«Зупиніть мене, хто може», – «коронована словом» Галина Вдовиченко у Луцьку

27 Жовтня 2021, 17:00
Галина Вдовиченко у Луцьку 4918
Галина Вдовиченко у Луцьку

Галина Вдовиченко приїздила із творчим візитом до Луцька

26 та 27 жовтня вона відвідала 3 бібліотеки, першою з яких була бібліотека-студія «ДіМ». Саме у ній зустріч виявилась найактивнішою та найтеплішою, адже було багато дітей із батьками. Серед них була й журналістка Район.Культура.

Письменниця зізналася, що дуже любить Луцьк та надихається цим містом. Також зауважила, що не очікувала такої кількості дітей та була приємно вражена. За її словами, Луцьк надихає її, й коли вона їхала на зустріч, записувала нові ідеї на диктофон.

У бібліотеці «ДіМ» письменницю урочисто представили як короновану особу, адже Галина Вдовиченко й справді постійно отримує різноманітні літературні нагороди, зокрема й неодноразово відзначена премією «Коронація слова».

Читайте також: «ДіМ» – дорослим і малим: директорка центральної бібліотеки Луцька про свою працю

«Я дуже люблю бібліотеки, з дитинства. Коли я була така як ви, я мріяла про те, щоб працювати в бібліотеці. Ми з сестрою гралися, робили читацькі формуляри», – розповіла своїм маленьким прихильникам письменниця.

На зустрічі також була присутня донька Галини Вдовиченко – Олена. Минулого року вона відкрила інтернет-книгарню під назвою «Містельфи», де можна придбати книги авторки.

Галина Вдовиченко розповіла, що у дитинстві не думала стати письменницею. Вона просто вигадувала історії.

«Я думаю серед вас є такі, хто любить вигадувати історії. Це вам дуже знадобиться в майбутньому. І, можливо, серед вас хтось почне писати книжки», – сказала письменниця дітям.

«Історію можна написати про що завгодно, про будь-яку книжку, про склянку з водою, про мобілку, про що завгодно можна почати розповідати історію. Тут головне тональність», – звернулася із загадковою інтонацією письменниця.

Галина Вдовиченко влаштувала цілу моновиставу для дітей та дорослих. Письменниця захопливо розповідала історії написання своїх дитячих книжок. Навіть зізналася, що у неї напад говоріння і вона як той коментатор Чорний кіт.

«Зупиніть мене, хто може», – сказала вона жартома.

Книга-перевертайка «Засинай. Прокидайся» з’явилася після того, як письменниця вигадала історію перед сном своєму маленькому онукові, який не хотів лягати спати. Вона просто звернула увагу на іграшкову модель машинки, що стояла на полиці.

«У мене серед іграшок є моя приватна машинка, я навіть не пам’ятаю хто мені її подарував. Це маленький синій фольксваген», – розповіла авторка.

За її словами, вона мимохідь вигадала історію про цю сонну машинку. Так народилась частина «Засинай».

«Я подумала, що треба й бадьорі історії. Перевертаємо, а там «Прокидайся»: як прокидаються машинки і як дівчинка виходить із сонної квітки», – поділилась письменниця.

Книга «Сова» має не менш цікаву історію написання. Галина Вдовиченко розповіла, що якось до неї зателефонувала товаришка, яка через специфіку роботи пізно лягає спати та прокидається опівдні.

Та запитала у неї: «Що ти вже зробила сьогодні?». Письменниця зрозуміла, що з сьомої ранку переробила вже купу справ. На що подруга відповіла: «Хотіла б і я бути жайворонком.» Власне із цієї фрази бере початок історія про Сову.

«Я собі подумала, живе собі така сова, яка не знає, що відбувається зранку, але добре знає як ліс виглядає вночі», – сказала авторка.

Вона вирішила написати про ту нічну мешканку лісу, яка знає про справи темної пори та як вона спробувала побути жайворонком.

«Завжди історія починається із якогось поштовху», – зауважила письменниця.

За словами Галини Вдовиченко, історія про непарні шкарпетки виникла в одну хвилину. Коли вона почула, як жінки говорили між собою і дивувалися, як кладеш до пральні пару шкарпеток, а потім одна зникає.

«Я подумала: якщо маленькі люди малюки, то маленькі шкарпетки – шкарпуки, якщо жінки – пані, то шкарпетки – шкарпані, хлопці – шкарпетони, стара – шкарпа. Вони ходять в гори Шкарпати і в них є не Шацькі, а Шкарпацькі озера», – емоційно промовила авторка.

«Містельфи» – одна з останніх книг авторки, написана після прогулянки у рідному місті письменниці, Львові. Будинок радіо, що по вулиці Князя Романа, має багато різних оздоблень, на які ж самі львів’яни мало звертають увагу.

