У Львові готуються до прем'єри вистави за режисурою військового та актора Дениса Федєшова
У Львівському театрі Лесі Українки відбудеться прем’єра трагікомедії «Мій друг, чорний ельф», за однойменною п’єсою Андрія Бондаренко у режисурі військового та актора Дениса Федєшова.
Про це Район.Культура повідомила пресслужба театру.
Прем'єрні покази пройдуть 22 та 23 листопада. Це вистава про двох найкращих друзів дитинства Андрія та Ореста, про час, коли розвалилась одна безглузда імперія, а наша країна тільки народжувалася. Це історія про те, як змінюється дружба, як з роками люди стають зовсім різними, але попри все стараються не втратити один одного.
Дружба Андрія (роль виконує Андрій Кравчук) та Ореста (Василь Колісник) почалася випадково. Вони були підлітками, їх об’єднала свобода, відсутність грошей і любов до тодішньої поп-культури. Андрік і Орко грали в ігри, а найцікавіше їм було грати у війну.
Як справжні фанати Толкіна, вони асоціювали себе з персонажами його книг. Орко був чорним ельфом, а Андрік – зеленим гномом. Але подорослішавши, їх ролі змінились. Андрій закінчив університет і став драматургом, в той час як Орест присвятив своє життя військовій службі. Раптово зустрівшись, вони з захватом згадують підліткові пригоди, наспівують пісні з улюблених фільмів. А про що ще їм говорити? Про Фредді Крюгера, про розбите вікно у школі, про вкрадені антени, про перші інтимні стосунки… Про все, крім війни.
«Правила розповіді – не згадувати про війну. Про неї ми напишемо окрему історію, коли вона закінчиться. Але війна це не така тема, яку можна оминути. Вона все-одно сяде разом з вами за стіл і вип'є келішок коньяку з холодильника у квартирі, де ростуть два фікуси», – так пише у своїй передмові до тексту автор п’єси Андрій Бондаренко.
Режисером вистави став чинний військовослужбовець та актор драми Денис Федєшов. Більшість репетицій з акторами Денис проводив по відеозв’язку, через що виникали певні труднощі у процесі постановки. Однак усе вдалося втілити у короткий термін.
«Це досить проста наївна історія, але про складні речі. У першу чергу, про дружбу, яку ми несемо крізь роки, яку дуже важко втримати, особливо у наших нинішніх реаліях. Але герої нашої п’єси це змогли зробити. А друге – це про оцей кошмар, який стався з нами, про таку алюзію на Фреді Крюгера, який вирвався з нашого сну, бо ми хіба у жахітті могли собі уявити, що з нами станеться війна. Але у фіналі буде хепіенд і ми маємо у це вірити», – коментує Денис Федєшов.
Сценографія та костюми Оксани Шпакович зібрані з різних елементів історій про дитинство головних героїв, які в сукупності передають загальний настрій їх дружби. На сцені можна побачити електричні стовпи з вуличними ліхтарями та дротами у повну висоту, касети та ігрову консоль тетріс, саморобні списи, опудала та інші речі. Усе це частинки окремого світу Андрія та Ореста, де час зупинився десь в 90-х і в цих двох є ціла вічність, щоб бути разом.
«Їх ностальгійна і щира розмова раз у раз переривається мовчанням. Хтось не знає, що сказати далі, комусь страшно запитати щось зайве. Та вони продовжуватимуть говорити, бо Андрік так і не знає, чим закінчився той фільм про Фреді Крюгера, а так як Орест його ніхто не розкаже», – повідомляють у театрі.
Читайте також: У Луцьку показали драму Івана Франка від режисера вистави «Конотопська відьма»
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром