З читаннями та співами: у Луцьку відзначили 50-ліття творчості письменника і журналіста Євгена Хотимчука

04 Лютого 2025, 10:33
Євген Хотимчук РЕПОРТАЖ 613
Євген Хотимчук

У Луцьку відбувся захід, присвячений 50-літтю роботи й творчості письменника Євгена Хотимчука. У Волинській науковій бібліотеці імені Олени Пчілки лунали привітання від його колег, пісні, а також читали уривки з повісті його авторства «Ярина».

Літературну подію провели 3 лютого. На ній побувала журналістка Район.Культура.

Письменницький шлях Євгена Хотимчука розпочався з журналістики. У 1975 році уродженець села Рудка-Козинська став стажером в редакції обласної газети «Радянська Волинь». За словами завідувача відділу сільського господарства газети «Радянська Волинь» Андрія Бондарчука, під керівництвом якого і працював Хотимчук, він швидко помітив у свого підопічного майстерність і перевів його на посаду журналіста.

«Те, що ти вже на такій творчій висоті, то це закономірно. Талант дається людині, одні його можуть загубити, а інші розвинути. Ти якраз із тих людей, які розвинули свій талант… Становлення кожного журналіста – важкий процес, але в Євгена була допитливість, спостережливість, бажання знайти щось нове. Це саме те, що найбільше цінується у журналістиці та не всім вдається», – промовив вітальне слово Андрій Бондарчук.

Євген Хотимчук
Євген Хотимчук

Андрій Бондарчук
Андрій Бондарчук

Після десяти років праці у «Радянській Волині» і сотні матеріалів про колгоспників, а також партійної діяльності, у 1996 році Євген Хотимчук став шеф-редактором газети «Вісник+К». Паралельно розвивався й у літературі. Спочатку це була збірка новел і оповідань «Батькова хата», згодом самостійні твори, романи, повісті – «Суд», «Спокута» та інші. Загалом його письменницький доробок налічує 17 книг.

«Моя покійна дружина була щирою читачкою творчості Хотимчука. Я казав їй: «Ти мої твори не всі прочитала, а Хотимчука прочитала всі книги», – додав Андрій Бондарчук.

Відвідувачі
Відвідувачі

Колишній керівник подарував письменнику свою книгу в італійському перекладі «INCHINO ALL’ANGELO» («Уклін ангелу») про Голодомор 1946-1947 років.

Згодом на сцену вийшов вокаліст, народний артист України Василь Чепелюк, який виконав пісню за словами Олексія Онишка і власно перекладену композицію Юрія Рибчинського «Зозуля».

«Євген дає простим людям ковток свіжого повітря, бо усі повинні знати, які є герої на сьогодні. Наприклад, його матеріал про жіночку, яка 20 років возить молоко. Хіба ж вона могла чекати від когось такої похвали?» – сказав Василь Чепелюк.

Василь Чепелюк
Василь Чепелюк

Євген Хотимчук на це відповів, що хорошу школу йому надав журналіст і письменник Петро Марценюк. Від нього іноді отримував докори, «чіплявся за слова», був суворим вчителем.

«Я вимагав від свого колективу: коли пишете, маєте бачити бабу Маньку, щоб їй усе було зрозуміло. Таку бабу знайшов, у неї було дев'ять чи десять дітей, і запитав, що їй цікавить. Виявилося, просто життя, і ми про життя пишемо», – сказав про свою газету письменник.

Під час презентації повісті «Ярина» уривки з твору зачитала заслужена артистка України Лариса Зеленова. Це історія життя Ярини Мороз, бабусі першої жінки письменника.

«У Першу світову їх вивезли на Брянщину. Коли повернулися звідти, померла її мама, а Ярина попала на Вінниччину, в голод, в муки Господні, і пройшла усю ту біду. Баба Ярина розказувала, коли вже старший хлопчик от-от міг померти, його віддали в притулок і згубили. Жінка все життя за ним шкодувала. А маленьку дівчинку, мою тещу, Ярина врятувала тим, що у два роки, підтикала її під вим'я корови й так дитина пила молоко. Просто винести з колгоспу молоко не могла, інакше – тюрма або Сибір», – поділився історією письменник.

Лариса Зеленова
Лариса Зеленова

Ця розповідь так вразила автора, що вирішив написати з цього роман. Більшість з того, що увійшло до книжки відбувалося насправді, дещо є художнім домислом. 

Багато творів письменник присвятив своїй матері Афанасії. Зробити батька головним героєм творів Євген Хотимчук не міг, бо не знав його. Чоловік помер, коли Євгену було не повних вісім років. 

«Батько нас дуже любив, у  нього з першою жінкою не було дітей. Тому коли мати хотіла лупнути нас рушником, то він нас захищав, дмухав на нас... Я пам'ятаю до найменших деталей його похорон. Ми плакали страшно – і мати, і мій старший брат, і я. Я казав: «Мам, не плачте, я вже буду добрий, я буду слухатися»», – розповів письменник. 

Євген Хотимчук
Євген Хотимчук

Мати мусила сама давати раду з двома дітьми, вивчити їх, вивести в люди. Їй вдалося – Євген вступив до Львівського державного університету імені Івана Франка, очолив «Вісник+К», у 2010 році започаткував акцію «Знайди могилу повстанця». Акція почалася з пошуків могили першого чоловік матері Степана Пархомчука. Він був вояком УПА і помер за свою країну. Євген Хотимчук знайшов його гробницю і поставив пам'ятник Степану та ще двом невідомим бійцям. Завдяки грошам, який приносив «Вісник+К» меморіальні монументи поставили ще у кількох забутих похованнях бійців УПА.

Розпізнавати імена тих, що лежали під землею, допомагали місцеві краєзнавці. 

«Був хлопець Іван, із села Квітневе, що загинув у Рудці-Козинській, його забили НКВДисти. Івана оточили разом з іншими хлопцями, вони втікали, отримали поранення. Він просив: добийте мене, але сам себе застрелив. Ввечері прикопали його НКВДисти, а на другий день, перепрошую, використали його місце смерті, як туалет. Уночі жінки фронтовиків прийшли туди, випрали одяг і зробили труну», – сказав Євген Хоткевич. 

Відвідувачі
Відвідувачі

Автор розсекретив назву нової книги, над якою працює зараз. Твір називатиметься «Лісник». За словами автора, нова історія пишеться значно легше ніж «Ярина», бо робота над попереднім твором застала його, коли Євген Хотимчук хворів на рак й мусив щодня ковтати пігулки аби написати бодай кілька епізодів. Та опісля лікування він вдячний за те, що може жити, творити й надалі проводити творчі зустрічі зі своїми читачами. 

Читайте також: Синод ПЦУ виніс догану митрополиту Луцькому за розміщення портретів меценатів серед ікон

Коментар
12/02/2025 Середа
12.02.2025
11.02.2025
10.02.2025
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром