У Рівному обговорили шляхи збереження та популяризації гри на дудці-викрутці

25 Березня 2023, 17:52

1409

Герасим Хомич. Фото: Суспільне

У Рівному провели семінар «Нематеріальна культурна спадщина у громадах», де обговорювали шляхи збереження та популяризації гри на дудці-викрутці. Цей давній музичний інструмент раніше був поширеним на півночі Рівненщини.

Захід відбувся 24 березня у Рівненському обласному центрі народної творчості. Про це повідомляє Суспільне.

79-річний Герасим Хомич із села Переброди Сарненського району грає на давньому музичному інструменті — дудці-викрутці. Він знає понад сто пісень та мелодій.

«Колись багато дударів було. Робили дудки, викручували. Я теж побачив і мені захотілося. Ще мій двоюрідний дядько теж займався, корови пас. То я все підглядав, як він там собі робить, та й сам навчився отак», — говорить Герасим.

Фото: Суспільне

Музичні інструменти чоловік виготовляє власноруч. Дудку-викрутку роблять із сосни, викручуючи серцевину дерева — звідси й назва інструменту.

«Сосну беремо, там я рахую четверту чи п'яту «голів'я» ми називаємо, між сучками чисте. Зрізаєш той верх, почистимо це все і крутимо, вона викручується. А потім уже обробляємо, вироблюємо таку дудку», — пояснює гравець на дудці-викрутці.

Фото: Суспільне

У лютому 2023 року поліську дудку-викрутку визнали нематеріальною культурною спадщиною.

На семінарі у Рівному обговорювали можливості для подальшого збереження та популяризації цього музичного інструменту.

«Наскільки мені відомо з облікової картки, там також залишилося небагато людей, які вміють зробити її, знають ці таємниці й премудрості виготовлення дудки-викрутки. А потім ще ж потрібно ці знання також поширити, щоб цих людей ставало більше, щоб елемент також розвивався», — зазначив член експертної ради по нематеріальній культурній спадщині Мінкульту Микола Шкрібляк.

Фото: Суспільне

Директорка обласного центру народної творчості Ірина Баковецька каже, що аби зберегти пам'ять та поширити знання про дудку-викрутку, запланували низку заходів, серед яких, зокрема, освітні проєкти.

«Коли ми подавали до національного реєстру план роботи, то насамперед ми акцентували увагу на проведення заходів щодо обізнаності серед молоді. Це навчальні заклади, і середня освіта, і вищі навчальні заклади, ну і, звичайно, фестивальна діяльність», — говорить Ірина Баковецька.