«Світ – комунальна квартира», – Павло Маков презентував у Музеї Корсаків унікальний спецпроєкт

31 Жовтня 2021, 17:00
«Mappa Mundi» 1629
«Mappa Mundi»

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків відбулося грандіозне відкриття проєкту Павла Макова «Mappa Mundi».

Захід складався із двох частин: відкритої лекції-діалогу із митцем та презентації двох експозицій автора. Подію відвідало багато людей, була й присутня журналістка Район.Культура.

До слова, Павло Маков – один із найвідоміших українських художників у світі, член Королівського товариства живописців та графіків Великої Британії, член-кореспондент Академії мистецтв України, представник Нової хвилі, Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка та представлятиме Україну на Венеційському Бієнале у 2022 році. 

Діалог із митцем у стінах Музею Корсаків проходив легко та невимушено. Павло Маков, не зважаючи на усі свої творчі здобутки, поводив себе доволі скромно.

 На своє офіційне представлення на зустрічі він заперечив свою знаковість у сучасному мистецтві.

«Стосовно знаковості, я сприймаю це з великою іронією», – зауважив він.

 Пізніше у розмові із журналісткою Район.Культура він також неодноразово наголошував на тому, що він звичайна людина і разом з тим митець.

 «Не мені вирішувати геній я, чи ні», – сказав художник.

Протягом двогодинного діалогу митець без пафосу розповідав про свої проєкти «Mappa Mundi» («Мапа Світу») та «До По», які він представив в Луцькому музеї сучасного українського мистецтва, та  охоче відповідав на запитання прихильників.

 «Ці два проєкти стоять трішки осторонь від того, що я роблю щодня в майстерні. Я роблю багато малюнків, постійно працюю з офортом. Але деколи хочеться чогось іншого. І ідеї наштовхують на якісь інші рішення», – розповів митець.

 Інсталяція, розміщена на першому поверсі музею, – це мапа можливого майбутнього міста та зошит з оригінальними малюнками автора. Саме він став основою для створення артбуку, а пізніше й цілого проєкту «До По».

«Це така книжка-подорож між повсякденням і тим, що в цих вигаданих або реальних містах, які спершу були намальовані в зошиті, а потім переведені в книжку», – пояснив митець.

За його словами, приблизно 3 роки тому йому стало ніяково від того, що люди практично втрачають те, що називають свободою, втрачають свою приватність, якщо ще не втратили її остаточно.

Читайте також: У Музеї Корсаків відбулося урочисте відкриття оновленої основної експозиції

З цією думкою й з'явилися плани міст контрольованого випадку До По. Це упорядковані 64 райони, структура яких відповідає усім схемам китайської «Книги змін».

Павло Маков поділився своєю позицією щодо країн, які були або й зараз є «під ковпаком»: Радянський Союз, у якому художник прожив 33 роки, нинішній Китай і Росія, наприклад.

«Я не розумію, як так можна жити. Їх влаштовує така ситуація, коли ними керують. Не всіх, але більшість», – зауважив митець.

За його словами, книга присвячена тій ситуації, коли ти нібито живеш вільним життям, а з іншого боку тебе десь там очікує можливість опинитися в такому місті як До По. Це ДО того і ПО тому.

«Нібито – зміни, а змін в цілому нема», – пояснив художник.

 Цей проєкт – не новий. Павло Маков презентував його 2 роки тому в Києві, пізніше у Харкові.

 «Mappa Mundi» – це повністю новий проєкт, який створений спеціально для простору Музею Корсаків та розміщений на третьому поверсі.

«Я згадав, що в мене є малюнок. На базі того малюнку зроблений план мапи світу. Він був пов’язаний вже з періодом Коронавірусу», – розповів митець.

У нього виникла думка, що світ перестав бути відокремленим один від одного.

Читайте також: «Перед нами було чимало викликів», – керівник «ТехноМодульБуд» про добудову Музею Корсаків

«Світ – це комунальна квартира. Мій проєкт – план комунальної квартири, де всі кімнати – практично прохідні, і щоб ти не робив, куди б ти не біг – втікав від пожежі і прибіг знову до пожежі. Немає куди діватися», – пояснив художник.

