Заборона російської у Могилянці: як працюватимуть нові правила академії

29 Січня 2023, 13:33

1507

Києво-Могилянська академія

У Національному університеті «Києво-Могилянська академія» заборонили вживати російську мову. Навчання російською в цьому ніколи не було, адже робочими мовами у Могилянці завжди були лише українська та англійська.

Та й вживання російської мови не толерувалось, хоча заборони спілкуватися російською не було. Нині ж заборонили і спілкування російською мовою між собою. Це стосується викладачів, студентів і адміністративного персоналу. Ця норма прописана у нових правилах внутрішнього розпорядку НаУКМА, які затвердили 27 січня на академічній конференції університету, розповів голова наглядової ради НаУКМА Геннадій Зубко.

Президент НаУКМА Сергій Квіт прокоментував ВВС News Україна, як працюватимуть нові правила.

За його словами, жодних покарань за вживання російської не буде і ніхто не буде спеціально відстежувати мову спілкування людей між собою.

«Це питання не покарання, а культурних змін. Сенс не в покаранні, а в тому, щоб змінювати нашу внутрішню корпоративну культуру. Ніхто не буде підслуховувати студентів, але внутрішня громадська думка буде такою, що це буде сприяти тому, щоб "Могилянка" повністю була україномовним університетом», – зазначив Квіт.

За його прогнозами, таке рішення вплине на ситуацію з російською мовою в усьому університеті.

«Ми будемо звертати увагу на мовне питання, будемо робити соціальну рекламу. Академічна конференція проголосувала одностайно, бо вважали це проблемою. Ми вважаємо, що в нашому університеті має звучати українська мова. А також англійська, як друга робоча», – сказав президент НаУКМА.

При цьому у Могилянці відділили норму про заборону російської від освітнього процесу та наукових досліджень –якщо виникне потреба у використанні унікальних російськомовних наукових джерел у роботах, то їх можна буде використовувати.

«Ми бачимо, що є проблеми у вищій освіті України, коли викладачі читають курси по 25 років, використовуючи ті ж самі радянські джерела. Це неприйнятно. Якщо вони дійсно унікальні, то можна використовувати, якщо немає аналогів українською чи англійською», – пояснив Сергій Квіт.

За словами очільника академії, використання російськомовних джерел також буде абсолютно прийнятним для вивчення сучасних процесів у росії та її політики.

У статті 10 Конституції записано, що в Україні «гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України».

Тож за використання у спілкуванні російської мови ніхто не каратиме студентів.

Квіт вважає, що зараз в умовах війни це питання дійсно важливе, тому готовий навіть до судових позовів, якщо такі будуть.

«Таке рішення переважить громадську думку в середині колективу і люди будуть на це зважати», – додав він.

Довідково: Києво-Могилянська академія довгий час була єдиним вищим загальноосвітнім, всестановим навчальним закладом України, Східної Європи, всього православного світу. Заснована на принципах гуманізму й просвітництва Академія не лише навчала молодь, але й поширювала освіту, знання, її вихованці відкривали школи, фундували бібліотеки, сприяли розвитку культури, мистецтва, літератури, музики, театру.

Києво-Могилянська академія заснована на базі Київської братської школи. 1615 року ця школа отримала приміщення від шляхтянки Галшки Гулевичівни. Деякі вчителі Львівської та Луцької братських шкіл переїхали викладати до Києва. Школа мала підтримку Війська Запорозького і, зокрема, гетьмана Сагайдачного.

Читайте також: У Софії Київській відбулося прославлення Галшки Гулевичівної

За статутом Академії, в ній мали право навчатися всі бажаючі. Навчались діти української аристократії, козацької старшини, козаків, міщан, священиків і селян.

Всі вищі науки, починаючи з поетики, в Києво-Могилянській академії викладались латинською мовою. Руська, або українська літературна (книжна) мова з часом завойовує все більший простір в Академії і в суспільстві. Нею писали твори, вірші, наукові, художні й політичні трактати, літописи, листи, судові акти, гетьманські універсали, укладали проповіді й повчання.

Згодом в Академії зростає інтерес до європейських мов. З 1738 року до навчального курсу вводиться німецька, а з 1753 – французька мова. З середини ХVІІІ століття вивчається російська мова, а також староєврейська. Остання – з метою поглибленого вивчення християнських першоджерел.

Відомо, що починаючи від Петра І ведеться наступ на українську мову, на її знищення. Приймається ряд заходів, «дабы народ малороссийский не почитал себя отличным от великороссийского», в тому числі закони про заборону друку (з 1720 р.), а потім – і викладання українською мовою. Академії спочатку «рекомендується» перейти на російську мову, а з 1784 року – суворо забороняється читати лекції «сільським діалектом» (тобто українською мовою), а лише російського і обов’язково «с соблюдением выговора, который соблюдается в Великороссии».

У 1819 році в приміщеннях Києво-Могилянської академії була створена Київська духовна академія, яка у 1919 році була закрита радянською владою. Відновлена діяльність академії в 1992 році. Відтоді російська мова ніколи не делегувалася у стінах вишу, але й не заборонялася.