Помер Дмитро Павличко

29 Січня 2023, 20:24

3429

Дмитро Павличко

На 94-му році життя увечері 29 січня помер український поет, перекладач, літературний критик і шістдесятник Дмитро Павличко.

Про це повідомив голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський.

«Мені щойно про це повідомив Богдан Горинь з посиланням на доньку письменника. Світла пам'ять і Царство небесне, шановний і дорогий Дмитре Васильовичу», — написав Сидоржевський.

Дмитро Павличко був автором пісні «Два кольори».

Дмитро Павличко також один з найвизначніших українських перекладачів. Завдяки зусиллям Павличка вперше українською мовою з'явилося повне зібрання творів Шекспіра в шести томах.

З жовтня 1995 до травня 1998 року Павличко був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Словацькій Республіці.

Павличко був також Послом України в Республіці Польща в період з весни 1999 року по лютий 2002 року. Завдяки його клопотанню в центрі Варшави за пів кілометра від знаменитих Варшавських Лазенок в березні 2002 року було споруджено пам'ятник Тарасу Шевченку.

Довідково: народився Дмитро Павличко 28 вересня 1929 року в селі Стопчатів, нині Косівський район, Івано-Франківська область. У 1944 році в Коломиї, де тоді вже навчався юнак, гестапівці розстріляли його брата. Тоді він вирішив вступити до сотні УПА, де обрав собі псевдо Дорошенко. З осені 1945 pоку по літо 1946 року — ув'язнений за справою щодо звинувачення в належності до УПА.

У 1953 році закінчив філологічний факультет Львівського університету. Був членом КПРС з 1954 по 1990 роки. З 1955 року — член ЦК ЛКСМУ.

Завідував відділом поезії редакції журналу "Жовтень" (нині — "Дзвін"), після переїзду до Києва працював у секретаріаті СПУ. Упродовж 1971–1978 pp. Дмитро Павличко редагував журнал "Всесвіт".

Перша збірка поезій "Любов і ненависть" з'явилася у 1953 році. Пізніше побачили світ поетичні книги "Моя земля" (1955), "Чорна нитка" (1958), "Правда кличе" (1958), — вісімнадцятитисячний тираж книжки було знищено за вказівкою партійних цензорів, "Пальмова віть" (1962). У 1968 році вийшла збірка "Гранослов", згодом "Сонети подільської осені" (1973), "Таємниця твого обличчя" (1974), "Сонети" (1978), "Спіраль" (1984), "Поеми й притчі" (1986), "Покаянні псалми" (1994). Дмитро Павличко уклав антологію перекладів "Світовий сонет" (1983). Літературно-критичні праці зібрані в книжках "Магістралями слова" (1978), "Над глибинами" (1984), "Біля мужнього слова" (1988).

Дмитро Павличко — один із організаторів Народного руху України, Демократичної партії України, перший голова Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка. У 1990—1994, 1998—1999 роках та із 21 жовтня 2005 року по 25 травня 2006 року — народний депутат України.

Дмитро Павличко був однією з ключових фігур в історії проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. Автор останньої редакції Акту проголошення Незалежності України.

У 2002 році став почесним професором НаУКМА.

28 вересня 2022 року Дмитро Павличко відзначив своє 93-ліття.