У цьому проєкті митець підіймає глобальне питання неусвідомлення країнами залежності однієї від одної. І коли на запрошення від Музею Корсаків – зробити у їх стінах виставку, він приїхав до Луцька.

«Коли я побачив велику залу, де було темно, космічно. Я вирішив зробити велику роботу, щоб люди навіть могли ходити всередині. Але фінансово – це не під’ємно», – розповів автор.

Тоді він вирішив втілити задум на достатньо маленькому макеті, який стане маленькою Землею у великому, холодному просторі. Цікавим є той факт, що такі думки виникли у художника, коли в Музеї ще не було оформленого третього поверху і там справді був пустий темний простір. Він зізнався, що розчарувався, коли побачив вже чинний музейний простір.

«Але потім я побачив, що третій поверх може відігравати ту ж саму роль великого пустого простору. І я зробив макет», – розповів Павло Маков.

За його словами, він планував зробити інсталяцію з заліза і навіть зробив невеликий фрагмент. Але коли йому озвучили ціну цього матеріалу – відмовився від такого втілення, адже це теж було дорого.

«Тоді ми зробили з дерева. В металевому планувалося поставити стіну навкруги і тоді налити всередину воду. На жаль, з дерев’яним це не виходить. Ми живемо в квартирі, навкруги – океан і все», – поділився художник.

В проєкті присутні усі незалежні країни, що стало дуже важливим для художника – зберегти усі кордони між ними.

 «Географічна форма країни мене не хвилювала, мене хвилювало, щоб дійсно збігалися всі кордони. В кого з ким відкриті двері», – пояснив автор.

За його словами, верхня лінія – це океанські простори, широкі лінії – це моря.

Читайте також: Мистецтво без кордонів: в Музеї Корсаків відбулася презентація виставки львівської художниці Henyk

Для того, щоб краще зрозуміти інсталяцію, кожному відвідувачеві надавали графічний план цього світу-комуналки, де надписані усі назви країн. Насправді ж виставка стала справжнім квестом для людей, адже після офіційного відкриття виставки, усі без виключення шукали Україну та інші держави світу.

Коли ж Павла Макова почали запитувати не про творчість, а про хрестоматійне, себто людське, він знову зауважив про те, що не вважає себе не таким як усі.

«Моє ставлення до життя дуже просте. Я не вважаю, що митець – це якась особлива людина. Це просто людина, якій дуже поталанило, що він може малювати. Все інше у митців – таке ж саме, як у всіх», – пояснив художник.

Щодо життєвого шляху Павла Макова, то він розповів, що народився в Ленінграді у сім'ї медиків. Першим українським містом для нього стало Рівне, де він пішов до школи. Пізніше із сім’єю переїхали до Києва, потім батькові запропонували місце роботи у Сімферополі і вони переїхали туди. Зараз художник впродовж багатьох років мешкає у Харкові.

 Щодо творчості, митець говорить про це теж дуже скромно.

«Жив собі та й малював», – каже він.

Попри те, що Павло Маков народився у російській сім’ї, він вважає себе саме українським митцем, адже все його ідентифікація проходила в Україні. Мову, за його словами, він вивчив завдяки гарним дитячим книжкам.

Читайте також: В Музеї Корсаків відбулась презентація нового проєкту Едуарда Балули

Художник брав участь у деяких мистецьких колабораціях у сфері моди та письменництва. Разом із подругою, Лілією Пустовіт, вони створили спільний проєкт «Міська скатертина». З письменником Сергієм Жаданом видали артбук «Постійне місце проживання» – проєкт про Харків. Дві різні художні мови об’єднані спільним місцем.

Дві години спілкування із митцем відкрили усі двері до особистості та художника – Павла Макова.

Офіційна частина ж традиційно почалася із вітальних слів та обміну подарунками.

«У мене було багато вчителів, але була людина, котрій я зобов’язаний всім тим найкращим, що зі мною сталося. І він вплинув у Харкові не тільки на мене приватно, а на всю мою генерацію, хоча його ніколи не пускали викладати в нашому інституті. Це митець Павло Куліков», – поділився Павло Маков.

