Студентське місто храмів, синагог і живої історії. Волинська експедиція відвідала Острог

31 Серпня 2021, 10:07
«Волинська експедиція» відвідала Острог 1396
«Волинська експедиція» відвідала Острог

Місто контрастів. Тут до групи «своїх» туристів із «Волинської експедиції» постійно прибивалися чужі, зовсім не знайомі люди – навіть місцеві зупинялися, щоб послухати екскурсію. Тут у монастирі капуцинів зберігають трипільські жіночі статуетки, символи родючості. Тут є Велика синагога, але немає єврейської громади. Тут історичну пам’ятку модернізували до Культурного барбакану й облаштували місце для зустрічей – інтелектуальних і не тільки…

Тут – це в Острозі, у серці Волині. Як нині гласить гасло, у місті, що об’єднує.

 

Острозька академія

Дорога до Острога зайняла неочікувано мало часу, тож історик Андрій Павляшик прочитав свою вступну лекцію про рід князів Острозьких у парку Острозької академії під пильним поглядом давньогрецьких філософів, ангела над аркою і мавок, про яких ніхто ще не знав…

Острозька академічна мавка
Острозька академічна мавка

Андрій Павляшик слухає про історію Острозької академії
Андрій Павляшик слухає про історію Острозької академії

Після сніданку група знову повернулася до Острозької академії. Екскурсовод Богдан Новак спершу повів візитерів до найновішої будівлі зі всього архітектурного комплексу – університетської книгозбірні. Наукову бібліотеку НаУОА звели 2007 року. Над проєктом будівлі трудилися ректор вишу Ігор Пасічник і архітектор Мирослав Чабак. Як наголосив Богдан Новак, під час будівництва одним із найважливіших завдань було «вписати» бібліотеку в місцеву архітектуру, адже корпус – його тут називають Старомонастирським, – зведений у XVIII ст., має свої особливості, збережені до наших днів.

Нинішня бібліотека – це кругла будівля, увінчана куполом, фасад якої вкритий пам’ятними табличками з іменами меценатів бібліотеки. Усередині – фонди й імені колекції, комп’ютерна зала, а ще статуя богині Немезиди ХІХ ст. і високий «небесний» купол зі зображенням шести муз. Але це залишилося для майбутнього візиту.

В академічному парку
В академічному парку

Крім вишу, Острог відомий давніми традиціями книгодрукування й тим, що тут працював друкар Іван Федорович. А в нинішній Острозькій академії зберігається величезна колекція стародруків. Відвідувачі змогли побачити відому Острозьку Біблію, Буквар, за яким навчалися спудеї слов’яно-греко-латинської академії, репринтне видання Пересопницького Євангелія, що на ньому присягають усі президенти.

Колекція стародруків Острозької академії
Колекція стародруків Острозької академії

Торкнутися старовини.
Торкнутися старовини.

Колекція стародруків Острозької академії
Колекція стародруків Острозької академії

Наступна локація – підземна Мистецька галерея. Цей артпростір створили в розчищених підвалах (колись над цим трудилися студенти-історики і не тільки). Зараз у вентильованих і освітлених приміщеннях кілька разів на рік змінюють експозиції, виставляють картини, ікони, роблять інсталяції. Крім того, є тут і постійні виставки, як-от, «Світ Трипілля». 

Тут демонструють кілька сотень предметів давньої доби української історії, які ілюструють суспільний, економічний та духовний устрій пращурів українців – посуд, зоо- та антропоморфна пластика, інструменти, мідна, кам’яна і кістяна зброя, моделі храмів тощо. 

Глиняні моделі будівель, наприклад, датовані V–IV тисячоліттям до н. е. Їх могли використовувати в обрядах, пов’язаних із будівництвом. Аналоги таких споруд і символіка, що їх оздоблює, трапляються хіба що в давній архітектурі Єгипту та Месопотамії V–II тисячоліття до н. е.

Трипільські
Трипільські "макети" будівель

Біля виставки трипільських скульптур
Біля виставки трипільських скульптур

Біля виставки трипільських скульптур
Біля виставки трипільських скульптур

Одним із найбільш емоційно наснажених «пунктів» екскурсії виявилося генеалогічне дерево князів Острозьких. Зачарувала і вразила присутніх доля фундаторки Острозької академії Ельжбети-Гальшки Острозької.

