Помер художник-графік, автор «Рутенії» Василь Чебаник

14 Березня 2025, 16:24

405

Василь Чебаник. Фото з фейсбук-сторінки «Рутенії»

У 91-річному віці пішов з життя український художник-графік, майстер каліграфії, член-кореспондент відділення образотворчого мистецтва Національної академії мистецтв України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України, професор Василь Чебаник.

Про це повідомили в Національній академії мистецтв України.

Народився в селі Клішківці Чернівецької області. У 1963 році закінчив Київський державний художній інститут. З 1962 року розпочав викладацьку діяльність у цьому ж закладі, обіймаючи посади асистента, старшого викладача, доцента, а згодом і професора.

З 2008 року очолював кафедру графічного дизайну в Київському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.

З 2001 року, Василь Чебаник працював над проєктом «Рутенія. Графіка української мови» (скорочено — шрифт/абетка «Рутенія»). Це оновлена абетка української мови, створена на історичних національних основах із наданням їй сучасної європейської пластики. У 2017 році Національна академія мистецтв України підтримала цей проєкт та ухвалила рішення про необхідність його запровадження в офіційній графічній морфології та культурному обігу.

У 2019 році проєкт «Графіка української мови» («Абетка») був відзначений Шевченківською премією.

«Рутенія». Фото з сайту шрифту

10 листопада 2021 року відбулася презентація книжки «Графіка української мови», яка стала підсумком двадцятирічної роботи митця. У ній представлено 45 гарнітур нових шрифтів та приклади їхнього застосування у друкарстві. Шість оцифрованих шрифтів Чебаник надав для безплатного використання.

Шрифти Василя Чебаника використовуються Верховною Радою України, Національною академією мистецтв України, Києво-Могилянською академією, а також низкою інших державних і культурних установ.

За свою кар'єру Чебаник проілюстрував численні літературні твори, зокрема збірки поезій Максима Рильського, Володимира Сосюри та Павла Тичини.

Читайте також: «Смачненька абетка», або Як Інґі Ґерда популяризує українську культуру через рутенський шрифт