«А на горі є вежка, я придумала, що там живе дівчинка – містельфійка Дафна і плете на дротиках речі зі старого викинутого одягу», – поділилась письменниця.

«Я знаю, що вони живуть не лише у Львові, а й у Луцьку. Коли я гуляла Луцьком, особливо в центральній частині, у вас теж на дахах є маленькі хатинки, будиночки для міських ельфів. А місто+ельфи, утворюється Містельфи», – пояснила дітям Галина Вдовиченко.

Маленькі поціновувачі цієї книги із захопленням розповідали про сюжет. Можна зауважити, що ця книга може стати такою ж популярною як серія «36,6 котів», якою захоплюється дуже багато дітей України і не тільки. Авторка розповіла, що книги цієї серії перекладені на латвійську, китайську, білоруською, та нині перекладаються перською та литовською.  

 Галина Вдовиченко зізналася, що коли писала першу частину про котів, не планувала продовження. Та розповіла таємницю про те, як ілюстраторка Наталка Гайда попросила врятувати свою репутацію художниці.

«У мене в книзі є кіт Ковбасюк, Наталка намалювала його трикольорним. А знавці котів, сказали, що трикольорними можуть бути тільки кішки. І художниця поропросила мене зробити кота кішкою», – сміючись розповіла авторка.

Письменниця подумала, що звісно може вигадати будь-що, але таке не знала як втілити на папері.

«Ковбасюк настільки вже реальний кіт, що він почав командувати мною. Я заходжу в інтернет, забиваю це питання, бачу, що таке все ж можливо і Ковбасюк стає «рідкісним явищем», – пояснила письменниця.

Перші частини так сподобалася маленьким читачам, що Галина Вдовиченко вже не може зупинити цей ланцюг. Ідеї для продовжень пропонують самі ж діти. Серед присутніх, котів відсилали в космос, робили моряками та просили у авторки різдвяну книгу про цих тварин.

«У мене є записана ідея «36,6 котів моряків» і я вже бачу, як вони дряпаються на кораблі. Можливо, я напишу про це. Я люблю море», – зізналася авторка.

«Ті герої книжок, вони просто не дадуть мені заспокоїтись. Вони всі готові мені розказати, що буде далі, що було перед тим. До речі, що було перед тим – це книга «Котохатка», – поділилась із присутніми письменниця.

Коли дійшло до питань, діти відверто дивували Галину Вдовиченко своєю спостережливістю: як уважно вони приглядаються до ілюстрацій та описів своїх улюблених героїв, як задумуються над реальністю котячих дій – чому вони не бояться води, як тиснуть на дзвінок, куди зникло татуювання і т.д.

Також маленькі слухачі запитали, чи має письменниця власного кота чи кішку. На що вона відповіла, що має собаку – лабрадора, її донька – двох французьких бульдогів, тому заінтригувала своїх читачів швидкою появою нової книги «36,6 собак».

Галина Вдовиченко на зустрічі відчинила ще одну завісу та розповіла про успіхи Наталки Гайди. Художниця навчалася у США на мультиплікаторку та її дипломною роботою стала «Чорна-чорна курка». Тому найближчим часом з’явиться мультсеріал за сюжетом цієї книги. Герої та героїні відрізнятимуться від тих, які раніше зображені у книзі.

Читайте такожЗа романом Івана Корсака знімуть художній фільм

«На мене знаєте як це діє? Раптом Чорна курка почала мені розповідати свої історії далі. Я подумала: ні! В мене є ідеї по дорослих книжках, діти, дайте мені написати ті романи, які я хочу! Але діти кажуть: «Давайте нам далі курку, котів наступних і т.д.» Сказали, щоб написала «зимових містельфів» і я вже їх бачу у своїй уяві», – емоційно поділилась з усіма письменниця.

Також на зустрічі Галина Вдовиченко зізналася про свій маловідомий талант – смішних ілюстрацій до своїх історій.

«У мене є комікси. Але вони – для домашнього користування», – сказала авторка.

Після живого та теплого спілкування та відкритих діалогів Галина Вдовиченко радо підписувала книги та робила із дітьми фото та селфі. Працівники бібліотеки «ДіМ» зробили спеціалізовану зону для цього, яку прикрасили книгами письменниці та впізнаваними образами з її книг.

Читайте також: Таємниці дніпровських русалок: про що вистава «Бешкетників» на підтримку Район.Культура

Читайте також: Сто днів для культури: редакція Район.in.ua збирає кошти на новий проєкт

*

*

*

Якщо вам сподобався цей репортаж – підтримайте Район.Культура довільним внеском на Спільнокошті.

 

Коментар
16/05/2022 Понеділок
16.05.2022