Попри те, що не залишилося жодного прижиттєвого зображення (відомий нині портрет Гальшки намалював художник Юрій Нікітін), княжну називали найвродливішою жінкою свого часу. А ще її іменували «чорною вдовою» – тричі заміжня, тричі вдова, уперше пошлюблена в 14 років… Наприкінці свого земного шляху Гальшка розділила своє майно між родичами, слугами, вділила коштів на монастир і шпиталь, а також фундувала Острозьку академію. 

Кажуть, що привид Гальшки досі блукає біля вежі, де її утримував чоловік Лукаш Гурка, у Шамотулах (Польща), з’являється і біля Острозького замку, навіть направляє чи заступається за заблуклих подорожніх… Але це вже тема наступної екскурсії!

Оскільки нинішня Острозька академія розташувалася на території колишнього монастиря капуцинів і використовує його приміщення, огляд будівель XVIII століття теж увіходив до цієї екскурсії. У підвалах монастиря екскурсанти побачили давні захоронення, детальніше дізналися про монахів-капуцинів і спосіб їхнього життя.

У підзимеллях монастиря капуцинів
У підзимеллях монастиря капуцинів

У підзимеллях монастиря капуцинів
У підзимеллях монастиря капуцинів

Хоч із місцевими жителями – кажанами – не зустрічалися і студентські легенди (як отримати гарну оцінку за іспит) не перевіряли, отримали незабутні враження. До речі, у приміщенні колишнього монастиря ще донедавна розташовувалися аудиторії, кафедри і деканати.

Нині Старомонастирський корпус на реконструкції – на першому поверсі приміщення в межах проєкту «Острозька академія: 445 років історії вищої освіти в Україні», який отримав підтримку Українського культурного фонду (УКФ) та Державного агентства розвитку туризму України, оновлюють експозиції Музею історії Острозької академії та розширюють експозиційну площу.

Читайте також«Я з ними усіма знайшов спільну мову», – київських художник Юрій Нікітін малює панно видатних діячів Острозької академії

Terra іncognita залишився для екскурсантів Студентсько-викладацький храм преподобного Федора Острозького та образи Волинської іконописної майстерні XVIII–XIX століть, які там зберігаються. Особливо цікавим є образ святого Стефана, який затуляє вуста Христові. Вочевидь, це ще одна причина завітати до Острога ще раз.

 

Острозький замок

Наступна локація екскурсії – Замкова гора, на якій розташований архітектурний комплекс, що складається з Богоявленського собору, Замку князів Острозьких, Мурованої вежі.

У Замку князів Острозьких уже 105 років діє краєзнавчий музей, що входить до складу Державного історико-культурного заповідника Острога (ДІКЗО). Як розповів заступник директора ДІКЗО з наукової роботи й наш екскурсовод Андрій Брижук, за всю столітню історію музей зачиняли тільки раз – 2020 року під час карантину.

Інтерактивна частина експозиції Замку князів Острозьких
Інтерактивна частина експозиції Замку князів Острозьких

Інтерактивна частина експозиції Замку князів Острозьких
Інтерактивна частина експозиції Замку князів Острозьких

Перше, на що звернули увагу, входячи до замку… дракон! Кажуть, барельєф дракончика при вході здійснює бажання, але його треба погладити. Музей підтримує статус краєзнавчого, тому насамперед на вітрині впав у вічі уламок бивня мамонта. Крім того, на виставці наявні кремнієві знаряддя праці та окремо кремній, із якого їх виготовляли. Масштабним виглядає макет князівського міста, на якому розміщені мініатюри не тільки захисних споруд, а й відображено розташування міських валів, доріг тощо.

Охоронець замку
Охоронець замку

Екскурсанти розглядають макет Острога
Екскурсанти розглядають макет Острога

Немало часу екскурсанти розглядали картину «Битва під Оршею», на якій зображено Оршанську битву 1514 року під проводом князя Костянтина Івановича Острозького, коли військо Великого князівства Литовського, яке складалося переважно з українських, білоруських, литовських та польських полків, ущент розгромило московське військо Василія ІІІ. Андрій Брижук розповів, що на полотнищі розміщено сцени з різних часових проміжків перебігу битви, а також показав, де автор намалював сам себе. У цій же залі присутні побачили обладунки тих часів, а також дізналися про одну «хитрість» замку – прямо в приміщенні на випадок облоги була викопана криниця.

