Кіно, хаби та театри: що пропонують лучанам бібліотеки у мікрорайонах міста
-
-
>
-
>
-
>
ФОТО
2914
У Луцькій міській централізованій бібліотечній системі нині – 25 публічних бібліотек. Центральні бібліотеки Луцька – завжди на виду, мають зручне місце розташування, активно ведуть соцмережі, реалізують різноманітні проєкти та мають що запропонувати своїм відвідувачам. Та є й невеликі бібліотеки-філії, які «розкидані» мікрорайонами міста та громади.
Район.Культура вирішили дізнатися, чим займаються ці заклади, чи багато в них відвідувачів, які книги вони пропонують своїм читачам. А ще, як вони впливають на розвиток своїх районів та лучан. Наша журналістка відвідала дев'ять книгозбірень, які розташовані в межах міста Луцьк, аби знайти відповіді на ці запитання.
Бібліотека-філія №6 для дорослих
Огляд районних бібліотек ми почали з центральної частини міста. Бібліотека-філія № 6 знаходиться на проспекті Волі, 10. За місяць її відвідує в середньому 700 лучан. Переважно це люди старшого віку.
«На жаль, більшість читачів цієї категорії беруть не списану російську літературу: детективи, любовні романи. Напевно, тому, що в нас не так багато українських авторів, які пишуть детективи. Найбільш популярні – Дяченки, але наші читачі надають перевагу Дар’ї Донцовій. Є і ті, які категорично відмовляються від російської літератури. Є ті, які з російської читають лише класику», – розповідає бібліотекарка Мар’яна Антонюк.
Завідувачка бібліотеки Катерина Гримарович зізнається, що ситуація з книжковим фондом – складна. Адже багато російської літератури довелося просто списати. Зазвичай книгозбірня закупляє художню літературу, книги з історії України та психології – це найпоширеніший запит читачів.
Також у фонді є польська література. Це стало можливим завдяки сектору «Польська бібліотека та читання», який відкрили ще у 2005 році за допомогою Генерального консульства республіки Польща. Вони надали книги, пізнавальні ігри та дитячу літературу.
Важливо, що книгозбірня є інклюзивною. Усі зали бібліотеки розміщені на першому поверсі і мають доїзд для візочників. У січні 2022 року облаштували й туалет для осіб з інвалідністю.
У бібліотеці часто проводять освітні та навчальні заходи. Щосуботи працівники проводять безплатний кіноперегляд для відвідувачів. Цей проєкт популярний серед людей старшого віку.
На базі бібліотеки у 2018 році заснували коворкінг-центр «Book-центр», який надає можливість читачам вивчати англійську та польську мови. Навчання здійснюється у межах проєктів за підтримки державних та іноземних організацій.
DоcudaysUA надав бібліотеці документальні фільми із колекції медіа-просвіти про права людини для перегляду читачам. Тож є можливість проводити кінопокази. На заняттях від Міжнародного фестивалю документальних фільмів завідувачка бібліотеки навчилася організовувати форум-театри. Згодом спільно з театром «Дзеркало» створили й виставу.
Читайте також: Кінофестиваль Docudays UA 2023 оголосив переможців конкурсних програм
З’явився спільний проєкт з міськрадою для учнів шкіл «Збережи енергію-збережи Україну» з лекціями, де школярі мають можливість послухати лекції про важливість енергозбереження.
Катерина Гримарович каже, що намагається писати проєкти на гранти. За словами завідувачки, у попередні роки вдавалося реалізовувати багато різноманітних ініціатив, наприклад «Бібліотечний табір», «Бібліотека під відкритим небом» тощо.
«Такі заходи можна було продовжувати і на наступні роки. На жаль, надалі такі проєкти не підтримували. Але я продовжувала пистати гранти», – розповіла Катерина.
Працює бібліотека і в соціальному напрямку. Уже 25 років при філії №6 функціонує група «Вихід» від громадської організації «Інтергрупа» Товариства анонімних алкоголіків (АА). Працівники книгозбірні написали проєкт про надання психологічної підтримки членам групи АА та допомоги у пошуці роботи, а також співпрацювали з центром зайнятості, допомагали людям писати резюме, шукати вакансії.
Також бібліотека співпрацює зі скаутською організацією «Пласт». Щотижня в стінах книгозбірні відбуваються «сходини гніздечка»: пластуни переглядають документальні фільми, проводять майстер-класи з рукоділля.
У бібліотеці працює Хаб цифрової грамотності. Найближчим часом працівники бібліотеки планують зробити ремонт у одному зі книгосховищ для кінозалу.
Читайте також: Культурні хаби у війні: як юнацька бібліотека в Луцьку стала волонтерським центром
Бібліотека-філія для дорослих №10
Луцька бібліотека-філія №10 розташована на Київському майдані, 10. Обслуговує 3,5 тисячі читачів на рік. Більшість з них – жінки, які беруть на читання сучасну українську та зарубіжну літературу. Найпопулярніші автори серед найактивнішої групи відвідувачів – Ореста Осійчук та Ганна Ткаченко. Проте, завідувачка бібліотеки Надія Чміль каже, що книгозбірня має й велике дитяче відділення. Є і мінус: читальна зала об’єднана з абонементом.
Як розповіла завідувачка бібліотеки, уже десять років у книгозбірній діє Клуб літературних презентацій «Вперше». Члени цього клубу та письменники-початківці можуть знайти бета-слухачів своєї творчості серед читачів бібліотеки. Творчі зустрічі відбуваються за проханням письменників. Кілька їх робіт уже надруковані у місцевих виданнях та типографіях: збірка поезій «Поки холоне чай…» Ксенії Вдячної (Оксани Ганущак), фентезійний роман «Лик смерті» Олександра Горбачевського, вірші Лариси Ковальчук увійшли до збірки «Зірка Полин».
З часом окрім клубу створили і Театр літературних презентацій «Вперше». Режисеркою аматорського театру є волинська драматургиня Наталія Максимчук. Акторська трупа складається з людей віком 25-35 років, які попри відсутність акторської освіти хочуть займатися драматичним мистецтвом. Репетиції відбуваються кілька разів на тиждень.
«Опісля того, як ми читаємо епізоди з нашого твору на публіку, слухачі коментують та обговорюють написане. Це дуже допомагає у роботі. Так само і з театром: ми проговорюємо з глядачами питання та проблеми, висвітлені у п’єсі», – розповідає читач бібліотеки та член двох організацій «Вперше» Олександр Горбачевський.
За його словами, у наш час бібліотеці буде важко виживати й конкурувати, якщо вона залишиться лише як будівля, де зберігаються книги, як це було кілька століть тому.
«Звичайна книгозбірня уже не актуальна. Тому бібліотека повинна розширяти список послуг, які вона може надати читачеві та стати культурним хабом, де будуть збиратися читачі, автори, де будуть проводити багато заходів та гуртків. Таким я бачу майбутнє бібліотек», – додає Олександр Горбачевський.
Читайте також: Як у луцькій бібліотеці переселенці вивчають українську мову
З 2022 року бібліотека розпочала два волонтерських проєкти: Розмовний клуб української мови для переселенців та проєкт «Психологічна допомога в кризових ситуаціях». Обидва відбуваються щотижня. Групові психологічні сеанси проводить практична психологиня Жанна Роюк. Діє Хаб цифрової освіти.
Того ж року у бібліотеці відкрився волонтерський центр, який діє й досі. Бібліотекарка Алла Фень каже, що щодня до бібліотеки приходять члени волонтерського клубу. Вони роблять сушенину, фасують чаї для вітамінних наборів, купують бублики та цукерки, в’яжуть шкарпетки, шиють спідню білизну, плетуть кікімори, маскувальні сітки та основи для них.
Читайте також: Луцька бібліотека відправляє допомогу на фронт
Нещодавно бібліотека подала заявку на отримання гранту від Українського інституту книги, аби отримати історичні романи та книги патріотичного виховання.
Бібліотека-філія №3 для дорослих
Бібліотека-філія №3 для дорослих (Ковельська, 56) упродовж останніх 10 років здобула найбільшої популярності серед найстарших читачів: 70+. Зараз книгозбірня обслуговує понад 2 тисячі читачів на рік.
«Багато літніх людей через певні життєві обставин залишилися самі. Їхні діти та онуки або далеко живуть або ж виїхали за кордон через військовий стан. Тому вони шукають психологічної підтримки спілкування й місця, де можуть поділитися з кимось своїми думками», – розповідає завідувачка книгозбірні Валентина Ходаковська.
Останнім надходженням до бібліотеки була художня література. Відвідувачі воліють читати українських письменників: твори Андрія Кокотюхи, Надії Гуменюк, Володимира Лиса, Світлани Талан. Є і твори молодшої генерації української літератури (Андрій Любка, Сергій Жадан), проте читачі більше звертаються за класичною літературою. Заклад закуповує періодику, яка користується попитом читачів.
Упродовж трьох років бібліотека тісно співпрацює з Луцьким територіальним центром соціального обслуговування, який опікується соціально незахищеними особами (громадянами старшого віку, людьми з інвалідністю, тими, які перебувають у складних життєвих ситуаціях). Спільно вони організували проєкт «Кіноклуб в бібліотеці».
Щопонеділка відвідувачі бібліотеки можуть безоплатно переглянути україномовні фільми. Завідувачка каже, що кінострічки обирають за побажаннями читачів. Найбільше полюбляють фільми на історичну тематику. Також шукають екранізацію творів, які наявні у фонді бібліотеки. Після перегляду глядачі обговорюють побачене й таким чином отримують те необхідне спілкування, за яким звертаються до бібліотеки. Кількість відвідувачів кіноклубу: 20-27 людей.
У книгозбірній №3 діє Хаб цифрової освіти. Бібліотекарка Ірина Сухарська щотижня проводить індивідуальні заняття з читачами та вчить їх як користуватися вайбером, оплатити комуналку через додаток «Дія» та інше.
«Ми спершу зробили кілька загальних занять, але практика показала, що індивідуальний підхід краще працює», – пояснює Валентина Ходаковська.
Читальний зал оснащений сімома комп’ютерами. Бібліотека закупила їх за власний рахунок, завдяки платним послугам: плата за читацький абонемент, ксерокопія, тиражування, сканування.
Також бібліотека співпрацює з архівним відділом Луцької міської ради. Він надає до проєкту виставки «Архів-бібліотека – інтеграція до культурного простору» копії цінних матеріалів.
«Це такі матеріали, яка пересічна людина не може отримати просто так. А в наших читачів є можливість під час спеціальних виставок та подій ознайомитися з ними», – пояснює завідувачка бібілотеки.
Для молодших читачів створили театр ляльок «Метелик». У його художній склад входять чотири дитини, які щомісяця беруть участь у спектаклях. У їх репертуарі 17 казок.
Читайте також: Це не тільки для дітей: чи зможе новий директор театру ляльок зробити його цікавим для волинян
Книгозбірня має й свої традиції. Серед них – День іменинника. Щомісяця працівники влаштовують для своїх читачів чаювання й вітають їх зі святом.
Нещодавно бібліотека подала запит на купівлю пізнавальної літератури для дітей та художньої літератури у розмірі 26 тисяч гривень.
«Бібліотека для мене – віддушина. Шукаю тут і книжки, і відпочинок, і спілкування, і чаювання. Вчуся користуватися телефоном. Мої куми зараз перебувають в Америці. Ми спілкуємося через електронну пошту… Зараз здебільшого читаю книги про історію України. Тепер маю змогу читати щось більш достовірне й справедливе, за ту викривлену історію, яку нам намагалася подати партія», – розповідає пан Євгеній, 76-річний читач бібліотеки.
Бібліотека-філія № 9
Бібліотека-філія для дорослих №9 розташована на окраїні міста, на вулиці Потебні, 52. Кількість читачів філії становить 1,4 тисячі осіб. Серед відвідувачів переважають дорослі читачі, тому у книжковому фонді зберігається найбільше книг для цієї вікової категорії. Читачі обирають художню та історичну літературу, найбільше просять українських авторів. Серед них Володимир Малик, Люко Дашвар, Ніна Фіалко, Василь Шкляр, Володимир Чемерис. Останні надходження – це художня література та книги для дітей. Серед новинок: роман Оксани Кір’ян «І гойдалка злітає знову».
Як і у більшості бібліотек, діє Хаб цифрової освіти. Заняття – щотижня. У залі є куточок для ігор та малювання.
Двічі на місяць за програмою проєкту «Пізнаємо рідне місто», бібліотека проводить екскурсії Луцьком для дітей.
Щотижня у книгозбірні відбуваються перегляди кінофільмів чи мультфільмів. Зазвичай це екранізовані твори зі шкільного списку читання на літо.
Читальний зал об’єднаний з абонементом. Наразі практика читального залу не діє в бібліотеці, читачі можуть брати додому будь-яку книгу.
«Читачу може бути дуже потрібна ця книга, а в читальному залі вона простоїть цілий рік. Тому ми даємо можливість нашим відвідувачам брати книги з читального залу на довші терміни», – розповідає завідувачка бібілотеки Жанна Ковальчук.
Бібліотека-філія №7 для дорослих
Кількість користувачів бібліотеки-філії №7 – 3,2 тисячі на рік. Книгозбірня знаходится у мікрорайоні ЛПЗ, на Дружби Народів, 7. Бібліотекарка Олена Чижевська каже, що важко виокремити, якусь одну категорію найактивніших читачів.
Дорослі найчастіше беруть сучасну українську літературу, – це Дарина Гнатко, Надія Гуменюк, Володимир Лис, Люко Дашвар, Дара Корній, Марія Матіос, Світлана Талан. Такі книги зараз і замовляє бібліотека до свого книжкового фонду. Серед новинок – твори Ліси Б'єрбу, Юганни Ліндбек, Сари Ульссон, Макса Кідрука.
Читайте також: «Цей цикл визначатиме мене як письменника»: Макс Кідрук презентував «Колонію» у Рівному
У бібліотеці діє для дітей студія малювання «Соняшник». Щотижня діти під керівництвом Лариси Чубай вчаться творчості. Також є куточок для настільних ігор. Діє Хаб цифрової освіти.
Бібліотека-філія №5 для дорослих
Бібліотека-філія №5 розташована на проспекті Відродження, 26Б. Кількість відвідувачів становить 2,9 тисяч осіб. Попри те, що книгозбірня має назву «бібліотека для дорослих», саме діти найчастіше звертаються до її послуг. Їх віковий сегмент: від дошкільного віку до 14 років. На абонемент найчастіше беруть дитячу художню літературу. У читальній залі – газети та журнали.
У бібліотеці є релакс-кімната, де діти можуть грати у настільні ігри та малювати. Постійно діє театр ляльок «Дзвіночок» для дітей. Заняття гуртка проходять двічі на місяць. Також гурток бере участь у фестивалях театрів ляльок. П’єси для театру пише завідувачка бібліотеки Людмила Столярова.
З 2022 року діє клуб «Джерело української мови» для переселенців. Заняття з вивчення державної мови проводяться для дорослої та дитячої груп один раз на місяць. Як розповіла завідувачка бібліотеки, клуб не мав чітко встановленої навчальної програми. Усі теми для уроків обирали за побажаннями відвідувачів.
Зараз бібліотека формує запити для отримання нової літератури. Завідувачка каже, що хотіла б дістати пізнавальну літературу, книги про соціологію та право. Але, мусить більше фокусуватися на вподобаннях читачів, а найбільшим попитом користується саме художня література.
«Навіть не можу сказати, коли були останні надходження у бібліотечні фонди від Центральної бібліотечної системи. Ми були б раді, якби нам дали пізнавальну літературу про соціологію, право та інше. Але мусимо більше звертатися до вподобань наших читачів, а це художня література», – каже Людмила Столярова про оновлення книжкового фонду.
У грантових програмах бібілотека участі не брала. Востаннє, у 2011 році в рамках програми «Бібліоміст» книгозбірня отримала три комп’ютери.
Читачка бібліотеки, школярка Катерина каже, що їй у бібліотеці не вистачає сучасного фентезі. Також дуже хотіла аби у бібліотеку запрошували людей, які би проводили майстер класи по рукоділлю.
«В’язання крючком, уроки малювання – хотілося б мати це у бібліотеці поблизу», – ділиться читачка бібліотеки.
Бібліотека-філія для дітей №2
Дитяча філія №2 розтагована в одному з найбільших мікрорайонів міста на вулиці Кравчука, 12. Обслуговує 2,6 тисяч читачів на рік.
Це учні шкіл, жителі мікрорайону та внутрішньо переміщені особи.
«Заклад діє, як бібліотека сімейного читання, тому літератури для дорослих читачів недостатньо», – зазначає завідувачка бібліотеки Інна Семенюк.
Але працівники намагаються це виправити й обмінюються книгами з іншими бібліотеками, в разі необхідності.
«Іноді приходить хтось з переселенців і хоче прочитати у нас детектив, якого в нас немає. Тоді ми дивимося електронний каталог нашої бібліотечної системи, де її можна знайти й беремо літературу. Адже зазвичай, ці люди не знають міста, і ми не бачимо сенсу відправляти читачів у іншу бібліотеку. Стараємося їм допомогти», – розповідає завідувачка бібілотеки Інна Семенюк.
Більшість відвідувачів – це діти до 17 років. Найчастіше просять твори художньої літератури, особливо – зі шкільної програми, та пізнавальну літературу. Читають перекладених польських авторів. У читальному залі серед віддвідувачів – популярні розмовники та словники англійської мови, книги з історії України, літературознавства.
Найновіші надходження до книжкового фонду здійснили самі ж читачі. Так в бібліотеці з’явилися твори Сергія Жадана, Макса Кідрука, Андрія Любки. Особливий запит старших читачів на літературу сучасних волинських письменників. Але завідувачка зізнається, що у повній мірі не можуть забезпечити читачів найновішими книгами.
«Ми писали дуже багато грантів до Української бібліотечної асоціації (УБА), подавалися на грант від Американської бібліотечної системи. Окремо ще писали гранти суто для читачів категорії переселенців», – розповідає завідувачка бібліотеки Інна Семенюк.
Але за її словами, жодного гранту упродовж 2023 року бібліотека не здобула. Завідувачка каже, що зараз основна підтримка спрямована на східні території України, де бібліотеки зазнали реальних руйнувань.
«Упродовж усіх років нас дуже добре фінансувала міськрада. Тому, напевно, наша книгозбірня не є першочерговою у цьому списку», – додала Інна Семенюк.
У стінах книгозбірні діє проєкт арт-терапії для дітей-переселенців. Щотижня з дітьми працює психолог і проводить творчі заняття, майстеркласи.
Читайте також: «ДіМ» – дорослим і малим: директорка центральної бібліотеки Луцька про свою працю
Середня кількість відвідувачів – 20 дітей. Також в бібліотеці є облаштоване місце для настільних ігор, працює Хаб цифрової освіти. Відвідувачі можуть опанувати навички цифрової грамотності та отримати доступ до сайту «Дія.Освіта» з навчальними фільмами.
Юлія Літвінчук, мама читачки-п’ятикласниці каже, що найчастіше донька бере літературу шкільної програми.
«Донька ходить на майстер-класи, виставки, була і на екскурсії по бібліотеці. Щодо пропозицій, як можна покращити бібліотеку, то я дуже хотіла, аби тут відбувалися заняття з англійської, адже бібліотека дуже близько знаходиться біля нашого будинку. Було б також цікаво, якби ввечері проводилися зібрання чи клуб для мам», – ділиться думками Юлія Літвінчук.
Бібліотека-філія для дорослих №4
Бібліотека на Привокзальній, 13-А обслуговує орієнтовно 2,2 тисячі читачів на рік. Левовою часткою користувачів бібліотеки є жінки віком від 35 років, які зазвичай звертаються за художньою літературою. Особливий запит саме на історичні любовні романи. Книгою-рекордсменкою серед читачів цієї книгозбірні став роман Мирослави Дочинець «Діти папороті».
З літа 2022 року у бібліотеці діяв розмовний клуб з вивчення української мови для переселенців. Заняття відбувалися раз на місяць. Проте у літній час, як зазначила працівниця бібліотеки Мирослава Грибанова, клуб тимчасово призупинили через ремонтні роботи.
У бібліотеці щомісяця реалізують проєкт «Спадок нації»: перегляди документальних кінострічок про видатних українців. У книгозбірні діє Хаб цифрової освіти.
Під час повномасштабної війни працівники книгозбірні зробили два замовлення до видавництва «Знання». Останнє надходження було влітку 2022, тоді бібліотека отримала орієнтовно 200 книг. Здебільшого це художня література. На закупівлю літератури Управління культури та міська рада, за словами бібліотекарки, надало біля 18 тисячі гривень.
Серед новинок: збірка поезій «Голос війни. Літературний фронт», роман польського автора Януш-Леона Вишневського «С@мотність у Мережі», роман британської письменниці «Повільне горіння».
Бібліотека №11
Бібліотека-філія №11 розташована у будівлі Луцької філії Медичного коледжу «Монада», тому більшість відвідувачів становлять студенти цього закладу та люди старшого віку. Загальна кількість читачів – 3 тисячі на рік.
За словами бібілотекарки Олени Коменди, студенти найчастіше беруть галузеву та профільну літературу. Значна частина книжкового фонду це науково-популярні книги. Тому зараз закупівля книг орієнтована на художню літературу, а списки спеціалізованих книг формують за запитами читачів.
Останні надходження – дитяча програмова література та доросла. Серед них: «Джуді Муді» Меґан МакДоналд, роман «Живі. Всупереч» Ірини Мельниченко та Вадима Геращенка. Найпопулярніші автори: Світлана Талан, Андрій Кокотюха, Надія Гуменюк, Володимир Лис.
«Часто діти приходять сюди просто погратися нашими настільними іграми», – розповідає бібліотекарка про молодших читачів.
У бібліотеці, як і у багатьох інших, діє Хаб цифрової освіти. Раніше працював клуб для мам. На зустрічах відвідувачки могли обговорювати свої питання про декрет та інші материнські реалії. Іноді до зустрічей запрошували фахівців-психологів. Діти під час зустрічей клубу могли гратися у спеціально облаштованому куточку з настільними іграми.
Проводили й спільні заходи, коли матері разом з дітьми займалися рукоділлям. Проте після карантинних обмежень, роботу клубу призупинили.
«Коли ввели карантинні обмеження, ми вже не могли проводити такі зустрічі. Потім – війна. Важко сказати, чи повернемося ми до клубу мам, зараз важко щось планувати», – розповідає Олена Коменда, бібліотекарка.
Студентка Софія Яремчук каже, що їй бракує у бібліотеці читацького клубу.
«Здебільшого беру підліткові романи, які допомагають відволіктись від реального життя. Щоб я запропонувала бібліотеці? Я б хотіла, щоб у бібліотеці був читальний клуб, де я могла обговорювати з іншими читачами книги, та ділитися з ними враженнями», – розповідає читачка та студентка-першокурсниця коледжу «Монада» Софія Яремчук.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
