Робили пастухи у певну пору року: все про поліську дудку-викрутку

06 Лютого 2023, 11:36

1221

Старовинне фото

Поліська дудка-викрутка – унікальний музичний інструмент, який поширений лише на Рівненському Поліссі, а процес її виготовлення – складний.

Про це в ефірі телемарафону Суспільне розповів носій традиції, дослідник і виконавець народної музики Сергій Востріков. Він зазначив, що інструмент виготовляли, викручуючи серцевину сосни. Саме тому дудка отримала назву «викрутка».

Давній інструмент виготовляли у певну пору року.

«Цей давній, унікальний інструмент виготовляють зі сосни влітку або на початку осені. Тому що весною дуже багато смоли й викручуватись дерево буде в'язко, а ближче до зими — все твердішає, тому знову виникатимуть проблеми. Викручується сосна без жодного свердла, лише методом надрізання. Якщо все правильно надрізати, а потім викрутити, то серцевинка залишиться окремо. Далі вже інший процес роботи: хто знімає кору, хто робить певні грані, а хто залишає дудку круглою», — зазначив Сергій Востріков.

Читайте також: Поліську дудку внесли до національної культурної спадщини України

За його словами, дудку-викрутку виготовляли пастухи корів.

«Є період, коли корови у відстої, вони відпочивали, а пастухи йшли у ліс і викручували дудки. Брали молоду сосну, десь третє-четверте коліно зверху, і викручували. У результаті виходили заготовки, які вже заносили додому й там дороблювали», — додав він.

До нашого часу традиція виготовлення й гри на дудці-викрутці збереглася у Миляцькій та Рокитнівській громадах Сарненського району, а найкращий її знавець — Гарасим Хомич із села Переброди, зауважив Сергій Востріков. Йому, а також іншим дослідникам й виконавцям народної музики, Гарасим Хомич передав знання про виготовлення давнього інструменту.

«Після внесення дудки-викрутки до переліку національної культурної спадщини України, хочемо розвивати цю традицію, популяризувати її, проводити майстеркласи, навчання гри на інструменті», — розповів дослідник.

Директорка обласного центру народної творчості Ірина Баковецька зауважила, що окрім поліської дудки-викрутки, до Національного реєстру елементів культурної спадщини планують подати й інші традиції, поширені на Рівненщині, а саме: сарненський весільний стрій та частину весільного обряду, що побутує у селі Рачин Дубенського району — читання корони.