Чому римо-католики та православні святкують Великдень у різний час

Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар, який використовується переважно для визначення дат релігійних свят. Тобто усі релігійні дати змістилися на 13 днів назад і зрівнялися із християнами західного обряду. Але виникає запитання: чому святкування Великодня залишається без змін та чому ми святкуватимемо Пасху в один день з росіянами?

Для того, щоби зрозуміти усі ці релігійні моменти, потрібно розібратися за якими ж календарями ми живемо, коли який використовуємо та у чому різниця між ними. Ці питання досліджувала журналістка Район.Культура.

Синкретизація календарів

Більшість православних церков, які були й лишаються під юрисдикцією Константинопольського патріархату (Грецька православна церква, церкви східної Європи, православні церкви США та інші) перейшли на новоюліанський календар ще у 1923 році. Православній церкві України знадобилося 100 років, аби приєднатися до них, адже вона використовувала юліанський календар до 15 вересня 2023 року. 

В багатьох українців почало виникати запитання: чому дати усіх свят змістилися і ми їх святкуємо з усім цивілізованим релігійним світом, а Великдень залишається без змін, як у Росії та УПЦ.

Ця синкретизація виникла як компроміс між бажанням бути сучасними та потребою зберігати традиційні релігійні практики. Вона дозволяє церквам відзначати деякі свята разом із іншими християнськими конфесіями, які слідують Григоріанському календарю, одночасно зберігаючи традиційні дати для найважливіших церковних свят за Юліанським календарем.

Великдень

Відмінності у визначенні дати Великодня між римо-католиками та православними виникають через різні календарі та традиції, які використовуються обома гілками християнства. 

І хоча обидва християнські віросповідання використовують однакову основу для визначення дати Великодня – першу неділю після першого повного місяця, що настає на або після весняного рівнодення – вони роблять це по-різному. Католики використовують астрономічні розрахунки за григоріанським календарем, тоді як православні церкви базуються на юліанському календарі і традиційних методах розрахунку.

Традиційні методи розрахунку дати Великодня, які використовуються в православній церкві, базуються на комбінації юліанського календаря та специфічних церковних правил. Ось основні елементи цих методів:

• На відміну від григоріанського календаря, який використовується в католицькій церкві, православна церква для розрахунку дати Великодня користується юліанським календарем. Цей календар відстає від григоріанського на 13 днів у період з 1900 по 2099 роки.
• Стародавня система, яка використовується для визначення дати повного місяця. Метонічний цикл заснований на ідеї, що 19 тропічних років приблизно дорівнюють 235 синодичним місячним місяцям.
• Весняне рівнодення в юліанському календарі зафіксоване на 21 березня, що відповідає 3 або 4 квітня в григоріанському календарі (залежно від року).
• Для визначення дати Великодня використовуються спеціальні таблиці, які поєднують Метонічний цикл із днями тижня, дозволяючи визначити, коли наступний повний місяць відбудеться після весняного рівнодення.
• Традиційно в православ'ї існує правило, згідно з яким Великдень не може відзначатися до юдейської Пасхи (Песаху). Це правило може призвести до зсуву дати Великодня в православному календарі на кілька тижнів після дати, визначеної католицькою церквою.

Через ці відмінності, дата Великодня у католиків і православних часто не збігається, хоча іноді вони можуть святкувати його в один і той же день. В православ'ї це може варіюватися від 4 квітня до 8 травня за побутовим григоріанським календарем. 

Ця різниця в календарях також пояснює, чому православний Великдень іноді випадає в той же день, що й західний, а іноді – на кілька тижнів пізніше. У 2024 році Великдень у православних християн припадає на 5 травня, а у католиків набагато раніше – 31 березня.

А от Великдень 2025 у православних і католиків зійдеться і відзначатиметься 20 квітня.

Читайте також: Ukraїner розповів про давню великодню гру, яку зберегли у волинському селі

Комп'ютація Пасхи

Для визначення дати православного Великодня можна використовувати метод, який базується на старовинній формулі, відомій як Комп'ютація Пасхи. 

