Американка створила з печива «Азовсталь», театр та пологовий Маріуполя

30 Грудня 2022, 15:25
Веліда Кент – головна архітекторка і «керівниця будівництва» пряникового Маріуполя. Фото: Деб Ліндсі для The Washington Post 1275
Веліда Кент – головна архітекторка і «керівниця будівництва» пряникового Маріуполя. Фото: Деб Ліндсі для The Washington Post

Американка Веліда Кент створила пряникові будинки-прототипи відомих споруд Маріуполя, які постраждали від російських бомбардувань, щоб віддати шану постраждалим від вторгнення росії та допомогти українцям.

Про це вона розповіла The Washington Post.

Як зазначають у виданні, зазвичай, пряникові будиночки — це святкові польоти фантазії чи ностальгії: можливо, викладена цукерками майстерня Санта Клауса або вікторіанський особняк, з якого звисають цукрові бурульки.

Але той, що стоїть на кухні в Арлінгтонському домі Джорджа та Веліди Кентів, більш деталізований, а також темніший і змістовніший, ніж більшість. Основа площею майже один квадратний метр – це діорама з запахом кориці, яка демонструє місця з українського Маріуполя.

Складна пряникова конструкція сталеливарного заводу, де українські бійці в Маріуполі майже три місяці стримували російську атаку. Фото: Деб Ліндсі для The Washington Post

Веліда Кент – американка кримськотатарського походження. Саме вона є головною архітекторкою і «керівницею будівництва». Їй допомагають чоловік – Джордж Кент – і троє їхніх дітей, яким вже за 20. Коли вона вперше вирішила зробити конструкції, то не була впевнена, яким буде результат.

«Я не знала, як люди відреагують. Це пряник — він має бути щасливим, він має бути милим», – передбачала вона.

Але, за словами майстрині, люди, які бачили її витвори, зрозуміли сенси, які вкладала Веліда у свої роботи: усвідомлення боротьби, з якою стикається Україна, і свято народного духу навіть серед втрат і жаху. 

«Для мене це хоробрість. Вони сталевий народ із сталевими нервами», – поділилася думкою про українців Веліда Кент.

Як пишуть у The Washington Post, найбільша споруда, виготовлена кондитеркою, є складною копією сталеливарного заводу «Азовсталь», де бійці майже три місяці стримували російську атаку. Його промислові шпилі вкриті іржавою королівською глазур’ю з крихітними матовими фігурками солдатів з автоматами АК-47. Інший витвір – розбомблений Маріупольський театр, де російські бомби вбили сотні мирних жителів, які там ховалися, а його дах перетворився на купу уламків печива. Третя споруда – міський пологовий будинок, де щонайменше троє людей загинуло та 17 отримали поранення після російського удару, створений з цукерковими стінами, що оточують місце надзвичайної ситуації. 

«Пам’яті дітей», — йдеться у надписі на ньому англійською та українською мовами.

Пряники на воєнну тематику не є типовими, але Веліда теж не звичайна пекарка. Вона обізнана у дипломатії, оскільки супроводжувала свого чоловіка, колишнього заступника помічника держсекретаря у справах Європи та Євразії, у закордонних відрядженнях, зокрема до Києва, де він був заступником політичного радника та заступником глави місії.

Джордж і Веліда Кент разом зі своєю донькою Алем розглядають фотографії виготовлених ними пряникових конструкцій. Цього року робили сцени з Маріуполя. Фото:Деб Ліндсі для The Washington Post

Мисткиня на власні очі побачила наслідки війни, адже незадовго до того, як у лютому почалися російські атаки, Веліда помчала з Вашингтона до Львова, щоб допомогти евакуювати їхню дочку Алем, яка працювала журналісткою у Kyiv Independent. Коли вони дісталися Польщі, де біженці почали перетинати кордон, Алем продовжила звітувати, а Веліда залишилася на шість тижнів і робила те, що було природно. 

«Вона була для всіх як мама», — сказала Алем, яка прибула до будинку родини в Арлінгтоні 10 днів тому. 

Веліда їздила туди-сюди по кордону, підбираючи друзів і незнайомців, працюючи через телефон, щоб знайти їм притулок і гарантувати безпеку.

Маріуполь – не перше «пряникове родео» Веліди. Вона почала в 2008 році з типового будинку, амбітної, але традиційної на вигляд структури, з інструкціями, які знайшла в Інтернеті. З роками вона почала вплітати більше особистих історій і геополітичного контексту в свої все більш вишукані щорічні кондитерські вироби. У 2014 році, наприклад, вона відтворила Ханський палац у Криму після того, як росіяни викликали глобальний резонанс анексією Кримського півострова (сама Веліда є кримськотатарською американкою).

Діорама родини Кентів зруйнованого війною Маріуполя. Фото: Деб Ліндсі для The Washington Post

Цього року на будівництво пішло понад 12 кілограмів борошна. Долучалася до роботи і родина Веліди: донька Алем використала харчові барвники, щоб вручну намалювати на стінах графіті, які вказували на те, які військові частини брали участь у протистоянні, а син Георгій, якому 22 роки, зробив фігурки з глазурі.

«Я допомагаю з концепцією та роблю математику. А вона художниця», — розповів для The Washington Post Джордж Кент.

Він має переконатися, що структури приблизно відповідають масштабу одна одній. Звичайно, наявність на кухні фахівця з глобальних справ стане в пригоді й з іншого боку.

 «Іноді я перевіряю факти», — сміючись додав Джордж. 

Цього року Веліда сказала, що вперше планувала зобразити ракету, яка впала в театрі. Але чоловік виправив її, зазначивши, що це була бомба, а не ракета.

Пряниковий варіант маріупольського пологового будинку після російського удару. Кенти відтворили для сцени фото медиків, які несуть вагітну жінку. Фото: Деб Ліндсі для The Washington Post

Щоб зрозуміти деталі, вона також переглядала зображення в Google та кадри новин. Майстриня прочитала кілька дипломних робіт, щоб зрозуміти структуру сталеливарного заводу. Веліда вивчила широко розповсюджене зображення фотографа Associated Press (AP), щоб знайти найжахливішу сцену, яку зобразила на своєму пряниковому будиночку: під бомбардуванням в пологовому будинку мініатюрні медики несуть вагітну жінку на ношах. Веліда подбала про те, щоб фігурка мала такий же білий топ, натягнутий на живіт, який виступає, те саме світле волосся, ту саму ковдру з полуничним малюнком знизу. Незабаром після того, як фотографія охопила світ, AP повідомила, що жінка та її дитина не вижили.

Кіль днів подружжя демонструвало вироби в Українському домі, культурному центрі у Вашингтоні. Веліда сподівається виставити маріупольські пряники на аукціон, а отримані кошти передати на допомогу постраждалим.

Зображення розбомбленого Маріупольського театру, де сотні мирних жителів загинули, ховаючись там. Фото: Деб Ліндсі для The Washington Post

Коментар
26/04/2024 Четвер
25.04.2024
24.04.2024