Дослідження космогонії, або Як Луцьк стане світовим центром культури

Музей сучасного українського мистецтва Корсаків реалізовує у Луцьку проєкт світового рівня, який матиме назву «Космогонія». Для цього звільнили 5 тисяч м² площ у культурно-розважальному комплексі «Адреналін Сіті», які стануть новою виставковою залою музею. 

Проєкт є унікальним та новаторським у багатьох аспектах, адже поєднає у собі мистецтво, функціональність та філософію. 

Саме інтеграція мистецтва у виробничі процеси на постійній основі створить унікальні можливості для вивчення споконвічних питань: Для чого це все? Для чого ми є, і що з цим всім буде?  

У виставковій залі працюватиме Петро Антип, знаковий український художник. Митець приблизно 18 місяців писатиме картину розміром 2 тисячі м², яка стане найбільшою у світі.

Нині площі, де ще донедавна проводилися різноманітні спортивні змагання, звільнили. Йде підготовка до відкриття нового арт-об'єкту Музею Корсаків та старту проєкту «Космогонія». 

Як працюватиме новий унікальний простір, яка концепція «Космогонії» та що від цього отримає кожна людина, країна і навіть планета Земля, – про це журналістка Район.Культура спілкувалася із Віктором Корсаком, засновником музею та автором концепції «Космогонії».

– Перше питання до Вас як до бізнесмена. Як у такі скрутні для України часи, і для бізнесу зокрема, Ви наважилися відмовитися від величезного уже чинного прибуткового спортивного простору на користь розширення музею?

– Тут не тільки культура, тут буде і функція. Гегель казав, що естетичним стає все те, що втратило функцію. А ми хочемо поговорити про те, що функція може бути естетичною. 

Тут буде розподільчий центр мереж магазинів «Наш Край» та «SPAR». Тут працюватимуть люди. Це виконуватиме функцію – це одна історія. 

Друга ж – це саме естетичний аспект. Тут буде картина, інсталяції. Буде піднята тема Космогонії. При чому люди, які будуть тут працювати та виконувати свою функцію – якісь прагматичні приземлені речі, вони будуть частиною цієї Космогонії. Так само й будуть частиною цього проєкту, якщо й брати естетичний аспект.

– Тобто всі процеси між собою будуть взаємопов'язані?

– Так, я взагалі вважаю, що за цим майбутнє – коли зійдуться функція та естетика, виробничі процеси і мистецтво в одне ціле.

– Розкажіть детальніше саме про виробничі процеси у цьому просторі, як це виглядатиме? 

– Сюди будуть прибувати машини, відбуватиметься розвантаження товару. Машини приїжджатимуть від виробників, товар сортуватиметься і відбуватиметься його відправка на супермаркети. Виконуватиметься транспортна і складська логістика. 

– Такого ще ніхто не робив, однозначно!

– Таке використовують інколи, коли проводяться бієнале, але це тимчасові проєкти. А в нас на постійній основі буде одночасно існувати і доцільність, і безцільність.

– Заявлена майбутня «Космогонія» становитиме 2 тисячі м². Попередній світовий рекордсмен Саша Джафрі, створив картину приблизно на 400 м²  меншою, і йому для зручності довелося розділяти полотно на 70 фрагментів. Як відбуватиметься із цим проєктом? Як виглядатиме картина на старті? 

– Це будуть полотна. Остаточну їх кількість ми ще не визначили, та це будуть фрагменти 3 на 6 метрів, або 3,30 на 3. Орієнтовно ми поки говоримо про 333 полотна. Це лише підрамники і самі полотна, але робота буде суцільною. Потім ми плануємо цю картину продати і розпочати новий проєкт. 

– Як плануєте продавати картину та використати кошти з продажу?

– Якщо продамо всю, це, звісно, добре. Якщо ж цілою не вдасться, то продаватимемо частинами. Звичайно, більшу частину коштів віддамо на благодійність. Куди саме, з цим визначимось пізніше. 

Ми працюємо у багатьох волонтерських напрямках, і розуміємо куди потрібні гроші. Можливо, це буде допомога переселенцям, а можливо щось інше. Якась певна частина піде й на компенсацію собівартості – все ж таки це не простий проєкт для нас і для художника. 

Читайте також: Художник мусить бути «голодним», але багатим, – Петро Антип

– Як працюватиме художник у просторі? Коли відвідувачі зможуть побачити Петра Антипа за роботою? 

– Я думаю, відкриття простору відбудеться десь у листопаді. Вхід буде через музей. На висоті трьох метрів буде система переходів по всій території виставкової зали. Відвідувачі з них зможуть спостерігати за усіма процесами творення. Все почнеться зі створення ескізів і розробки самої концепції. 

Коли вже буде готова система переходів та розпочнеться процес створення картини, – це вже буде повноцінний арт-об'єкт. І цей процес творення є не менш цікавим, ніж сама робота. На сьогодні процес у мистецтві – не менш важливий, а можливо, й більш важливий, ніж результат. 

Можна буде приходити, коли працюватиме музей: дивишся, як працює Антип, як працюють люди, і думаєш про сенси концепції. А концепція – це Космогонія, вона буде розписана тут.

Читайте також: «Українці завжди були воїнами і лишаються ними», – митець Петро Антип

– То що ж таке «Космогонія»?

– Космогонія – це процес створення світу. Людство від початку ставить питання: Для чого це все? Для чого ми є, і що з цим всім буде? А ми хочемо подати своє бачення. 

Я переконаний, що воно буде різнитися від того, що зробили люди, адже маємо серйозні ідеї щодо розв'язання цієї проблеми. І, звісно, кожен сам для себе буде думати: для чого ми на цій планеті й для чого з'явилися у цьому Всесвіті. 

