Ворожіння, вечорниці та витівки: традиції святкування Дня святого Андрія Первозванного
За новоюліанським календарем День святого Андрія Первозванного українські православні християни відзначатимуть 30 грудня.
Як провести традиційний вечір на Андрія – про обряди та звичаї свята розповідає Район.Культура.
Хто такий Андрій Первозванний
Він народився у місті Вифсаїда регіону Галілея, розташованого на півночі сучасного Ізраїлю, в родині рибалки. Юнак вирішив не одружуватися і присвятив своє життя служінню Богу. Спершу став учнем Іоана Предтечі, а після хрещення Господнього він залишив Хрестиеля і першим серед апостолів став учнем і послідовником Христа.
Андрій мав важливу роль у поширенні християнства. Після Вознесіння Христа апостоли були наділені Святим Духом і отримали наказ проповідувати Євангеліє по всьому світу. Він став проповідником на величезній території, що включала Малу Азію, Македонію, Фракію та Скіфію. Як писав Нестор Літописець у своїй «Повісті минулих літ», під час свого проповідування Андрій Первозваний відвідав і територію України. Він поставив хрест на Київських пагорбах та передрік, що на цих землях буде велике могутнє місто.
Наприкінці своєї подорожі апостол опинився у Греції. Вірний своєму імені, що грецькою означає «мужність», Андрій прийняв муки ради Христа. У місті Патри він був розіп'ятий при римському імператорі Нероні у 77 році за наказом проконсула Егея (Егеата) на Х-подібному андріївському хресті.
Традиції та обряди
День святого Андрія Первозванного в Україні має глибоке народне коріння і зберігає безліч стародавніх традицій, які мають дохристиянський характер.
В народі свято Андрія називають «Калита». У ніч з 29 на 30 листопада (раніше – з 12 на 13 грудня) дівчата збираються разом на вечорниці. Парубкам дозволяється бешкетувати та робити витівки, а молодиці традиційно влаштовують ворожіння, щоб дізнатися свою долю.
Однією з основних традицій є гра з калитою.
Калита — це великий корж, схожий на сонце, який готують усі дівчата разом, місивши тісто по черзі, від найстаршої до наймолодшої. Корж зазвичай прикрашається медом і родзинками, а в його середині робиться отвір, через який протягується червона нитка. Високо підвісивши калиту до сволока, хлопці намагаються відкусити її зубами, але в жодному разі не торкаються руками.
Як йдеться в «Українській малій ениклопедії», за вільний кінець стрічки калиту притримує пан Калитинський, дотепний парубок або й дівчина, котрі вміють розсмішити громаду.
Під калитою або поруч на долівці навхрест покладені коцюба і рогачі. Парубки повинні по черзі «витанцювати» коцюбу — затанцювати швидкий танок, перестрибуючи через коцюбу і рогачі таким чином, щоб не зачепити їх. Парубок, який вправився з цим завданням, брав коцюбу, сідав на неї верхом, як на коня, підстрибуючи під'їжджав до калити. При цьому між паном Калитинським і паном Коцюбинським (так величали парубка на коцюбі верхи) відбувалася розмова:
«— Добрий вечір, пане Калитинський!
— Здоров будь, пане Коцюбинський!
— Чого пожалував?
— Калиту кусати.
— А я буду по зубах писати!
— А я вкушу!
— А я впишу!
— Ой чи впишеш, чи ні,
Я на білому коні».
Відповіді пана Коцюбинського на запитання Калитинського могли бути інші, наприклад: «Їду, їду на коні, в червоному жупані, до вашої хати калиту кусати».
Відкусити шматочок калити міг лише той парубок, який, незважаючи на жарти та дотепи молоді, не засміється. Як тільки пан Калитинський помічав посмішку на вустах пана Коцюбинського, смикав за пояс, калита підстрибувала вгору, а писарчук від вуха до вуха розмальовував обличчя невдахи сажею.
Парубків, яким вдалося скуштувати калиту, величали Андріями, на голову їм дівчата одягали вінки з барвінку, прикрашені колосками жита, пшениці, пучечками калини і цілували в уста. Іноді дівчата теж пробували кусати калиту, але вони, як правило, їздили на рогачах.
Неодмінною частиною свята стають і витівки: хлопці засновують нитками вулицю, знімають з петель ворота чи двері та затуляють шибки у вікнах.
Ворожіння
Важливою частиною святкування є і дівочі гадання на судженого чи на своє майбутнє. Існує безліч варіацій подібних ворожінь, серед них:
-
Ворожіння на дзеркалі.
Для цього дівчина обов’язково має залишитися наодинці, сісти перед дзеркалом, а обабіч нього запалити свічки. Тоді тричі примовляти:
Я тебе, дзеркало, питаю,
З ким я свою долю злучити маю?
З'єднати з Іванком прошу,
Бо його в серденьку ношу.
Відвернувшись від дзеркала потрібно сказати із заплющеними очима:
Святий Андрію, допоможи,
Судженого мого покажи!
Ворожу на свій вінок,
Прошу захисту від зірок!
Дай, Боже, шлюбу дочекати,
Мене з Іванком звінчати.
Вважалося, що різко повернувшись до дзеркала, дівчина має побачити у ньому обличчя свого майбутнього нареченого.
-
Ворожіння з чобітьми.
Щоб визначити, яка з дівчат першою вийде заміж, молодиці беруть свої чоботи та по черзі виставляють їх від стіни до дверей. Перша з них, яка постане перед порогом – першою піде під вінець, друга – другою і так далі.
Також у дівчини беруть чобіт і переставляючи від стіни до порога, промовляють: «молодець, удовець, буду дівувати…» і на якому слові чобіт «вийде» з хати, таку долю ця дівчина і буде мати.
За іншою традицією, дівчина знімала свій чобіт та кидала його від себе із заплющеними очима, не рушивши з місця. В який бік чобіт носком впаде, звідти її наречений і шукатиме.
-
Ворожіння на віск.
Дівчата сідають над широкою посудиною з водою. У невеликій чашці топлять віск над полум’ям свічки, а потім різко виливають його у воду, трактуючи зображення. Кільця у такому гаданні на Андрії означали швидкий шлюб. Дрібні кола — монети й багатого чоловіка. Стрічки та гори — далеку дорогу, не місцевого нареченого. Сердечко — закоханість. Око — заздрісників і пристріт. Профіль людини — удачу.
-
Ворожіння на обручку.
Дівчина має взяти обручку заміжньої жінки, підвісити її на волосині над склянкою з водою й запитати: «Обручко, коли мені до шлюбу йти?» Скільки разів обручка вдариться об стінки склянки, через стільки років буде весілля.
-
Ворожіння з водою.
Перед тим як лягти спати, під своє ліжко дівчата ставлять миску з водою, а на неї дощечку, як кладку через річку і просять спеціальними примовками, щоб суджений приснився.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром