Мистецтво у сітках та мурал з «Бандерою»: сьогодення луцького Будинку художника

14 Листопада 2022, 19:30
Будинок художника 1864
Будинок художника

На Лесі Українки, одній з головних туристичних пішохідних вулиць Луцька, знаходиться цікава культурно-мистецька локація –Будинок художника. Його історія нерозривно пов’язана з діяльністю Волинської організації Національної спілки художників України – тут митці живуть і творять у майстернях, а також проводять виставки в Галереї мистецтв

Детальніше про минуле та сучасне Будинку художника кореспонденту Район.Культура розповів Володимир Марчук – голова правління Волинської організації Національної спілки художників України, який вже 28 років незмінно очолює творчу організацію.

Чотириповерхова будівля Будинку художника знаходиться на розі вулиці Лесі Українки, поряд – скверик зі скульптурою, красивою клумбою, лавками. Лучани полюбляють це місце. Біля входу до Галереї мистецтв – великі вікна з афішами виставок. Однак, фасад потребує ремонту, і це дуже впадає в око. 

Заходимо. Велика і мала зали, сходи ведуть вниз на цокольний поверх. У великій залі саме експонується групова виставка волинських митців, яка відкрилася напередодні професійного свята – Дня художника. У малій і нижній залі – теж виставки.

«Цей будинок звели у 1962 році за спеціальним проєктом Національної спілки художників України за кошти організації. Волинська обласна організація розпочала свою роботу в листопаді 1989 року, до цього часу наші митці входили до Львівської. З її заснуванням тісно пов’язані заслужені художники України Карел ЯкубекОлександр БайдуковАнатолій КлімовТетяна Галькун, а також Григорій ЧорнокнижнийМикола ГевелюкМихайло Савицький», – розповідає Володимир Марчук.

Будинок художника
Відкриття виставки в Галереї мистецтв, 1985 рік

Галерея Мистецтв
Групове фото в Галереї мистецтв, початок 1990-х рр.

«На першому поверсі й у підвалі розташовані виставкові зали, на другому і третьому – житлові квартири, а на четвертому – майстерні художників. Нам держава не подарувала цю будівлю, бо думають, що тут малювали Леніна, і нам це дісталось даром, але це не так. У цих квартирах колись жили художники, актори театру, але вже це покоління змінилося, діти перепродали квартири, тепер тут живуть інші люди», – коментує мій співрозмовник.

Зайшовши в звичайний старенький під'їзд, одразу можна зрозуміти, що тут працюють художники, адже всі стіни розписані малюнками. Зараз тут діє 15 майстерень, в яких працюють Леонід Хведчук, Світлана Костукевич, Олена Бурдаш, Леонід Литвин, Тетяна Ядчук-Богомазова Іштван Кус та інші художники.

Художник
Володимир Марчук у своїй майстерні

У Галереї мистецтв виставляють свої роботи спілчани, вільні художники, студенти мистецьких вишів. Були роки, коли кількість виставок сягала п'ятдесяти. У 2020-2022 роках тривалий карантин з суворими локдаунами зупинив роботу багатьох бізнесів, але не творчої спілки. Галерея мистецтв відкривала нову виставку, як тільки дозволяли умови карантину.

З початком повномасштабного вторгнення галерея Будинку художника використовувалася як волонтерський пункт: тут плели маскувальні сітки, збирали гуманітарну допомогу, проводили арт-терапію для родин переселенців.

Це стало важливою частиною життя художників, їхніх шанувальників, волонтерів, переселенців, звичайних перехожих, які приходили до Будинку художника, щоб допомогти нашим захисникам. А згодом сплетений ними синьо-жовтий прапор з’явився біля входу до вежі Белфорт у бельгійському місті Брюгге, де на початку жовтня відбувся Тиждень українського мистецтва.

І навіть у воєнний час в Будинку художника продовжується виставкова робота. Зараз кожен шанувальник мистецтва може безплатно переглянути всі три активні експозиції в усіх залах галереї.

Варто зазначити, що Володимир Марчук розробив віртуальну версію Будинку художника. Ось уже близько 20 років керівник спілки за власною ініціативою і своїм коштом наповнює інформацією сайт Галереї мистецтв. Тут і анонси подій, звіти про виставки, біографії художників, історичні цікавинки.

Користуючись нагодою, насолоджуюсь спілкуванням з творчістю наших краян на виставці «Осінній салон». В кількох місцях на стелі в очі впадають великі плями від протікання. Зараз це стало великою проблемою для всього будинку, художників і жителів. Стара будівля, її проблемний дах дають про себе знати, хоча у 2019 році тут коштом продажу частини майна організації зробили капітальний ремонт.

На жаль, тоді коштів на все не вистачило. Тому неестетичний фасад досі очікує оновлення. У міськраді знають про цю проблему. Рік тому навіть був складений кошторис на оновлення фасаду і входу до єдиного культурно-мистецького закладу на вулиці Лесі Українки. Але у воєнний час бюджетні кошти спрямовані на інші видатки.

«Утримання галерейних залів Будинку художника від самого початку його існування повністю лежить на плечах спілки, бо ми – творча громадська організація, яка не фінансується державою і утримує себе сама згідно зі статутом і законодавством. Ми здаємо в оренду під офіси кілька кабінетних приміщень Будинку художника. Отак і виживаємо», – ділиться проблемами Володимир Павлович.

На фасаді Будинку художника зі сторони вулиці сенаторки Левчанівської є одне загадкове зображення, яке викликає багато питань. Хто цей молодий чоловік? Чому він тут зображений? Дехто з відвідувачів галереї чомусь вирішив, що це портрет Степана Бандери. Розпитав про це Володимира Павловича. Виявляється, що цей стінопис розробили кілька років тому під час візиту польських митців до Луцька. Польський художник просто зобразив за фотографією невідомого йому юнака. Ім'я зображеного чоловіка невідоме, а ім'я митця вже забулося. Ось така родзинка цієї будівлі, де кипить мистецьке життя і в наш неспокійний час.

Роман МИРОНЮК

Фото Володимира МАРЧУКА, Романа МИРОНЮКА та Марії ПИЛИПЧУК

Коментар
Код блоку:
07/12/2022 Середа
07.12.2022