«Лінгвістика на карті світу»: мовознавець Рустам Гаджієв презентував свою книгу у Луцьку

07 Листопада 2022, 11:39

1376

Рустам Гаджієв з Владиславою Жорняк

У Луцьку Рустам Гаджієв разом з модераторкою Владиславою Жорняк презентували книгу «Лінгвістика на карті світу».

Подія відбулась 5 листопада у Культурному укритті. Її відвідала й журналістка Район.Культура.

«Як була створена саме ця книжка? Тут я маю подякувати Марті Косовській – це львівська перекладачка, ми з нею познайомились у мережі «Фейсбук», і коли я сказав, що думаю зробити щось українською мовою, вона мені розповіла про видавництво «Віхола». Я відправив туди листа і їм сподобалось. Коли мені дали добро, я почав збирати матеріали, не підраховуючи кількість символів, бо я був впевнений, що їх не вистачить, але коли надіслав рукопис там виявилось на 300 тисяч більше, і мені ще довелось «різати» цю величезну книгу», – поділився автор.

Під час розмови, Владислава Жорняк підняла мовне питання, а саме на скільки ж вона впливає на хід війни.

«Наприклад, мова навахо – це одна з мов корінних американців, яких ще називають індіанцями. Під час війни з японцями, американці використовували цих людей, а саме їхню мову для шифрування розмов. Я знаю, що під час повномасштабної війни в Україні, говірку наших закарпатців також використовують для цього. Це суміш української і угорської мов. Закарпатська говірка – це наша ядерна зброя, наша навахо», – відповів мовознавець.

Автор також поділився своєю думкою щодо слова «паляниця».

«З наукової точки зору, це потрібно називати «щібалет» – це слово походить з івриту, перекладається як «колос» чи «течія». Можливо, це легенда, тому що це біблейська історія, коли одне плем`я перебило інше. Вони стояли біля переправи річки Йордан і змушували всіх казати слово «щібалет», через це близько сорока тисяч людей вбили, тому що в іншого племені не було шиплячих і вони казали – «сібалет». Це єдиний розділ, де спекулятивність дуже висока, тому що цю інформацію важко перевірити, але я це пишу, бо це цікава історія», – розповів Гаджієв.

Також на презентації обговорили тему мовного конфлікту.

«Лінгвістичних і філологічних підстав для створення українсько-російської мови не існує, в ній немає сенсу. Це все штучна історія, русифікація. У нас конфлікту не було, були російськомовні громадяни і українська мова нікому не заважала, навпаки її притискали. Російська мова - не погана, в неї є свій генезис. Вона була інструментом цькувань, залякувань, вбивств. Чи винна сама мова? Чи винні відмінки? Я не впевнений. Напевно, ні. Важливо розуміти, якби ми не злились на людей, мова сама нічого не робить», – висловився автор.

Рустам Гаджієв розповів і про особливість жестових мов.

«В кожній країні жестова мова відрізняється. Була спроба створити певний стандарт єдиної міжнародної жестової мови, але ця ідея не реалізувалась. На приклад, є американська мова жестів, яка тягнеться від Франції, українська - в більшості пішла від австрійців. В жестовій мові абсолютно інша структура, там окремий світ: своя граматика, свій синтаксис», – пояснив мовознавець.

Також автор познайомив гостей зі своєю книгою «Помаранчева кудлата хмара» – це художній твір про смерть, про втрату близької людини, про переживання.

«Тема важка, але я намагався писати додаючи смішні елементи. Героями там є: бобри, миші, кроти. Я вже отримав відгуки, і одна людина написала, що це книга про смерть, після якої хочеться жити», – розповів письменник.