм не підійде тим, кому хочеться чогось легенького. Тут треба аналізувати, співпереживати. Загалом мені сподобався, актуально», – поділилася глядачка Катерина.
«Мені здається, що про цей фільм не варто робити висновків зразу. Треба ще час для того, щоб обдумати, тому сказати поки важко. Але моє перше враження: це супер неймовірний фільм! Вважаю, що його варто переглянути, не могла стримати емоції», – зауважила Анна-Марія.
«Фільм класний, дуже в сьогоденні актуальний. Я дивилась і думала, наскільки важко Оппенгеймеру певно було, коли він усвідомив що саме створив і яку загрозу це несе людству», – підкреслила Вікторія.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
Коментарі