– Чому обрали для проєкту саме таку назву? Чи були інші варіанти? 

– Я хотів подискутувати на тему теорії порядку. Тому з цієї теорії порядку я вийшов на Космогонію. Це буквальне поняття, не розв'язавши яке, дуже складно давати відповіді на інші питання. 

Коли я готую якийсь новий проєкт, я перечитую свої конспекти. Гортаючи їх, я натрапив на це слово і зрозумів: Так, це воно! 

Читайте також: Розмова з Петром Антипом в Музеї Корсаків

– Чи думали ви, що ваше дослідження Космогонії стане не лише новим напрямом у мистецтві, а й новим напрямком у філософії?

– Ми сподіваємося на це. Я навіть переконаний, що поновлення цих досліджень дасть новий подих в цю дискусію, тому що ці питання ставлять вже тисяч 40 років на цій планеті, і ми несемо якесь своє бачення. Ми проводитимемо у цьому просторі міжнародні конференції на цю тему.

– Тобто це буде ще й глобальний філософський дискус...

– Так, це буде дуже цікаво. 

– У новому просторі буде можливість діалогу між відвідувачами музею та мистецтвом. А чи зможуть безпосередньо спілкуватися люди із митцем під час творення, і чи зможуть вони вплинути на фінальний аспект роботи своїми думками та баченнями? Тобто чи можливі спонтанні рішення, чи все ж таки ви вже маєте чіткі плани?

– Зрозуміло, що ми вже маємо своє філософське бачення. Але стратегія для того й створюється, щоб її потім можна було змінити у потрібному напрямку. Зрозуміло, що ми один на одного впливаємо. І кожен діалог впливає на кожного. Якщо будуть якісь цікаві інсайти, зрозуміло, що вони реалізуються. 

– Тобто кожен охочий зможе внести свою лепту в фінальний результат?

– 100%. На системі переходів, ми хочемо зробити балкон на висоті 2,6 метра та довжиною 150 метрів. Там реалізуємо інтерактив, де кожна людина зможе створити своє бачення цієї всієї історії. І ці всі бачення зберігатимуться та експонуватимуться. 

– Людина зможе тут не лише поговорити з мистецтвом, а ще й відчути себе й художником і потворити?

– Так, звичайно.

– Попередня найбільша картина у світі Саші Джафрі, про якого ми вже згадували, внесена у Книгу рекордів Гіннеса. Чи фіксуватимете ви новий світовий рекорд, якщо задумане вдасться?

– Безумовно. Але це не робиться лише заради рекорду, адже усе набагато глибше. Ми хочемо започаткувати й новий напрямок у мистецтві, ми хочемо прийняти цей виклик – зробити 2 тисячі метрів квадратних. А рекорд буде – добре, не буде, значить Книзі Гіннеса не пощастило. Така наша позиція.

– Чи маєте якісь страхи, що щось не вийде? Чи вбачаєте ризики? Адже проєкт довготривалий та масштабний. 

– Ризики – суб'єктивні, а невизначеність – об'єктивна. Що має статися, те станеться. Я не починаю проєктів, коли я не знаю, що в кінці коридору є вихід. 

– Якщо уявити, що ми з вами на нульовій точці відліку і перед нами 1,5 року створення проєкту: як думаєте, як він вплине на вас на точці фінішу? Що ви очікуєте отримати від «Космогонії»?

– Зрозуміло, що цей проєкт на мене дуже вплине і вже впливає. Щоб підготувати цю концепцію, я витрачаю дуже багато часу на те, щоб зрозуміти, що людство вже зробило у цьому напрямку. Я прочитав Старий і Новий Завіти, різноманітні теорії, перечитав безліч міфів, – і це надзвичайно цікаво. 

Без цього проєкту я б не приділяв цьому стільки часу. Я відчуваю, що я наповнююсь, я змінююсь. Коли я читаю саме про це і ставлю перед собою такі питання: А для чого ми? А що з нами буде? Сама постановка питання, вже тебе змінює. Ти шукаєш відповідь на це. 

– Як змінить нова концепція Музей Корсаків, Луцьк та й Україну загалом?

– Без сумніву, я хочу, щоб українське мистецтво стало поряд зі світовим найкращим мистецтвом: французьким, американським, німецьким і так далі. І це шанс заявити на весь світ про себе. Один такий проєкт здатен замінити тисячу невеличких виставок наших митців за кордоном. 

Це буде чудово й для Луцька, адже подивитися на такий арт-об'єкт їхатимуть люди з усього світу. Це зможе нанести наше місто на культурницьку мапу світу. Це буде добре й для України. Якщо в нас все вдасться, і ми зможемо реалізувати цю ідею – наблизити мистецтво до функціональності у наш такий прагматичний вік, – це те, чого може й не вистачає світу, людству та й взагалі планеті.

Читайте також: Арт-Батальйон: як у Луцьку лікують мистецтвом

– Спробую підбити підсумки з почутого: це збірний простір, де поєднаються виробничий та мистецький аспекти – такі собі паралельні світи. Також це можливість для будь-кого прийти сюди: подумати, пофілософствувати, потворити, отримати естетичне задоволення. 

– Так, і ще один аспект – психоемоційний досвід. Дивитися як люди працюють, а люди дивляться на тебе. Це надзвичайно важливо. Це тема для інсайтів, це конфлікт свідомості. А будь-який конфлікт, який виникає у свідомості, він очищує її від стереотипів. Коли ми очищуємось від стереотипів – це вже табула раса, це нові ідеї, нові думки, натхнення.

– Тобто простір ще й надихатиме усіх...

– Так, він без сумніву буде надихаючим.