Чи Артист повернеться в театр?
-
-
>
-
>
-
>
БЛОГ
2659
Мені іноді кажуть побратими: «Артисте, ти напевно після війни не повернешся в театр?» На моє питання, чому я не повинен повертатися, вони відповідають: «Так тепер же все сприймається інакше?»...
Так, все тепер сприймається інакше...
Колись я видам книжку про Режисера у війську (вона вже пишеться)... Там буде багато кумедного, багато прикрого і, можливо, неприємного... Але – це Моє Життя, Мій Шлях і Мої Трансформації, які мені потрібно було пройти і відчути...
Зачепивши трошки мирного життя, у короткій відпустці я був з'єретованим саме тією «мирністю», кволістю, інертністю і відвертою лінню оточуючих і своїх колег. Багато питань, відповіді на які стоять просто перед тобою – вперто ігноруються і зводяться у ранг чогось нереального.... «А от колись... А от ми... Та як би нам!..»
Незважаючи на всі жахіття війни, цей час дав дуже багато можливостей. Для кожного з нас. ДЛЯ ВСІХ НАС. Кажу впевнено, бо сам відчув і усвідомив це. Просто витягніть голову з піску, розплющте очі і озирніться.
Війна й так поставила багато запитань до держави, до кожного з нас, відповіді на які ми ще довго будемо шукати. І їх (питань) буде ще більше... Коли буде зовсім непереливки від їх кількості (а про це я ще писатиму), більшість скаже: «Ну я не можу працювати у такій обстановці!...»
Поспішайте змінюватися!
Я не кажу, що Ви повинні щосекунди думати про війну, але забувати про неї не можна...
Так от, на запитання, чи Артист повернеться в театр, я відповів ствердно: Так, я повернуся у Театр, з ідеєю якого (та й ще багато чого) дуже довго носився і ідею якого я успішно проср....в через свою розслабленість і неорганізованість. Так, кажу відверто, як є! Я багато чого міг зробити, але занадто легко сприймав життя. Зміни сталися.... Так, дуже болючі, але так було потрібно. Інакше я б тоді нічому не навчився.
Я повернуся й у свій рідний театр, з якого свого часу пішов через творчий вакуум і неможливість там дихати і щось змінити (так я тоді був впевнений)...
Війна багато чого змінила в мені, відкрила нові ресурси і я тепер знаю, як працювати і ТВОРИТИ в Театрі і ЯКИМ я його бачу. Так, будуть і душевні вистави, які так любить глядач, але тепер чітко знаю, що прагну переступити через певні обмеження і огорожі, які сам же поставив навколо себе і нарешті (серед усього іншого) наважитися ставити болючий, відвертий і актуальний матеріал. І я готовий, що дехто з глядачів буде виходити з залу не через те, що вистава погана, а тому, що «не готовий» до такої відвертої розмови, найперше – з самим собою... Але потрібно починати розмовляти з самими собою... Чого я прагну? Чого ми прагнемо? Що Я можу і що повинен робити?
Тепер звертаюся до колег з мого рідного театру... Запитайте себе, яким зараз повинен бути Театр? Відповідаючи на це запитання, не прикривайтеся фразами на кшталт «Треба відволікти людей...дати відпочити...» Це все обман, найперше самих себе! А ще страх змін, страх зміни мислення...страх визнання власних помилок...
Не бійтеся! Змінюйтеся! Шукайте Правду! Говоріть Правду! ТВОРІТЬ ПРАВДУ!
Не говоріть про «неготового глядача», про «традиції нашого театру» тощо. Одного разу Ви вже зробили помилку.
Вчіться на помилках...
ВЧІТЬСЯ і РОЗВИВАЙТЕСЯ!
Навіть класику можна зробити сучасною і актуальною. А сучасний український і зарубіжний матеріал! А різноманітні проєкти! Та ще багато чого!
Кажуть, що прекрасне бачиться здалеку. Звідси, з іншого кінця України, з фронту, я бачу Вашу професійність, класність і прекрасність. Не в усіх, звісно, будемо відвертими... Але то вже нюанси.
Але я знаю, що Ви це можете! Я в Вас вірю!
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