Замкова криниця
Замкова криниця

Зображена
Зображена "Битва під Оршею"

У різних залах замку учасники «Волинської експедиції» (до речі, знову з домішками «чужих», адже екскурсійні групи, а також туристи без екскурсовода рухалися в щільному часовому графіку) оглянули речі князівського побуту, побачили виставку порцеляни українських та західноєвропейських мануфактур, різьблення по дереву й кам’яне різьблення.

Виставка кераміки
Виставка кераміки

Князівські
Князівські "понти". Горілка зі золотом

Привернули увагу царські врата, зокрема зображені на них символи апостолів – лев, бик тощо. Оскільки майстри того часу не знали, як виглядають деякі екзотичні тварини, і творили з уяви. Крім того, відзначається оригінальністю образ Триєдиного Бога. Маляр зобразив Господа з трьома обличчями, чотирма очима як символ Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Духа Святого, однак церква визнала таку ікону не канонічною, тож зараз вона по праву прикрашає експозицію музею в Острозі.

Триєдиний Бог. Ікона з виставки
Триєдиний Бог. Ікона з виставки

Майже на завершення екскурсії присутні побували на балконі замку, звідки відкривається чудовий краєвид, навіть видно межиріцький Свято-Троїцький монастир – храм-близнюк Богоявленського собору.

Острозькі пейзажі з балкону замку
Острозькі пейзажі з балкону замку

Обід експедитори провели в закладі харчування, що спеціалізується на східній кухні. Але з поглядом на Луцьку вежу, де нині розташований Музей книги і друкарства ДІКЗО. Про самe Луцьку башту, яка впродовж багатьох років слугувала ключовою оборонною спорудою західної частини міських укріплень Острога, поталанило дізнатися пізніше, а от огляд експозиційних комплексів і рідкісних книг відклали до наступного візиту. До речі, у складі ДІКЗО функціює ще й нумізматична виставка. На виставці можна ознайомитися з монетними та монетно-речовими скарбами XVII–XIX ст., знайденими на території Острога та його околиць. Найдавніший скарб датують V–IV ст. до н. е. У ньому поряд з іншими предметами є і товаро-гроші (скляні, глиняні, металеві намистини, черепашки каурі). Крім того, експонують тут і інші цікаві колекції, як-от, добірка канадських монет-писанок та багато іншого. 

Сама виставка розміщена в пам’ятці архітектури місцевого значення – колишньому житловому будинку Шейнерберга. Цей приклад міщанської садибної архітектури Острога кін. XIX – поч. XX ст. вдалося розглянути тільки ззовні. А в середині – до наступного разу?

Острожик і гості Острога. Фотосесія на вежі
Острожик і гості Острога. Фотосесія на вежі

Підкріпившись, «Волинська експедиція» вирушила на пішу екскурсію містом, до якої входив огляд Вежі мурованої (ХІV ст.), Нової башти (ХVI ст.), Богоявленського собору (ХVI ст.), Надбрамної дзвіниці 1905 р., парку ім. Т. Шевченка, Миколаївської церкви, будинку Маршада, виставки про історію єврейської громади міста, нового корпусу НаУОА, Острозької синагоги, парку ім. П.К. Сагайдачного, Татарської брами (ХVI ст.). та виставки про історію татарського громади міста.

Вулична виставка про життя єврейського населення
Вулична виставка про життя єврейського населення

Новий корпус Острозької академії
Новий корпус Острозької академії

З-поміж усіх цих цікавих споруд і безлічі історій хотілося б вирізнити дві – Велику синагогу й Татарську вежу.

Велика синагога – пам'ятка юдейської сакральної архітектури в колишньому єврейському кварталі Острога. Вона була історичним центром релігійного життя однієї з найбільших і найважливіших єврейських громад на Волині. Після Другої світової війни синагога зазнала сильних руйнувань. Упродовж 1960-х років там був склад, згодом будівля почала руйнуватися. 2016 року стараннями нині покійного Григорія Аршинова синагогу почали відроджувати.

Велика синагога
Велика синагога

Спершу будівлю розчистили, тоді з заваленого приміщення вивезли 20 КамАЗів сміття… Насамперед відновили перекриття й покрівлю, східний і західний фронтони. Для цього використовували світлини міжвоєнного періоду. 

Читайте також: Тривають роботи з відновлення Великої синагоги в Острозі

Усередині теж відновили стіни, оздоблення, залишаючи оригінальну кладку та ліпнину. У планах Григорія Аршинова було зробити синагогу діючою (тут навіть прикріпили до дверей мезузу), а також створити музей єврейського населення. Не судилося… Справу мецената продовжує його родина, а синагога стоїть як великий пам’ятник великій людині.

У Великій синагозі
У Великій синагозі

Частини оновленого й автентичного інтер
Частини оновленого й автентичного інтер

Що цікаво, навіть ця культова споруда оповита безліччю легенд, як-от, про загублений ключ. Перед Другою світовою війною головний рабин Острозької синагоги загубив ключ від входу до святині. Члени єврейської громади витлумачили це як знак про початок великих бід для синагоги та євреїв. Уважали, що тоді, коли знайдеться ключ, розпочнеться відродження великої єврейської святині. 2016 року один із містян знайшов цей загублений ключ, перекопуючи город, і повернув його Г. Аршинову. 

Друга оповідка має ще давнішу історію. Це відбулося під час російсько-польської війни 1792 року. Російська армія підступила до Острога, тоді як польське військо вже покинуло місто. Утім, росіяни подумали, що синагога – це оборонне укріплення й упродовж двох днів обстрілювали її. Усередині перебували місцеві євреї, які молили про захист. І ніхто не постраждав. Одне з ядер, яке влетіло в середину, зависло в повітрі й не розірвалося. На знак цього дива ядро тривалий час було підвішене під склепінням, а потім його передали до музею.

До речі, це велика синагога в Острозі була одна. А маленьких – домашніх і цехових – нараховували більше 30. Деякі приміщення, де вони розташовувалися, досі збережені. Є ще що побачити й що досліджувати. 

Оскільки Острог був багатонаціональним і мультикультурним містом, далі екскурсія рушила на вулицю Татарську – колишнє татарське передмістя. Там присутні дізналися більше про острозьких татар, а також оглянули Культурний барбакан. І він надзвичайно вразив гостей міста.

Річ у тім, що Татарська вежа в Острозі – пам’ятка архітектури національного значення. Це унікальний зразок барбакану – фортифікаційної споруди для оборони підступів до міста. Час її зведення датують другою половиною XV – початком XVI століття. Багато острожан пам’ятали Татарську вежу як… руїну! Це справді так і було, адже вежа обвалилася ще 1849 року.

Але 2018 р. Татарська вежа отримала шанс на нове життя, бо в межах конкурсу «Малі міста – великі враження» одним із переможців став проєкт ініціативної групи з Острога «Культурний барбакан», який передбачав ревіталізацію Татарської вежі.

Читайте також«Культурний барбакан» – друге життя Татарської вежі. ФОТОХРОНІКА

Як це було, важко описати словами. Місцеві, особливо жителі прилеглих будинків, оцінили реалізацію проєкту як зазіхання на їхнє. І справді, автори ідеї ініціювали зрізання фруктових дерев, насаджених на нічийній території. Щоб якось залучити жителів Острога до втілення розробки, почали організовувати толоки. «На перші толоки журналістів приходило більше, ніж робочих», – з усмішкою пригадав Андрій Брижук.

Урешті, крига скресла. Оновлений вигляд Татарської вежі надихав на продовження робіт. Завдяки додатковому фінансуванню організатори проєкту розпочали відновлення обваленої стіни. На її місці зварили металеві конструкції, натягнули спеціальну сітку. Так відновили первісний вигляд споруди.

Читайте такожХудожники Острога на пленері малюють нове життя Татарської вежі

По тому відбулося грандіозне відкриття «Культурного барбакану». А зараз там проводять лекції, презентації, художні пленери й концерти просто неба.

 

Варто відзначити й те, що впродовж екскурсії (а на прості прогулянки містом часу забракло) гості з Волині познайомилися з кумедними місцевими мешканцями – острожиками. Мініатюрні скульптури припали екскурсантам до душі, тож їх «ловили» для фото. Але знайшли менше половини. Мабуть, доведеться приїхати ще раз.

Острожик
Острожик

Один з острожиків
Один з острожиків

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
20:39