стрічка

Народження персонажа: лучанка вчилась у майстра гриму мистецтву створення ляльок

10 Листопада 2021, 11:00
Мар’я Гвоздєва-Тивонюк ФОТО/ВІДЕО 2133
Мар’я Гвоздєва-Тивонюк

Творення анімації – це особливий, дуже кропіткий та тривалий процес. Щоб створити мультфільм, мало натхнення та таланту, треба ще багато витримки й наполегливості. При чому на всіх етапах, а особливо – коли твориш персонажів. 

Вже п'ять років студія «Імаго» розвиває анімаційне мистецтво в Луцьку. Сімейна команда Леоніда Тивонюка та Мар’ї Гвоздєвої-Тивонюк поставила собі завдання за допомогою анімації змінювати світ на краще, тож постійно розвивають цю сферу та розвиваються в ній самі. 

У червні Мар’я Гвоздєва-Тивонюк стала переможницею програми стипендії Українського культурного фонду з проєктом «Народження персонажа» і взялась опановувати нову технологію створення ляльок.

Як минули пів року навчання, що вийшло в результаті та коли персонажі стануть героями анімації Мар’я розповіла Район.Культура. 

Про проєкт та мету навчання 

Головною мотивацією для лялькарки було навчитися професійно виливати анімаційних персонажів з силікону та підготувати їх до знімального процесу. Досвід роботи з матеріалом в неї вже був, адже торік анімаційна студія «Імаго», за підтримки УКФ, реалізувала проєкт «Чому плачуть діти». 

В його рамках організували воркшопи для групи охочих навчитись працювати з анімацією та створили короткометражний фільм, головного героя в якому озвучив Сергій Бабкін. Тоді Мар’я створила п’ятьох персонажів з силікону. 

Силіконові персонажі для проєкту «Чому плачуть діти»
Силіконові персонажі для проєкту «Чому плачуть діти»

«Технологію я знала тільки з інтернету або з розмов з майстрами й чоловіком, бо він теж пробував виливати ляльки. У першому проєкті я працювала зі звичайним силіконом. Він трохи гірший за властивостями. Та й часу на те, щоб опанувати це мистецтво, було мало. Після проєкту ми все проаналізували. Я вирішила, що ляльками хочу займатись. Тим більше на студії потрібен майстер, який з ними працює», – розповідає Мар’я.

Тож вже маючи певний досвід, лялькарка почала шукати можливості для навчання. Як виявилось, в Україні є майстри, які працюють з силіконом, але більшість з них займаються гримом та виготовленням масок, а таких, щоб робили саме ляльки, знайти виявилось не просто. 

Тоді Мар’я та Леонід вирішили шукати вчителя за кордоном. Знайшли в Амстердамі, але через карантин організувати навчальний процес в офлайні виявилось надскладно. Тоді свою роль зіграла випадкова зустріч з майстром гриму Олегом Цьосем. 

«Коли ми вже вирішили шукати когось тут, в Україні, до Луцька приїхав Олег Цьось з виставкою своїх робіт. Виставка була у краєзнавчому музеї. Ми побачили його роботи з силікону і зрозуміли, що знайшли майстра, який знає цей матеріал і міг навчити технології», – каже Мар’я. 

Олег Цьось та Мар
Олег Цьось та Мар

Олег Цьось – художник із гриму, який працює в українському кінематографі, створюючи маски, пластичний грим та скульптури. Олег родом з Луцька, але живе та працює у Києві на власній студії пластичного гриму «ГОЛЕМ». Вони разом з дружиною Альбіною Сафоновою є одними з найкращих українських майстрів у роботі з силіконом. 

Знайшовши майстра, трапилась і можливість для навчання – стипендійна програма від УКФ. Це дало можливість Мар’ї повноцінно опанувати технологію роботи з силіконом та створити персонажів для нового мультиплікаційного проєкту студії «Імаго». 