Художник розповів, що Куліков належить до покоління шістидесятників-сімидесятників і побачивши основну експозицію Музею Корсаків, він вирішив подарувати роботи свого вчителя: одну зі своєї колекції і ще одну (живопис) купив у вдови митця.

«Вони у простих автентичних рамах, але це рами самого Павла Миколайовича. І є ще дві кники «Живопис» і «Малюнок». І ці дві книжки теж дарую», – зазначив Павло Маков.

«Не всі художники так ідуть на зустріч і на спілкування, як пан Павло. Тому ви маєте унікальну можливість», – звернулася до відвідувачів презентації  Леся Корсак.

«У Києві немає такого Музею сучасного українського мистецтва, навіть приватного. Ми трішки заздримо. Це велика справа – досліджувати сучасне мистецтво, важливо, що ви працюєте з актуальним мистецьким процесом, живими авторами. Попри усі зазначені регалії, Павло Маков один із найбільш живих худоників в Україні», – звернулася до фундаторів Музею та до присутніх кураторка проєкту Маша Манько.

Музейники своєю чергою подарували художнику свої презенти.

Після усього офіціозу відвідувачі презентації перемістилися до найбільш очікуваної частини усього заходу – огляду самої інсталяції «Mappa Mundi» на третьому поверсі.

Павло Маков радо спілкувався із усіма людьми, відповідав на усі запитання. Люди між собою збиралися в окремі дискусійні групи та обговорювали ідею автора, яка справді є дуже актуальною у наш час.

Журналістці Район.Культура митець розповів, що у художників, як в модельєрів є роботи от-кутюр, а є прет-а-порте. На запитання, якою ж є проєкт «Mappa Mundi», він без сумніву відповів: «От-кутюр, однозначно!»

Також розповів цікаву історію про Леонардо да Вінчі, який зараз є визнаним генієм.

«Взяти лист Да Вінчі до герцога в Мілані, то він написав, що він вміє робити. Він написав, що як людина може робити багато, наприклад: феєрверки, може будувати стіни, руйнувати стіни, може робити воні (запахи), розважальні програми. Тільки в кінці він вказав, що пише живопис, малює і робить скульптури. Доля Леонардо не була такою гарною, якою сучасники її вважають», – розповів Павло Маков.

Про себе, як про митця, він говорить, що він не йому вирішувати, що залишиться після нього.

«Я не знаю, що від мене залишиться через 100 років. Чи це буде потрібно. І я вважаю, що прораховувати митцю, це не коректно. Це проблема часу. Час вирішує, а не я. Я не геній, я не розумію сучасних колег, які дозволяють називати себе геніями», – пояснив художник.

З іншого боку Маков пояснив, що митець повинен знати ціну своїм роботам.

«Це твій труд. І цей труд ти маєш оцінювати. Це таке питання, яке належить тобі, це не галерея вирішує», – розповів митець.

Також художник поділився своєю теорією: сучасне мистецтво, там де митці вирішують та шукають відповіді на свої питання – це як фундаментальна наука.

 «Є фундаментальна наука, а є прикладна», – наголосив митець.

Він навів простий приклад на основі тефлону. Його вигадали для того, щоб літати в космос. 

«Коли кухаркам сказали про це, то вони цього не зрозуміли. А коли тефлон застосували на пательнях, то всіх це задовольнило. Тобто він став прикладною наукою. Так і з мистецтвом – воно поділяється на фундаментальні речі та прикладні», – розповів художник.

Під час розповідей журналістці, до Павла Макова підходило все більше і більше людей послухати його думки та тези. 

Після цього «не геніальний» митець роздавав автографи усім прихильникам своєї творчості «от-кутюр».

 Читайте також:  Сто днів для культури: редакція Район.in.ua збирає кошти на новий проєкт

*

*

*

Якщо вам сподобався цей репортаж – підтримайте Район.Культура довільним внеском на Спільнокошті.

Коментар
17/01/2022 Понеділок
17.01.2022
16.01.2022