У Рівному відкрили виставку до дня народження Тараса Шевченка

У Рівному відкрили виставку до 210-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка, на якій показали не тільки унікальні «Кобзарі» різних епох, а й картини провідних харківських художників.

Виставку «Вже з неба подивлюсь на Україну…» презентували 7 березня у Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Студенти, викладачі рівненських вищих навчальних закладів, історики, художники та письменники прийшли згадати видатного українського поета та митця. Побувала там журналістка Район.Культура.

Організаторами виставки стали сектор етнографії Рівненського обласного краєзнавчого музею та Рівненська обласна організація Національної спілки художників України. До уваги учасників заходу представили не тільки унікальні «Кобзарі» різних епох, а й картини провідних харківських художників. Переважну кількість експонатів передав Виставковий центр Києва та Дубенський краєзнавчий музей, проте деякі рідкісні екземпляри приносили небайдужі.

«Ви знаєте, що сили усіх українців об’єднуються. І так сталось з цією виставкою. Попередня виставка була присвячена воїнам-азовцям. Над нею працювали наші відділи маркетингу та історії. Тут об’єднали сили відділи етнографії та історії та інші наші працівники. Також до цієї виставки приєдналась спілка художників Рівненщини»‎, – повідомляє директор музею Олександр Булига.

Директор музею Олександр Булига

Подружжя Вострікових виконало пісню на слова поета «Ой чого ти почорніло…», події в якій відбулися на теренах нашого краю в 1651 році. 

Традиційно виставку присвячену Тарасу Шевченку  розпочали з молитви за Україну.

Подружжя Вострікових

Ведуча події та старша наукова співробітниця Алла Українець розповіла журналістці Район.Культура, що виставка у такому об'ємі експонується вперше. Шевченко – велика людина, яку ми до кінця не осягнули, тому цей захід – данина пам'яті величі його особистості.  

«Я весь час, коли готувала виставку, згадувала такі слова Шевченка: «Ми не лукавили з тобою. Ми просто йшли. У нас нема зерна неправди за собою». Отак сказати, підсумовуючи своє життя, може сказати не кожна людина», – ділиться пані Алла.

Старша наукова співробітниця музею Алла Українець

Картини переважно написані до 100-річчя від дня народження Шевченка, датовані 1964 та 1965 роками. Художників, які створили ці роботи в живих не має. Вони були випускниками та викладачами тодішнього Харківського державного художнього інституту. Літографія, гравюра, малюнок італійським олівцем, малюнок вугіллям – техніки, якими написані картини, обожнював використовувати й сам Шевченко. 

Завдяки художнику Віктору Гвоздинському, який долучився до оформлення виставки, поціновувачі Великого Кобзаря змогли насолодитися графічною історією життя поета. 

«Талант Шевченка і ці роботи – це теж талант. Талановиті художники, які зробили те, щоб показати Шевченка в образах», – каже митець.

Художник Віктор Гвоздинський

Найдавнішому примірнику «Кобзаря», представленому на виставці, аж 125 років, виданий він у 1899 році. 

«Кобзар» 1908 року упорядкування Василя Доманицького свого часу відреставрував Іван Оболонський, вчитель Клеванської школи, котрий створив перший «Пласт» у містечку. За націоналістичну діяльність його розстріляли з групою вчителів в 1943 році на околицях лісу біля Оржева.

Не менш захопливе історичне підґрунтя має «Кобзар» 1921 року Василя Симовича. Український вчений видав її для полонених українців у Німеччині. На здивування музейників на одній зі сторінок книги, вони знайшли штамп села Олександрії, у той час там діяла «Просвіта» та «Пласт». 

Алла Українець не змогла замовчити трагічну долю місця поховання Шевченка. Для когось ця інформація була почутою вперше.

«Ми їздимо на могилу, підіймаємося на Чернечу гору, стоїмо біля того пам'ятника, але не знаємо навіть, де конкретного його могила. Тому що 1939 році чавунний хрест було знято. А потім практично зруйновано поховання. Є документи про те, як НКВС брало активно участь. Провели розкопки, залізли в домовину. Є описи, яка вона була оцинкована, дерев'яна. І кудись переклали те тіло, залили бетоном для того, щоб помістити цей громіздкий пам’ятник, який там є», – розповідає жінка.

Музейники сподіваються, що Шевченко бував у Рівному, адже точних свідчень про перебування поета на Волині не збереглось. Проте вони припускають, що він міг зустрічатися зі своїми давніми друзями Миколою Костомаровим та Пантелеймоном Кулішем саме тут, де відбувається виставка. Адже у приміщенні музею у 1844-1845 роках вони викладали тут історію у чоловічій гімназії.

На завершення виставки присутні мали можливість побачити три унікальні примірники «Кобзаря» з трьох різних століть. Власник 30 видань депутат Верховної Ради ll скликання від Рівного Роман Омельчук відібрав з-поміж своєї колекції найособливіші, на його погляд, книги. Ними стали «Кобзарі» 1876, 1964 та 2014 років. Чоловік переконаний, що для кожного українця ця збірка повинна бути настільною книгою, за якою потрібно виховувати майбутні покоління.

«Ми як нація, ми як народ збереглися і відбудували свою незалежну державу тільки тому, що у нас є такий пророк Тарас Григорович Шевченко. Тому пам'ятаймо його! Думаймо за Шевченком!» – закликає Роман Омельчук.

Директор проанонсував події під час «Шевченківських днів». Незабаром історик та колекціонер аж у 300 «Кобзарів» Микола Бендюк розповість про 10 унікальних книг у власній книгозбірні. А дослідник Ярослав Поліщук, який вперше випустив книгу про перебування Шевченка на Рівненщині, зустрінеться з поціновувачами творчості генія.

Виставку «Вже з неба подивлюсь на Україну…» можна буде відвідати ще впродовж березня.