«Бородатий Тамарин», дослідження мавп та історична література: про що говорили на зустрічі з Кідруками у Луцьку

Письменник Максим Кідрук разом із дружиною та співзасновницею видавництва «Бородатий Тамарин» Тетяною приїхали до Луцька, аби розповісти про проблеми літературного ринку, амбасадорів проєкту Кідруків, чому Максим ніколи б не взявся за створення видавництва та кого шукають у команду «Бородатого Тамарина».

Зустріч стала першою подією, яку організувала команда Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера» після довгої творчої перерви. Захід модерувала Елла Яцута. Подія відбулася 22 березня у соціокультурному просторі «Мистецький». Там побувала й журналістка Район.Культура. 

Захід

Видавництво «Бородатий Тамарин» заснували у листопаді 2022 року. За перший рік існування компанії, команда видала сім книг. 

«Що відбувається у нас у видавництві? Спочатку ми шукаємо книжку: за вашими проханнями, у Google Reads, те що самі читали й думаємо, як її просувати. Пишемо запит на авторське право. Роялті, гонорар, кількість примірників – усе ми узгоджуємо і підписуємо в договорах. А тоді вже починається робота над перекладом», – коротко розповіла Тетяна Кідрук про шлях книги на полиці.

Книги

Та на цьому справа не завершується. Потім рукопис проходить через редактуру, кілька етапів коректур та верстку. У кращому випадку, на увесь процес підготовки до випуску книги потрібно вісім місяців. І це лише з моменту отримання авторських прав.

«Мої твори видавалися у «КСД». Якось ми з моєю командою зрозуміли: у нас є все, крім друку. Я пишу текст, редагує його моя редакторка, макети робили лише за моїми ТЗ (технічними завданнями) і цим процесом керую безпосередньо я… Тому і виникла ідея створити своє видавництво… Але я б ніколи не розпочав цей проєкт, якби не було людини, яка б взяла на себе всю операційку. Цією людиною стала Тетяна», – підсумував Максим Кідрук. 

Максим Кідрук, Тетяна Кідрук, Елла Яцута

Відвідувачі

Попри успішний старт, видавництво потребує багатьох спеціалістів у штат. «Бородатий Тамарин» шукає літературних редакторів, перекладачів, творців обкладинок. 

«У нас проєктів більше, ніж людей, які могли б це виконати. Це проблема сучасного літературного ринку, і не лише в Україні… Іноді я виконую роль наукового редактора, та навіть це завдання я б з радістю делегував комусь іншому. Бо все, що я хочу – це писати колапс. Але проблема в тім, що важко знайти редактора, який водночас би спеціалізувався у науці», – сказав письменник.

Подія

Подружжя Кідруків

При виборі книг до публікації, подружжя каже, що спирається на власні почуття й інтереси у літературі. 

«Люди можуть думати, що ми комерсанти, але це не так. Наприклад, книга «Перше світло» вийшла у нас друком тому, що я хотів більше дізнатися про період еволюції Всесвіту. Коли стався Великий вибух і в космосі були настільки гарячі елементарні частинки, які не могли продукувати ні ядер, ні атомів. Коли все схололо, почали утворюватись перші зірки, зовсім не схожі на теперішнє сонце… Я прочитав рукопис (Емми Чепмен) і подумав, що я хочу цю книгу у наш видавничий портфель. Тоді на жодному етапі над її продукуванням, ми не думали чи потрібна вона ще комусь в цій країні», – пожартував Кідрук.

Кідрук розповідає про видавництво

Захід

Для того, щоб полегшити читачам вибір книги, видавці маркують їх спеціальними оцінками. Їх назвали тамарин-факторами. Усього їх чотири: content-фактор – визначає, наскільки книга складна чи проста (високе значення свідчить, що сприйняття тексту вимагатиме додаткових знань у цій галузі), fun-фактор (наскільки книга сумна чи весела), emotional-фактор мемоційний (на скільки зможе видавити з вас сльозу) та wow-фактор (наскільки книга здатна вразити).

Говорили не лише про видавничу справу, а й книжкові новинки. Однією з них стала автобіографічна книга «У пошуках надії» англійської приматологині Джейн Ґудолл, що вийшла кілька днів тому. Про науковицю, що поїхала вивчати тварин у Африці, Тетяна дізналася у восьмирічному віці на уроці англійської мови. В Україні знайти книгу про її діяльність вона не могла. Та п'ять років тому, поїхавши до США, «відкопала» її на прилавках книгарні. Її дитяче захоплення історією експертки з шимпанзе перетворилася на власну першу перекладену книгу для видавництва. 

«Ґудолл першою писала вивчала шимпанзе й писала про них статті, а науковий чоловікоцентричний світ, казав їй: «Ти нічого не знаєш. У тебе навіть не має освіти». Я подумал, щоб було би круто, якби цю книжку прочитали 13-річні дівчата й сказати: «Якщо вона змогла в 60-их це зробити, то зможу і я»», – поділилася історією Тетяна Кідрук. 

Тетяна за мікрофоном

Зустріч із Кідруками

«Бородатий Тамарин» фокусується на публікації фентезі та фантастики. Та у видавництві з'явиться і художня література, щоправда зарубіжного автора. Та його імені Кідрука не назвав, аби зберегти інтригу до випуску.

Зараз подружжя працює над виданням нової серії книг «Монтосьєль». Як пояснив Максим, під кожну серія команда шукає тварину-амбасадора з цікавою легендою. Шукати довелося довго, але врешті вони натрапили на історію братів Монгольф'є – винахідників повітряної кулі. Брати не ризикнули полетіти першими, тому у першу подорож відправили вівцю. Після заземлення, овечку назвали Монтосьєль, що з французької  – «та, що злітає в небо». Тварину прихистила королева, і Монтосьєль доживала свій вік у королівському палаці.

«До цієї серії увійде, так би мовити, історичний нонфікшн. Книги розповідатимуть про історичні події з погляду їхніх учасників – тієї ж овечки, яка літала на повітряній кулі, а не з боку двох бевзнів, які дивилися за нею на землі. Можливо, такі книги й не дають широкий погляд на історію, але вони допомагають краще відчути атмосферу й життя того періоду», – сказав письменник. 

Зустріч

Відвідувачі купують книги

Під час зустрічі відвідувачі могли придбати книги авторства Максима Кідрука та твори, видані у їхньому сімейному видавництві. Для того, щоб потрапити на захід потрібно було придбати квиток. Прибуток із пропусків на вхід «Фронтера» перерахує у Волонтерський штаб «Ангар» для закриття потреб Сил Оборони.