«Ця програма дуже крута, адже вона не має серйозних обмежень для митця. Учасник, обґрунтувавши, може прописати усе, що йому потрібно для роботи», – розповідає лялькарка.  

Про навчання та співпрацю

Робота в рамках стипендії почалась у червні. Першим етапом була організаційна частина: розробка сценарію, пошук персонажів, планування графіків. Саме навчання мало відбуватися у Києві на студії Олега Цьося, адже там є всі інструменти та матеріали для повноцінної роботи. 

Підготовчу частину Мар’я робила в Луцьку, а з вересня почала їздити до Києва на кілька сесій по 10 днів. 

Майстерня Олега Цьося розташована у приміщенні державної кіностудії «Київнаукфільм». По сусідству з роботою гримерів знімають фільми, кліпи, реклами.

«В Олега там не просто майстерня, а цілий музей силіконових скульптур. Експонати, які були на виставці у нас в краєзнавчому музеї Луцька, між «гастролями» «живуть» там, у майстерні. Серед них і скульптури Олегових мами й тата. Там атмосфера дуже творча. Навіть можна було підгледіти, як відбувається сам кінематографічний процес, але якщо чесно, я цю можливість втратила, бо була зосереджена на своєму навчанні», – розповідає Мар'я. 

Позаду в народних костюмах - скульптури Олегових батьків
Позаду в народних костюмах - скульптури Олегових батьків

Атмосфера в студії Олега Цьося
Атмосфера в студії Олега Цьося

Олег Цьось показав луцькій лялькарці всі нюанси роботи з силіконом. Навчив відчувати матеріал та не боятись помилок. Перший персонаж вийшов невдалий і став в пригоді для подальших проб та помилок. 

«Дозволяти собі помилятись – це те, чому я під час стипендії вчилась. Це нормально, що є проміжкові етапи і час. На невдалому персонажеві я практикувала нарощування волосся, пробувала малювати брови, тощо. До того, що щось не вийде, чи піде не так, теж треба бути готовим. Попри те, що матеріал дорогий, часто досвідчені майстри самі не можуть передбачити, як він себе поведе», – розповідає Мар’я. 

Про персонажів

Анімаційна студія «Імаго» працює з анімацією у техніці stop motion, де під час роботи використовуються спеціальні анімаційні ляльки, вилиті з силікону, які всередині мають основу – шарнірний скелет. 

Виготовлення такої ляльки непросте та тривале. Воно складається з кількох етапів та багатьох різних процесів. 

«Чимало часу йде на пошук, тобто намалювати собі в уяві, якими мають бути персонажі. Якщо ж говорити про технічні процеси: спершу треба створити персонажа на папері, далі – переходиш в об’єм, тобто ти його ліпиш з пластиліну: підбираєш форми, волосся, очі, брови… Коли пластиліновий макет готовий готується формовка з пластику і силікону, в яку заливатимуть силікон, щоб створити вже саму ляльку», – каже Мар’я.

Важливий технічний нюанс – підготувати скелет, адже персонажі мають оживати в кадрі, тому важливо зробити їх рухомими.

Читайте також«ДіМ» – дорослим і малим: директорка центральної бібліотеки Луцька про свою працю

 

На те, щоб пройти всі ці етапи для одної ляльки, йде тиждень-півтора. Якщо всі процеси порахувати, то – місяць-два. Це з врахуванням форс-мажорів. 

Спочатку в «Імаго» планували, що ляльки стануть персонажами анімації «Планета Неяшок», але з певних причини роботу над цим мультфільмом відклали, а наразі Леонід та Мар’я почали працювати над серією соціальних роликів на тему насилля в сім’ї. 

Готові персонажі
Готові персонажі

Героями мають стати хлопчик та його сім’я, яких і виготовила Мар’я. Попри те, що мультфільм буде іншим, ніж було початково прописано в заявці на стипендію, сама суть не змінилась, адже завданням було навчитись виливати персонажів з силікону. 

Коментар
30/11/2021 Вівторок
30.11.2021
29.11.2021