Цвіт Косачів-Драгоманових: у Таллінні до 176-річчя з дня народження Олени Пчілки презентували мистецький проєкт з Волині
-
-
>
-
>
-
>
1611
До 176-річчя з дня народження Олени Пчілки Союз українок Естонії організував літературно-музичний вечір та презентацію виставки «Цвіт Косачів-Драгоманових».
Вечір провели 15 червня в залах Будинку вчителя в історичному центрі Таллінна.
Як мистецький проєкт, який народився на Волині, адаптували для показу за кордоном, про ниточки, що ведуть до Гадяча та настрої, які панують в Естонії – авторка проєкту, виконавиця та композиторка Тетяна Ціхоцька розповіла журналістці Район.Культура.
Шлях до Таллінна
У фоє відвідувачі мали змогу побачити 18 портретів представниць родини Косачів-Драгоманових із текстовим описом двома мовами – українською та естонською.
Уперше цю виставку Тетяна Ціхоцька презентувала 2021 року в «Будинку Косачів» в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк» до 150 річниці з дня народження Лесі Українки.
А у 2024 році в Будапешті, в межах Європейської конференції Світової федерації українських жіночих організацій на запрошення голови федерації Ярослави Хортяні, експозицію представили іноземній публіці.
Разом з Ярославою Хортяні Тетяна Ціхоцька працювала над збіркою «Народні пісні з голосу Лесі Українки» Аріадни Бартаї, внучатої племінниці Лесі Українки, онуки Михайла Драгоманова.
«Я готувала до друку збірку, є упорядницею і головною редакторкою, а пані Ярослава сприяла фінансуванню друку тиражу цієї збірки і її презентації у Будапешті», – додає авторка проєкту.
Саме в Угорщині вона познайомилася з Лілією Іванченко та Аліною Ємельяненко з Естонії й почала працювати над втіленням проєкту в Таллінні.
«Щиро дякую за організацію Вірі Пахольчак-Щанніковій – голові правління Союзу українок Естонії», – наголошує Тетяна Ціхоцька.
Пісні на вірші Косачів та українські строї на кордоні з Росією
Для цієї концертної програми Тетяна використала сценарій заходу, який відбувся 4 жовтня 2024 року у Волинському театрі ляльок, однак майже усі композиції та вірші співачці довелося виконувати та декламувати самостійно.
«Це був новий виклик для мене. Вперше публічно я декламувала поезію», – зізнається вона.
До програми увійшли пісні Тетяни Ціхоцької на вірші Лесі Українки та Олени Пчілки, а також народні пісні зі збірки Аріадни Бартаї, серед них: «Волинські спогади», «Люлі-люлі», «Нічко дивна», «Веснянка», «Зоряне небо», «До тебе, Україно», «А в тому саду», «Ой, вийся хмелю», «Бувайте здорові».
Концертмейстером заходу став Максим Троценко.
«Поспілкувавшись з Максимом дізналася, що він задля участі й, не сумніваюся перемоги, в одному європейському престижному конкурсі піаністів вступив на магістратуру в Королівську консерваторію в Брюсселі. Собі за мету поставив популяризацію в Європі української класичної інструментальної музики. Сподіваюся ми ще попрацюємо разом. Приємним сюрпризом стало те, що його дівчина родом з Гадяча – батьківщини Олени Пчілки», – каже авторка проєкту.
Як розповідає Тетяна, коли вона через світлини намагалася розповісти про кожну особистість з оточення Лесі Українки, то розуміла, що для багатьох присутніх ця інформація нова.
Здивувала відвідувачів і жартівлива пісня «Ходить гарбуз по городу» у виконанні дитячого гурту під керівництвом Аліни Ємельяненко. Цей вірш відомий багатьом із дитячої «Читанки», однак мало хто знає, що його авторкою є саме Олена Пчілка.
Під час концертної програми один із гостей також зголосився прочитати вірш Лесі Українки.
«Він естонець, але українська мова була перфектною», – пригадує Тетяна Ціхоцька.
Доповнила виставку презентація поліських строїв від засновниці Українського музею в Кохтла-Ярве Тетяни Івушкіної. Музей розташований приблизно за 40 кілометрів від кордону з Росією і є «осередком правдивої автентичної української культури». У своїй колекції музейниця має строї майже з усіх регіонів України.
«Тетяна була вбрана в сорочку з Гадяча й стала справжньою візуальною окрасою вечора», – зауважує авторка проєкту.
До музейної колекції додасться і одна з писанок, які розписала Тетяна Ціхоцька. На них зображені орнаменти, збережені Оленою Пчілкою. Їх Тетяна Ціхоцька також подарувала організаторам заходу разом зі збіркою «Народні пісні з голосу Лесі Українки» Аріадни Бартаї та власними пісенними збірками на вірші Олени Пчілки «Весна-Чарівниця», «На крилах пісень» Лесі Українки й тематичним збірником сценаріїв «На уродини до Лесі».
«Сподіваюся мої напрацювання сприятимуть, через пісню, популяризації культурного спадку Олени Пчілки, Лесі Українки та всіх дівчат роду Косачів, які були не менш творчими. За мого сприяння союзянка Аліна Ємельяненко придбала повне зібрання торів Лесі Українки, на черзі купівля повного видання творів Олени Пчілки», – наголошує виконавиця.
Читайте також: Вшанування Олени Пчілки
Естонці морально готуються до війни
Відвідала захід і перша секретарка Посольства України в Естонії Інна Бібік, яка наголосила на важливості збереження культурної пам’яті та єдності української громади.
«Українці в Естонії та естонці морально готуються до війни, в надії, що доля України їх омине. Загалом діяльність українського суспільства, а саме Союзу Українок дуже плідна. Це постійні волонтерські проєкти, допомога військовим, потерпілим від війни, біженцям. Я повернулася від них натхненною», – додає Тетяна Ціхоцька.
Під час події гості могли долучатися до благодійного проєкту «Для неї» й приносили засоби гігієни, теплі речі, каву, солодощі, обереги та донати, щоб підтримати захисниць України на фронті.
***
Нагадаємо, що редакція Національної мережі гіперлокальних медіа Rayon.in.ua спільно із газетою «Рідний край. Газета Гадяцького земства» відкрила національний спільнокошт на встановлення пам’ятника Олені Пчілці у місті її народження – Гадячі.
Проєкт зі збору коштів на пам'ятник Олені Пчілці вшановує її внесок у журналістику та боротьбу за українське слово, створюючи живий простір для об'єднання і збереження національної ідентичності
Для того, щоб підтримати ідею потрібно перейти за посиланням.
Читайте також: Як ми творимо українськість: підсумки першого етапу збору коштів на встановлення пам’ятника Олені Пчілці у Гадячі
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
