Щедрик, щедрик, щедрівочка: як юні заболоттівчани водили козу
-
-
>
-
>
-
>
736
Учні Заболоттівської дитячої музичної школи виконали стародавній обряд «Водіння кози».
Святкове дійство записали та розмістила Тетяна Акопджанян в ютубі.
Довідково:
Звичай водити Козу на Василя, з 13 на 14 січня, – це містичне дійство, що прийшло до нас ще з дохристиянських часів і продовжує жити в обрядових дійствах сучасних колядників і щедрувальників. Найбільшою популярністю у східних слов’ян користувалася маска кози, символу урожаю.
Зазвичай її робили із дерева, обклеюючи хутром. Нижня щелепа була рухомою, до неї прив’язували мотузку, і тоді «коза» могла клацати зубами. Іноді обходилися обручем із лози. Дві гіллячки служили рогами, дерев’яні ложки – вухами. На спину Козі одягали вивернутий хутром догори кожух.
За прадавньою легендою, щоб урятувати новонарожного сина від злої Мари, Божа Мати перевтілила його у козу. Кожного Різдва Богоматір обертатиме на козу своє дитя аж до кінця світу, допоки не скінчиться боротьба світлих і темних сил. Тож із язичницького символу родючості коза поступово перетворилася на одного із символів Ісуса Христа.
Але на святках Коза, як і належить домашній худобі, ніколи не ходила сама. Її водила юрба ряджених «козоводів», що йшли від хати до хати, щедруючи і розігруючи невеликі вистави. (за матеріалами видання Українська Правда)
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
