Вінки для корів, три рецепти борщу, дерев'яні іграшки й пироги: нові елементи нематеріальної культурної спадщини Волині

До обласного переліку нематеріальної культурної спадщини Волині офіційно внесли ще шість елементів. Тепер їх стало 31.

Про це розповіла Суспільному провідна методистка з охорони нематеріальної культурної спадщини Волинського обласного науково-методичного центру культури Наталія Грабарчук.

Зокрема до переліку увійшли:

• Традиція одягання вінків коровам на Зелені свята в Копачівській громаді;
• Традиція випікання пісних пирогів-крупників в Рівненській громаді (село Гуща);
• Традиція виготовлення Волинської дерев’яної іграшки в Луцькій міській громаді (село Княгининок);
• Традиція приготування родинного борщу з вишнями в Затурцівській громаді;
• Традиція приготування червоного борщу з квашеними помідорами в Копачівській громаді;
• Традиція приготування червоного борщу з домашньою томатною пастою в Копачівській громаді (село Башова).

Традиція одягання вінків коровам на Зелені Свята в Копачівській громаді

Як розповіла Наталія Грабарчук, у Копачівській громаді на перший день Трійці, пастухи, яким випала черга пасти худобу, готуються заздалегідь: беруть з собою нитки, серпи, ножі. Запрошують дітей та молодь. У першій половині дня під час випасання худоби заготовляють матеріал та плетуть вінки. І вже під обід, як черга має повертатись до домівок, чіпляють їх на шию або на роги коровам, разом з тим промовляючи обрядові слова, де бажають коровам здоров’я, щоб вони давали смачне молоко, був добробут.

Біля воріт господарі зустрічають свої уквітчані корови. Загнавши корову у хлів, вінки знімають і вішають в будівлі або ж на одвірку. Зберігають вінки протягом року. І вже, як по обіді виганяють знову худобу, господарі дякують пастухам, каже методистка з охорони нематеріальної культурної спадщини Волинського обласного науково-методичного центру культур.

Корова з вінком на голові під час Зелених свят у Копачівській громаді. Волинський обласний науково-методичний центр культури

Традиція випікання пісних пирогів-крупників в Рівненській громаді (село Гуща)

У селі Гуща в Рівненській громаді пироги-крупники готували в родинах на свята, на весілля, на різні гостини, на кожен день, а також в піст, каже Наталія Грабарчук. Пироги брали на обід в поле, пирогами розплачувалися з пастухами, які пасли перейму корів.

В процес приготування начинки для пирогів-крупників входила варена, товчена картопля, зажарка з цибулі та олії і пшоно («ягла» перетворювалось в крупу з вирощеного проса.) Пшоно потрібно було парити три рази кип’ятком, щоб вийшла гіркота.

В муку вливали частину картопляного відвару, дріжджі, цукор. Коли розчина дозрівала, додавали решту теплого картопляного відвару, сіль, олію та замішувала тісто. З «наруханого» тіста робили заготовки, а потім додавали начинку та ліпили крупники. Пироги помазували сиропом з цукру та води.

Традиція випікання пісних пирогів-крупників в Рівненській громаді, листопад 2024 рік. Волинський обласний науково-методичний центр культури

Традиція виготовлення Волинської дерев’яної іграшки в Луцькій громаді

Зазвичай, майже в кожній родині чоловіки самі майстрували дерев’яні забавки для дітей. Для роботи використовувалися найпростіші інструменти.

Народні забавки у селі Княгининок виготовляє майстер народних ремесел, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України Андрій Бондарук. Він має у доробку близько двох сотень найменувань традиційних іграшок з дерева.

Майстер Андрій Бондарук, який виготовляє старовинні дерев'яні іграшки. Волинський обласний науково-методичний центр культури

Традиція приготування родинного борщу з вишнями в Затурцівській громаді

У Затурцівській громаді червоний борщ готують із вишнями. До основних інгредієнтів буряка, капусти, картоплі, моркви та м'яса в літній період додають вишні для кислинки, розповідає Наталія Грабарчук.

Такий рецепт Марті Похилій передала її бабуся Євдокія Бугай. Вишні не лише надають кислинки, а й створюють особливий аромат.

Марта Похила готує червоний борщ із вишнями. Волинський обласний науково-методичний центр культури

Традиція приготування червоного борщу з квашеними помідорами в Копачівській громаді

Традицію приготування червоного борщу з квашеними помідорами Тетяна Панас перейняла від бабусі Валентини Клімус. Квашені помідори також додають кислинки борщу.

Квашені помідори готують завчасно. Для цього у місткість кладуть почищений часник, помиту зелень (листя смородини, кріп, гострий перець) та помідори з проколені зубочисткою, щоб уникнути тріщин під час квашення. Все заливають охолодженим розсолом (попередньо у розсіл додають сіль, цукор перець горошком і лавровий лист), щоб повністю покрив помідори та накривають кришкою.

Традиційні овочі, з яких готують борщ у Копачівській громаді. Волинський обласний науково-методичний центр культури

Традиція приготування червоного борщу з домашньою томатною пастою в Копачівській громаді

У селі Башова Копачівської громади для червоного борщу готують спеціальну домашню томатну пасту. Ірина Зінюк перейняла цю традицію від своєї бабусі Анісії Мосійчук.

Домашню томатну пасту додають до смаженої цибулі, моркви та буряку. Пасту тушкують, щоб вона розкрила свій смак. Можна додати дрібку цукру для балансу кислотності. Потім засмажку з овочів додають до борщу.

Національний перелік нематеріальної культурної спадщини Волині

Зі слів Наталії Грабарчук елементи, які є у списку нематеріальної спадщини Волині, згодом можуть потрапити до національного списку.

Як зазначили у Волинському науково-методичному центрі, до національного переліку нематеріальної культурної спадщини з Волині наразі належать: «Соломоплетіння та народна флористика Турійщини», «Традиційне ткацтво у Камінь-Каширській громаді», «Весільний обряд «Читання Корони», до приготування української традиційної страви «Голубці», «Борщу» та до традиції святкування Щедрого вечора та малювання писанок область доєдналась.