Мєрзость запустєнія

26 Січня 2023, 00:17

ВІДЕО 5687

Гурт Хорея Козацька

Вже кілька днів стрічка рясніє шматками відео з частиною якоїсь псалми чи пісні, що виконує чоловічий колектив. Дійство відбувається в трапезній палаті храму преп. Антонія і Феодосія Києво-Печерської лаври.

«Україна приречена!», «Рок-концерт у храмі», «Осквернення святинь» – на ґвалт кричать послідовники найканонічнішої, а віднедавна і найпатріотичнішої юрисдикції. Жіночки в куполах і квіточках на аватарках навипередки грозять Україні Божими карами і рясно сіють цитатами про «мєрзость запустєнія» на святому місці.

Ось ця прекрасна пісня, яку Хорея Козацька співала у трапезній палаті храму святих Антонія і Феодосія Києво-Печерської лаври. Ще раз зауважу – у трапезній палаті, їдальні.

Але ця пісня дуже обурила представників УПЦ (віднедавна Максимально Патріотичної).

Що ж, кажуть: «Бог шельму мітить». Так роздратував їх зміст цієї пісні! Бо ж вони не проти співу, як такого. Про «звон пливьот над расією» недавно співали у самій церкві - і нічо! Ніхто не возмущався.

«Батько наш Онуфрій» – он самі тиражують – мол, народна творчість...

А ця пісня їх обурила. Ну що ж? То й добре!

Дорогі отці, брати і сестри з УПЦ! Повністю погоджуюся з вами про мерзість запустіння у Трапезному храмі!

Бо ж правда – у святому для усіх українців місці, десятки років - безкарно виступають розпусники і збоченці. Тут вільно почуваються колаборанти, тут зухвало висвячують на єпископів монахів , яких ще вчора заскочили на мальчіках с хора.

Тут роками землю, освячену подвигами поколінь преподобних монахів, попирають Паша Мерседес, Лука Мудіщев, Паканічі з Харонами, наспіхвисвячені вікарії, про якогось з яких лаврські монахи казали мені, що «його не трахали хіба у вуха»...

Споглядаючи на те усе, дійсно думав, що то кінець світу вже...

Аж тут побачив у стрічці відео, що поширила якась свята душа, де люди у Трапезній палаті, (їдальні – приміщенні, де монахи мають їсти і пити), співають якусь гарну пісню. На жаль, я почув лише кілька слів: щось про ворога , про м.zкалів...

Дорогі мої, вас обурила ця пісня? Ви, мабуть, скорбите, що співакам бракує рішучості і дерзновення святого Давида назвати і проклинати ту нечисть так, як називав він їх у Псалтирі...

Проте, не журімося, все буде добре! Лавра встоїть!

Якщо храми де після Бучі, Гостомеля і Маріуполя поминали гундяєва як «гаспадіна і атца» не пішли під землю, якщо після служб Іонафанів з Агафангелами, Гуріями з Харонами не іспепелив їх огнь, – значить Бог долготерпить нам!

І ті хлопці в трапезній палаті, своєю щирою, давидовою піснею прихилять довготерпіння Боже, аби Він не згадав мерседесові прокльони, коцабове лукавство, єлисеєве зрадництво, онуфрієве невставання чи «катюзі по заслузі»...

Аби Він почув, один з багатьох, той страшний і жахливий крик людей під руїнами дому в Дніпрі, катованих і вбитих з благословення кіріла, кілька днів тому.

Вірю, що мерзість запустіння не довго буде на святому місці! Впевнений, тисячі невинно закатованих і вбитих душ, тішаться на небесах, що у Святій Лаврі не підносять ім'я гундяєва ( як у перші місяці війни) , не про звон над расією, як донедавна, а нарешті співають пісню (нажаль не розчув докладно усіх слів) - прохання до Бога про захист від ворогів.

Тож, тішмося – нарешті осквернення Трапезного храму припиняється!