Дві версії одного свята

01 Січня 2024, 10:00
Фото з фейсбук-сторінки Юлії Миколайчук КОЛОНКА 3110
Фото з фейсбук-сторінки Юлії Миколайчук

З кожним роком ми все більше цікавимося своїми звичаями, обрядами та намагаємося повернути їх у наше життя. На щастя, ми маємо достатньо інформації, щоб повноцінно продовжувати наші традиції. 

Отже, зимовий цикл свят є одним з найцікавіших у нашій культурі. Достеменно ми не знаємо коли зародилися ці свята на наших територіях, ймовірно, вони побутували ще задовго до приходу Християнства. 

Отож постає питання: Різдво і Коляди, чому існують дві назви одного свята? Відповідь полягає в тому, що ми, умовно кажучи, маємо дві версії святкування: церковне і світське або народне.

Різдво Христове, Київський псалтир, кін XIV ст.

Відповідно пісні ми також маємо різного змісту. Так звані церковні коляди і щедрівки розповідають про різні біблійні історії. А світські пісні мають зовсім інші сюжети. Не рідко ми спостерігаємо як пісні церковного та світського пластів переплелись і утворили пісні, на кшталт, про пана-господаря і з приспівом «Ой, святий вечор, Святе Рожество» або: 

Ой у полі плужок оре

*Щедрий вечір Добрий вечір

Добрим людям на здоров..

За тим плугом Господь ходить

Божа Мати їсти носить

Істи носить Бога просить

Згори синку цюю нивку

Да й посіємо пшеницю.
село Городець, Рівненська область. Запис Юлії Миколайчук

Ймовірно, християнське свято народження Ісуса Христа було накладене на місцеве свято Коляд. Що ж до Щедрого вечора, який святкують на новий рік, є версія, що це свято наші предки святкували перед приходом весни, коли, власне, у людей і починався новий (аграрний) рік. Виходячи з історичних та етнографічних джерел можна сказати, що Коляди – це свято присвячене зимовому сонцестоянню, а Щедрий вечір – до початку нового року, і під час зимового циклу традицій ми возвеличуємо, задобрюємо сили природи та вшановуємо культ предків.

Різдво на Рівненщині. Фото: Рівненщина туристична

Насправді що більше ми досліджуємо колядкову та щедрівкову традицію, то більше бачимо схожого між ними, ніж відмінного. І сама ж традиція нам це підказує. Часто розмежування дуже розмиті, а іноді – відсутні взагалі. На Рівненщині нерідко можна зустріти як співають щедрівки на Колядки і навпаки. Ймовірно, безпосередня близькість цих свят у датах та сенсах зблизила ці традиції, що вони почали переплітатися. Або ж навпаки це свідчить про їх спільний корінь походження.

Наші предки здійснювали багато магічних дій, щоб на наступний рік мати хороший урожай. На Рівненщині на Святий вечір під настільник клали сіно, жито, пшеницю іноді копійки, щоб добре вродило. Також перед тим як їсти кутю, господар звертався до сил природи, щоб задобрити їх: «Морозе, Морозе, ходи до нас кутю їсти! Да не поморозь ні жита, ні пшениці, ні всякої пашниці».

Також вони вірили, що у цей час душі померлих приходять до живих родичів і тому на ці свята вони дотримувались певних звичаїв. На Святий вечір господар лив на стіл трохи горілки зі своєї стопки, щоб помянути померлих. Після вечері зі столу не прибирали, щоб померлі теж могли поїсти.

Костянтин Трутовський, «Колядки в Україні», 1864 р.

Самі ж колядники утілювали духів предків. Світські, тобто народні колядки та щедрівки співалися адресно, для хазяїна, хазяйки, хлопця і дочки. Пісень на господиню ми зустрічаємо рідше, це зумовлено патріархальним устроєм. Жінка, як вийшла заміж і народила дітей вважалась реалізованою і тою, яка виконала своє призначення, а колядки та щедрівки – це певні магічні замовляння для отримання певного важливого блага. Для чоловіка як господаря і голови сім’ї бажали достатку, якщо їх діти були на виданні, то дуже важливо було їх одружити, тому їм співали пісні з побажанням знайти вигідну пару.

Отже, колядники заходили у двір і ставали під вікном питаючи: «Пане господарю, чи дозволите заколядувати?» далі співали пісень, і на останок теж проговорювали віншування, побажання господарям, а також вимагання плати, наприклад :

Коляда, коляда

Дід на бабу погляда:

– Неси. бабо, гроші

Бо прийшли колядники хороші!
село Бишляки, Рівненської області. Запис В. Ковальчука

У колядках для господаря, оспівували його господарство:

Пан господару, Бог тебе зове

Бог тебе зове, Бог тобі дає, ой дзень добрий

В твоїй пасіці загули пчолки

Загули пчолки заговорили, ой дзень добрий
село Князівка. Рівненська області. Запис В. Ковальчука

 

Сергій Васильківський, «Коляда», кін. ХІХ ст.

Також бажали господарю всяких благ:

А за цим словом тобі на здоровє 

Святий вечор! 

Тобі на здоровє 

славненький пане Святий вечор!

село Люхча, Рівненська область. Запис з архіву Поліфонія

 

 У піснях для господинь оспівували їх багатство та побажання оджужити дітей:

В коморі діє, золотом віє 

Святий вечор
село Берестя, Рівненська область. Запис В. Ковальчука


Сини женити – сити ситити 

Дочок давати – зятів приймати.
село Білка, Рівненської області. Записи В. Ковальчука

Пісні для хлопця описують, його хоробрість та силу:

Поперед войська конем виграє 

Святий вечор

А позад войська, войсько рубає

Святий вечор.
село Яцьковичі, Рівненська область. Запис В. Ковальчука

У піснях для дівчат йдеться про красну панну, що збирає золоту кору, несе її до золотяря, який кує їй обручку. Або про те як вона садить сади і отримує з них три «користоньки». Та все це зводиться до майбутнього одруження:

А мені вина самій надобно 

Святий вечор 

Брата женити, сестру давати 

Святий вечор 

Самій, молодій, заручин ждати 

Святий вечор.
село Білка, Рівненська область. Запис В. Ковальчук

Це основні адресати у колядковій та щедрівковій традиціях. Проте було ще багато інших осіб, яким співали традиційні зимові пісні на Рівненщині: ремісники (бджолярі) діти, літні люди, удови та навіть худоба.

Фото з відкритих джерел

Коментарі
02 Січня 2024, 17:20
Як пізнавально!
Коментар
23/05/2024 Четвер
23.05.2024
22.05.2024