«Зашнурована пара»: Молодий театр виступив у Луцьку з виставою про подружні баталії

До Луцька з гастролями прибув Київський національний академічний Молодий театр. На сцені Експериментального театру «Адреналін» трупа показала виставу «Зашнурована пара». Показ відбувся 18 вересня. 

Спектакль відвідала журналістка Район.Культура. 

Режисеркою постановки за п’єсою американського драматурга Едварда Олбі «Шлюбна гра», є Анна Пироженко. Виступали Орест Пасічник і Ніколетта  Мочані. 

Мочані Ніколетта та Орест Пасічник

Читайте також: Непристойна комедія: у Луцьку київський Молодий театр показав виставу «Замах на самотність»

Історія драми банальна, мелодраматична, але від того не менш життєва. Додому з роботи повертається Джек і каже своїй дружині-домогосподарці, що хоче піти від неї. 

На початку спектаклю глядачі бачать багато взуття на підлозі та розвішаним на мотузках. Це і подерті, і зношені, і нові туфельки з блискітками, і пофарбовані у різні кольори пари взуття, якими накривається Джилл, а чоловік іще лопатою засипає її взуттям. Що означає цей реквізит: людей-перехожих у їхній історії, періоди життя, звичайні атрибути передпокою – місця, звідкіль глядачі можуть підглядати за баталіями сімейного життя? І коли трапилася ця сцена – вона є наслідком розлучення з чоловіком чи це показ подружніх стосунків до того, коли один із них вирішить усе закінчити?.. 

«Приходиш на роботу, сідаєш за стіл, займаєшся справами – щоденними, звичними, монотонними… І ніби прокинувся. Дивишся – незнайомка. А це секретарка, яку знаєш уже 150 років. Ти розумієш, що сьогодні життя докорінно змінилося, або ти збожеволів. Але ні, ти не збожеволів. Секретарка питає тебе: «У вас усе добре?». Але ти не можеш сказати незнайомці, хоч знаєш її 150 років, про те, що твоє життя докорінно змінилося», – пояснює Джек. 

Вистава

І хоч, за словами Джека, він довго наважувався на цей крок і той був викликаний болем, на його подив Джилл не сприймає його слова з розумінням чи не обливається сльозами. Дружина починає сміятися над ним, глузуючи з його спроби й зовсім не сприймає його слова серйозно.

«Приходиш на кухню, cтаєш біля плити, займаєшся справами – щоденними, звичними, монотонними. Все йде по накатаній колії. І раптом ніби прокинулася, прозріла, дивлюся – ах, незнайомець. А це холодильник, який стоїть тут уже 150 років. І я розумію, що сьогодні мої котлети змінилися», – пародіює його Джилл.

Джилл читає свою книгу чоловіку

Вона до останнього намагається з’ясувати: можливо, у чоловіка був складний день чи чергова інтрижка – таке траплялося у їхньому шлюбі, але Джилл його прощала і готова була змиритися ще з однією зрадою. Та Джек налаштований рішуче, тому дає їй кілька «шансів» – заходить у кімнату і повторює все спочатку, сподіваючись, що наступна спроба піде за планом, який усі виконують у таких випадках. 

Проте дружина щоразу знищує його задуми. Це стає схожим на репетиції, під час яких герої готуються представити найкращий варіант їхньої вистави, але кожен із них бачить фінал інакше. 

Показ вистави

Змучившись над спробами чоловіка грати за його правилами, дружина починає читати власно написану книгу, над якою працювала упродовж усього їх спільного життя. Це «Книга днів», до якої увійшло півтори тисячі етюдів про особисте виконання подружніх обов’язків. Джек, вражений її заняттям, змушує дружину зачитати кілька сторінок. Та поки Джилл висміює чоловіка у кількох своїх творах, Джек кепкує з її художнього стилю. Адже оригінального почерку у цих записах немає. Кожна сторінка – це переймання відомих письменників. 

«Наслідуєш Байрона, так? Але невдало, Джилл. А хто далі за списком? Чарльз Дікенс?», – сміється чоловік. 

Розмова чоловіка з дружиною

Тож чи може вона звинувачувати його у невдачах, якщо сама не сміє говорити своїм голосом?

«А я говорила, але ж ти не чуєш? Ти весь у своїх проблемах, інтрижках, а тепер зовсім ідеш. А з ким прожив, ти так і не зрозумів? Сидить якась баба, книжку читає. Прокидаюся – вона поруч, засинаю – поруч, обід варить, підлогу миє… А хто така? Чорт її знає. Я говорила власним голосом, але ти був глухий», – відповідає Джилл. 

«Зашнурована пара»

Та коли виявляється, що Джилл також могла несвідомо зрадити чоловіку, це дуже зачіпає его Джека. Він переконаний, що невірність для чоловіка є результатом тваринного інстинкту, проте він продовжує любити та шанувати, як клявся раніше. Джек хоче, аби в їхній історії лише він один був зрадником, і не готовий до того, що цю роль вільме і його дружина. Водночас він не соромиться своєї позиції, що коли пристрасть у шлюбі зникає, то він ходить наліво. 

«Пристрасть у шлюбі не зникає, вона змінюється. Пристрасть володіння відходить на другий план, а на її місце вриваються інші пристрасті: ненависть, байдужість. А може, найбільш приємна – прагнення до порожнечі. Ти в пристрасті нічого не тямиш, ти ніколи не можеш зупинитися. Тобі завжди мало», – промовляє дружина. 

Двоє

Упродовж усієї п’єси чоловік шукає сенс існування, страждає через рішення одружитися, бо шлюб став порожнечею. Джек на межі екзистенційної кризи, бо впевнений, що раніше аж «світився» й усі хотіли отримати його світла. Він вважав, що далі буде тільки ліпше, але зрозумів, що поволі усе втрачає. Від життя не можна очікувати покращення, бо кожен приречений на невдачу. 

«Кажуть, що чоловік і дружина стають одним цілим. Нічого подібного. У вдалому шлюбі кожен залишається собою. Кожен надто сильний, щоб бути наодинці, але вони хочуть бути разом. От ми не злилися, не перетворилися один на одного. Кожен з нас реалізувався, а значить, нам пощастило. Значить... Ура!», – додає дружина. 

Глядачі

Глядачі

У їхній битві ніхто не виграє. По обличчю героїв течуть сльози, а останні слова сказані щиро і з любов'ю. Хоч Джилл наприкінці нарешті спокійно відповідає на думки коханого, глядач сумнівається, чи дійсно Джеку тепер потрібне розлучення.

Читайте також: Історія про Україну з українськими акторами: Польщу на Оскарі-2025 представить фільм «Під вулканом»