Я – актор у театрі сьогодення

04 Жовтня 2022, 18:35

8420

Фото з прем'єрного показу «Синдром уцілілого»

Прокидався сьогодні кілька разів, перелякано, в темряві і з твердим переконанням, що я на сцені граю у виставі «Синдром уцілілого», прем’єрний показ котрої відбувся цими вхідними.

І в той же час, у тому маренні не покидало відчуття, що я не граю, а живу у тому стані, чи не живу вже. Можливо ті сни від довгих репетицій, переживань, виступів на сцені, зануреності у роль. Психологи ж кажуть, що сновидіння точно відображають наш поточний стан, і часто це спосіб підсвідомості сказати нам щось дуже вагоме.

Та вранці я прокинувся як зазвичай, поснідав, звук сирени дещо збентежив, адже не зрозуміло чи йти на роботу, чи чекатимуть там студенти, перечекав, вирушив до коледжу. І ось уже цілий день мучить питання, як прокидаються, чи сплять взагалі, які сни сняться нашим захисникам, військовим медикам, постраждалим від бомбардувань. Від чого прокидаються вони? Гадаю ніхто не хотів би бачити таких снів, а вони живуть у тому пеклі. Тому що таке оті мої сни, і не страшно зовсім, головне не кричати голосно посеред ночі, щоб не збудити нікого.

Я не досліджувач снів, не психолог, не військовий, так і війна не торкнулася мене сповна. Я – актор, люблю свою справу, віддаюсь їй на стільки, на скільки можу. Та саме зараз часто бентежить думка чи потрібен я, чи корисний, чи впливаю на щось, на когось.

Дуже хочеться, щоб мій внесок був вагомим і потрібним комусь, щоб ролі котрі я проживаю на сцені знаходили у комусь відгук, щоб вистави, покази, уся творча робота колективу «ГаРмИдЕр» була не даремна і допомогла комусь впоратись з труднощами сьогодення, комусь збагнути щось важливе. У цьому я не можу бути впевнений, але є те, що я знаю на 100 відсотків – моя творча праця, як і всієї команди незалежного театру «ГаРмИдЕр» не даремна, адже зібрані кошти підуть на волонтерську допомогу, а значить на користь і на наближення перемоги.

Сучасний театр, театр сьогодення, який він, яким повинен бути і чи місце мені у ньому?

Я гадаю так, саме таким повинен бути він і я у ньому: викликати думки, хвилювання, переживання, сновидіння. Театр повинен сколихувати той емоційний стан в якому ми живемо, бути терапевтом душі, психологом кожного «Я».