Кроки розрахунку:

1. Визначення дати за юліанським календарем: спочатку визначаємо дату Великодня за юліанським календарем для 2024 року. Ця дата вираховується за допомогою спеціальної формули, яка включає такі фактори як рік, остачі від ділення року на 4, 7 і 19, а також певні корекції для визначення правильного місяця і дня.

2. Корекція для григоріанського календаря: Православна церква використовує юліанський календар, який відстає від григоріанського календаря, який використовують сьогодні для цивільних цілей у більшості країн. У XX-XXI століттях ця різниця становить 13 днів.

3. Перенесення дати на григоріанський календар: Підсумовуємо 13 днів до дати, отриманої за юліанським календарем, щоб перевести її на григоріанський календар. Це дає дату 5 травня 2024 року, як дату православного Великодня.

Цей метод враховує всі основні аспекти, які впливають на визначення дати Великодня у православній традиції.

Похибки у довгостроковій перспективі часу

Юліанський календар – найстаріший із трьох (юліанський, григоріанський та новоюліанський). Його ввів Юлій Цезар у 45 році до нашої ери. Він замінив римський місячний календар і став основою для розрахунку часу у багатьох країнах до введення григоріанського календаря.

Григоріанський календар ввів папа Григорій XIII у 1582 році, щоб виправити накопичену помилку часу в юліанському календарі.

Новоюліанський календар – наймолодший. Його створили у 1920-х роках, як реформований варіант юліанського календаря.

Тобто, що григоріанський, що новоюліанський вважаються точнішими у часі і синхронізуються до 2800 року.

Юліанський календар базується на році тривалістю 365,25 днів, що передбачає введення високосного року кожні чотири роки без винятків. Новоюліанський календар використовує складнішу систему для визначення високосних років, близьку до тієї, що використовується в григоріанському календарі. Він має середню тривалість року 365,2425 днів, що ближче до тропічного року.

Юліанський календар накопичує помилку приблизно на один день на кожні 128 років, оскільки рік у ньому трохи довший за астрономічний. Новоюліанський календар набагато точніший, його помилка становить приблизно один день на 31250 років. 

Читайте також: «Рівненщина Великодня»: як зробити традиційні мазурки, кихлики та кошик

Григоріанський VS Новоюліанський

Новоюліанський та Григоріанський календарі дуже схожі, але все ж між ними є відмінності.

Високосні роки

Обидва календарі використовують майже однакову систему для визначення високосних років:

Григоріанський календар: рік є високосним, якщо він кратний 4. Однак, якщо рік кратний 100, він є високосним лише тоді, коли також кратний 400.

Новоюліанський календар: рік є високосним за тією ж формулою, що і в Григоріанському календарі, але з додатковою корекцією на роки, кратні 900. Згідно з цією корекцією, з цих років високосними є лише ті, що при діленні на 900 дають залишок 200 або 600.

Синхронізація з астрономічними подіями

Обидва календарі мають на меті синхронізацію з тропічним роком, але через згадану вище відмінність у високосних роках, Новоюліанський календар є трохи точнішим у довгостроковій перспективі. Однак, ця різниця стане помітною лише через багато століть.

Отже, нині на практиці різниця між цими календарями в наш час мінімальна, і вони синхронізовані аж до 2800 року.

Григоріанський – міжнародний календар

І Україна, і Росія перейшли на григоріанський календар для цивільних потреб одночасно, у 1918 році. В Україні це відбулося під час періоду утворення Української Народної Республіки після розпаду Російської імперії.  А в Росії – після революційних подій і утворення Радянської влади.

Такий перехід став вимушеним, адже виникла потреба гармонізації з календарем, що вже використовувався у більшості європейських країн.

Відповідно до цього переходу, після 31 січня 1918 року в Україні наступним днем стало 14 лютого 1918 року, тобто «пропустили» 13 днів для коригування дати відповідно до григоріанського календаря.

Тож у побуті і Україна, і Росія вже майже століття користується загальноприйнятим григоріанським календарем. Але церковний календар дотримувався традиційності і лишався незмінним.